Фотоісторія Пасажу на Хрещатику: від кінотеатру та клубних товариств до бутіків та коворкінгу

Будувати пасажі, що з французької мови перекладається як «прохід», стало модним у Парижі наприкінці ХVIII ст. Так називали проходи через комплекс будівель з різними крамницями, часто накриті скляним дахом. Часто в таких галереях розміщувалися не лише крамниці, а й ресторани, концертні зали та бари. Згодом у ХІХ столітті мода на пасажі розповсюдилася у багатьох великих містах Європи, не оминувши і Київ.

Перший київський «ТРЦ»: тернистий шлях Пасажу крізь ХХ століття

Історія Пасажу почалася зі страхового товариства, яке у 1900 році придбало колишній маєток Штіфлера на Хрещатику, в якому вже  тоді процвітала торгівля. Пізніше товариство вирішило звести тут комерційну нерухомість у вигляді «грандіозного пасажу». 

Однак спершу продовжували використовувати чинний будинок Штіфлера – тут діяли численні магазини, банківські контори та один з перших київських кінотеатрів «Експрес». Будівництво сучасного Пасажу розпочалося у 1913 році.

Фасад Пасажу з аркою, який виходить на Хрещатик, планували звести висотою у п’ять поверхів, а інші корпуси – зробити шестиповерховими. Приміщення внизу були розраховані на 100 крамниць, а на верхніх поверхах облаштували квартири. Роботи завершили у 1914 році, проте не до кінця. Адже тоді спокійне життя Києва перервала Перша світова війна, через що фасадну частину на Хрещатику добудувати не змогли.

У воєнний час, як і сьогодні, місто частково продовжувало буденне життя. Тому на перших поверхах Пасажу з’явилися численні магазини, кафе, офіси, кав’ярні та кінотеатр. Зокрема, серед орендарів приміщень у 1916 році, як зазначає києвознавець Михайло Кальницький, були – великий магазин галантерейних товарів «Петроградський», заклад залізного краму київського підприємця Федора Дитятіна, крамниця з товарами для офіцерів і книговидавництво «Універсальна бібліотека».

З розпадом Російської імперії та початком визвольних змагань у 1917 році мирне життя для киян отстаточно закінчилося. У ці буремні роки орендарі в Пасажі часто змінювалися. А після становлення радянської влади у місті в 1920 році будівлю націоналізували. Як зазначає Михайло Кальницький, тут з’явилася велика кількість адміністративних і господарських установ, а частину квартир віддали працівникам радянських органів.

Однак на першому поверсі й надалі розташовувалися магазини. Зокрема, частину приміщень займав клубний заклад «Будинок друку». А знаменитий кінотеатр «Експрес» спочатку перейменували на «2-ге Держкіно», а пізніше – на кінотеатр ім. Щорса. Згодом тут з’явилися продуктовий магазин, крамниці готового одягу та галантереї. До речі, у «2-му Держкіно» в 1929 році відбулася прем’єра одного з найкращих документальних фільмів світового кіно – української стрічки «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова.

Проте Пасаж лишався недобудованим аж до початку Німецько-радянської війни 1941 року. 

У довоєнний період в різний час в Пасажі проживали відомі культурні діячі, зокрема кінорежисер Сергій Юткевич і архітектор Валеріян Риков. За проєктами останнього у Києві реалізовані кінотеатр «Жовтень» та Кіностудія ім. О. Довженка.

Проте той оригінальний Пасаж у первісному вигляді не зберігся. Адже у 1941 році, з початком Німецько-радянської війни, разом з головною вулицею міста Пасаж був сильно пошкоджений. У перші дні нацистської окупації центр Києва зазнав великих руйнувань через пожежі та серію вибухів, влаштованих радянськими підпільниками. Внаслідок цього більша частина Хрещатика була знищена.

Відразу після повернення до Києва радянської влади у 1943 році розпочалися роботи з відновлення Хрещатика. Проєкт відбудови передбачав розширення вулиці й створення нового архітектурного ансамблю, куди збиралися включити і відновлений Пасаж. Роботи тривали до 1950 року. За повоєнною нумерацією Пасаж отримав номер 15, хоча раніше розташовувався під номером 25.

Під час відбудови колишні глухі фасади Пасажу збагатили вікнами. До речі, більшість автентичних скульптурних композицій вціліла. І саме завдяки цим відновлювальним роботам Пасаж отримав впізнаваний сьогодні шестиповерховий фасад з аркою зі сторони Хрещатика.

Люксовий шопінг і мистецькі заходи: ренесанс легендарного Пасажу

Сьогодні Пасаж повертає колишню славу, водночас дивуючи різноманітністю. Бутіки всесвітньо відомих брендів, шоуруми з одягом від українських виробників, ремесляні майстерні, модні заклади та заховані між квартирами офіси – все це наповнює Пасаж автентичною атмосферою.

Багатофункціональний простір у центрі Києва, де вирує життя

До низки українських і міжнародних брендів, які поставили за мету повернути Хрещатик на мапу улюблених місць киян і відродити його, як культурний центр шопінгу та дозвілля, нещодавно приєднався IQOS. У травні бренд відчинив двері фірмової зони продажу з коворкінгом на другому поверсі за адресою вул. Хрещатик, 17, біля легендарного Пасажу.