Холм чи Хелм, Ряшів чи Жешув? Як правильно називати прикордонні міста?

Перемишль чи Пшемисль, Холм чи Хелм, Ряшів чи Жешув? В соцмережах постійно точаться дискусії про правильне використання назв закордонних міст. Від політичних діячів, ЗМІ та державних установ можна побачити різні варіанти. «Хмарочос» поспілкувався з письменником, перекладачем та засновником YouTube-каналу «Твоя підпільна гуманітарка» Остапом Українцем про причини виникнення розбіжностей у використанні назв закордонних міст та дізнався на що опиратися при транслітерації назв іноземного походження.

Причини виникнення різних варіантів назв міст

Остап Українець пояснює, що однією з фундаментальних причин чому ми маємо два варіанти назв польських міст є спільне минуле. Багато польських міст колись були етнічно українськими землями. Наприклад, Перемишль був частиною України аж тричі. На початку двадцятого століття українці становили приблизно третину від населення міста. В Перемишлі функціонувала українська гімназія, Український народний дім, українські церкви, товариства, земляцтва, а також культурні та політичні організації. Український народний дім був заснований у 1904 році. 

«У нас є українська версія назви цього міста,  тому що це територія, на якій крім поляків жили також українці. І в українців, очевидно, була своя українська назва міста, в якому вони жили», — пояснює Остап Українець.

Холм також має спільну з Україною історію. Його заснував український князь Данило Романович.

Другою причиною створення двох варіантів для назв міст є подібність наших мов. Остап Українець пояснює, що для українців дуже легко реконструювати назви з польської мови у таку форму,  яку вони б природно мали в українській мові. 

«Нам не настільки обов’язково відштовхуватися від власної польської форми, нам легко створити форму, яка виглядає як питома українська», — зазначає письменник.

Саме тому серед українців найчастіше можна почути український варіант назви польських міст — нам їх значно простіше вимовляти. За словами Остапа, маючи різні назви для одного й того ж міста, ми відображаємо фонетичні процеси відповідних мов. Поляки йдуть за тією фонетикою, яка властива для їхньої мови, а ми користуємося тією фонетикою, яка властива нам.

Як правильно?

Ми розібрались з причинами існування паралельних форм назв міст. Тепер варто визначитись який з них потрібно вживати — польський варіант назви міста чи український.

Остап Українець переконаний, що для дипломатичних та офіційних комунікацій однозначно варто використовувати назву міста актуальну для його сьогоднішньої адміністративної приналежності. Наприклад, Укрзалізниця використовує польські назви для позначення маршрутів.

Проте в повсякденному та побутовому спілкуванні ми не порушуємо жодні правила, використовуючи український варіант назви міста, яке є частиною історії нашої держави.

«Я принаймні переконаний, що різниця цього слововжитку не дає додаткової політизованості тому, як ми називаємо місто. Ми просто вживаємо фонетично ближчу нам назву», — зазначає письменник.

Остап додає, що при спілкуванні з поляками використовує саме польську назву для міст, які входять до складу Польщі.

Коли назва дійсно важлива

Різні варіанти назв міст та навіть країн актуальні не лише для Польщі. Для українців питання правильно написання латинською Kyiv not Kiev не граматичне питання, а справа ідентифікації та відокремлення нашої країни від радянського минулого. У 2018 році МЗС розпочало масштабну кампанію, з метою змінити використання назви української столиці на правильну — Kyiv. Ключовими важелями впливу стали Закон «Про географічні назви» та Постанова Кабінету Міністрів «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» від 2010 року. Остання визначає Kyiv як офіційну транслітерацію назви української столиці.

Україні вдалось здобути перемогу у битві за коректне вживання назви нашої столиці. Це стало прикладом успішного кейсу для інших держав. До українського МЗС зверталися з МЗС Молдови за роз’ясненнями, вони планують розпочати подібну кампанію стосовно Кишинева. А також з Естонії — назву Таллінн часто вживають без подвоєнь.

До прикладу, самі грузини називають свою країну Сакартвело (грузинською «країна картвелів»). Попри це у більшості мов закріпилась латинська назва Georgia, а ми називаємо країну російською назвою Грузія. Така назва була введена в кілька слов’янських мов (зокрема білоруську, болгарську, хорватську, чеську, македонську, польську, сербську, словацьку, словенську та українську). Також назву Грузія використовували деякі країни, які історично контактували з російською імперією та радянським союзом.

Наприклад, Литва вже змінила в себе офіційну назву Грузії на Сакартвело.

«Я вважаю, що зміна назви на європейське Георгія або грузинське Сакартвело краще б відображало наші відносини, оскільки ми спілкуємося один з одним безпосередньо, а не через російський вектор», — наголошував у спілкуванні з журналістами колишній президент Грузії Георгій Маргвелашвілі.

Які назви міст та країн можуть вас здивувати

Російський Таганрог насправді Таганріг

За висновками багатьох науковців, назва Таганрога походить від тюркського слова «таган» і слов’янського «ріг». В слові «ріг» наші предки мали на увазі мис або виступ суходолу, що виступає у воду. До 1924 року, коли Таганрог був частиною УСРР, згідно з правилами тогочасного правопису, його назву писали як «Таганріг».

Фінляндія це Суомі (Suomi)

Так називають країну місцеві мешканці. Для фінської мови звук /f/ не притаманний, він не зустрічається в питомо фінських словах. Історія походження назв Suomi і Фінляндія залишається невідомою. Раніше вважали, що Suomi може означати «країну боліт». Згідно з деякими дослідженнями, це слово має коріння в прабалтійському «zemē» тобто «земля».

Поляки називають Італію Влохі («Włosi»)

В Польщі для Італії та її жителів використовують слова «Włochy» або «Włosi». Така незвичайна назва походить від стародавньої назви племені, яке жило на території сучасної Італії. Німці називали їх «Walh», що перекладається як «іноземець» або «чужинець». Поляки запозичили це слово у формі «Wołh» або «Wałh». Пізніше воно еволюціонувало в «Włosi».