Нинішня спека в Україні — лише початок. За 30 років клімат перетвориться на близькосхідний

Україні варто готуватися до клімату, як на Близькому Сході, розповіла Forbes кліматологиня Світлана Краковська, що її журнал Nature включив до переліку десяти найвпливовіших учених світу.

Липень у Києві побив десять рекордів. Зокрема, 14 липня максимальна температура повітря досягла рекордних +35,9 градуса. 17 липня вода у Дніпрі розігрілася до безпрецедентних +29.

Один із факторів саме цієї липневої спеки — антициклон, що затримався. Але ключова причина — глобальна. Європа нагрівається удвічі сильніше, ніж решта світу.

Парадоксальним чином, відіграє роль побічний ефект боротьби зі зміною клімату: скорочення викидів парникових газів та інших забруднюючих речовин. Атмосфера над Європою стає чистішою, — відповідно, більше сонячного опромінення потрапляє на материк, підстильна поверхня швидше нагрівається.

Це наче загострення хвороби перед одужанням, зауважує науковиця. Тільки от одужання може не настати, якщо не продовжувати знижувати викиди.

Прогнози для України

Клімат планети періодично змінюється і без людського втручання. Зараз мав би добігати кінця 60-річний цикл похолодання, але через викиди цього практично не відбувалося. Вже у 2030-х роках почнеться цикл потепління. Тож природне та спричинене людьми потепління тільки посилюватимуть одне одного.

У природних циклах похолодання та потепління глобальна температура не змінювалася більше як на 0,3 градуса. Тепер же ідеться про різницю мінімум у 1,1 градуса.

Видання наводить дані з карти The Future Urban Climates: за 60 років у Києві будуть температури, як зараз на півдні Румунії, літній сезон буде на 7 градусів спекотнішим і на 17% сухішим.

Краковська зазначає: якщо продовжувати жити, як раніше, за 30 років клімат України перетвориться на близькосхідний. Все частіше ставатимуться посухи та підтоплення, зими будуть теплішими та майже без снігу.

Як зміниться інфраструктура міст?

Будівельні норми доведеться переглянути. Замість того, щоб встановлювати кондиціонери у кожній окремій кімнаті постфактум, значно ефективніше ще на етапі проєктування передбачати їх на рівні всієї будівлі — так звані стельові кондиціонери.

У будівництві інфраструктури доведеться змінювати матеріали для покриття тротуарів із асфальту на щось, що поглинає менше тепла, наприклад, плитку.

Також може змінитися транспорт — у спеку він їздить повільніше, без кондиціонерів перетворюється на пекло.

Навіть за найгірших сценаріїв сільське господарство залишиться провідною галуззю для української економіки. Але зʼявлятимуться нові культури, а звичні даватимуть меншу врожайність. Сезонність збору врожаю може зміститися. З’являться нові хвороби рослин і тварин та нові шкідники: вже цьогоріч на Київщині з’явилися тарантули.