В Україні підвищують податки. Які наслідки це може мати для ринку нерухомості та авто?

З осені в Україні зросте низка податків — деякі ініціативи уряду вже схвалені парламентом, інші поки у проєкті. Мета — знайти більше коштів для фінансування оборони, йдеться у матеріалі ВВС Україна.

Чому підвищують податки?

У перші місяці повномасштабного вторгнення влада пішла на низку кроків назустріч бізнесу: знизили ПДВ на пальне, запровадили податкові канікули для дрібного бізнесу, скасували податкові перевірки. «На початку війни взагалі гроші не рахували — йшлося про порятунок країни, про порятунок економіки», — пояснює старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський.

Бізнес відповів швидкою адаптацією до роботи в умовах війни та добровільною авансовою сплатою податків. Економіка після скорочення на третину у перший рік війни навіть почала відновлюватися.

Проте на другий рік війни повернулися довоєнні податкові ставки і податкові перевірки. На третій рік уряд заговорив про необхідність підвищити податки — на тлі невизначеності з фінансовою та військовою допомогою від західних партнерів.

Кожен день війни коштує Україні в середньому 5,6 мільярда гривень, стверджує міністр фінансів Сергій Марченко.

Воєнні видатки Україна фінансує виключно власним коштом. Фінансова допомога партнерів іде лише на цивільні видатки, такі як зарплати та пенсії. Тобто все, що нині продукує українська економіка, й усі податки — все це іде на фінансування оборони.

Військовий бюджет Росії є утричі більшим за український. Цьогоріч, лише за відкритими даними, РФ планує витратити 120 мільярдів доларів на війну. Видатки на сектор оборони України становлять 42 мільярди.

До кінця року, за розрахунками уряду, Україні потрібні ще 500 мільярдів гривень (приблизно 12 мільярдів доларів), яких не було передбачено у бюджеті.

Про які податки йдеться?

18 липня Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу, які передбачають поступове підвищення акцизів на пальне від вересня цього року до 2028. Пальне потрібне, зокрема, для генераторів, які компенсують брак електрики під час відключень.

Голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев оцінює вересневе підвищення у 1,5-2 гривні за літр. «Стоїть альтернатива — або платити зарплати військовим, або не платити», — пояснює він необхідність такого кроку, який, за розрахунками, має принести в бюджет додаткові 16,9 мільярда гривень.

На розгляді парламенту ще два законопроєкти, які передбачають підвищення військового збору, — для фізичних осіб і ФОП, а також запровадження його для юридичних осіб. Надходження очікують на рівні 122 мільярда гривень. Зокрема, пропонується:

підвищити ставку військового збору на доходи фізичних осіб до 5%;
запровадити сплату військового збору юридичними особами у розмірі 1% доходу від будь-якої діяльності для платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку ІІІ та ІV групи;
5% військового збору в розрахунку двох мінімальних заробітних плат на місяць для ФОПів-платників єдиного податку І, ІІ та ІV групи;
1% військового збору від доходу ФОП ІІІ групи;
5% військового збору від вартості операцій із банківськими металами (на покупку-продаж золота, срібла);
30% військового збору на продаж ювелірних виробів;
15% військового збору на продаж нових легкових авто;
5% військового збору від доходу з продажу нерухомого майна фізичними особами, які впродовж одного податкового року вже продавали один об’єкт нерухомості;
5% військового збору від вартості наданих послуг із мобільного зв’язку, сплаченої кінцевими користувачами таких послуг;
запровадити щомісячний авансовий платіж з податку на прибуток підприємств у роздрібній торгівлі пальним у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленою законом на 1 січня кожного року, з розрахунку на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання бензину та дизельного палива та скрапленого газу на конкретній заправці.

На розгляді ще низка проєктів, як наприклад, податок на солодкі газовані напої, з яких пропонується стягувати додатково приблизно чотири гривні за один літр.

Які прогнози?

Уникнути підвищення податків — і, відповідно, зростання цін, погіршення настроїв бізнесу та зменшення доходів — навряд чи вдасться, визнає економіст Дубровський. Водночас він вважає, що пропозиції уряду містять низку норм, які завдадуть значної шкоди економіці.

Так, більшу частину доходів уряд планує отримати від військового збору, а це додаткове навантаження на фонд оплати праці. Це є найшкідливішими для економічного зростання податки, а також податки, від яких найчастіше і найуспішніше ухиляються. В Україні близько трьох мільйонів людей працюють неофіційно та ще близько двох мільйонів отримують доплати в конвертах.

«Якщо підвищується цей податок, це означає, що буде ще більше ухилення, що бюджет, відповідно, недоотримає доходи», — застерігає Дубровський.

Запровадження військового збору для підприємств, який по суті стане податком з обороту, експерт вважає «найгіршим податком, який не має права на існування, бо це податок на ринкові транзакції».

15% військового збору на нові автомобілі, радше за все, призведе до заниження вартості продажів. Наступного ж дня після подання законопроєктів стрибнули продажі автівок. «Автосалони порожні», — кажуть представники ринку.

Ринок нерухомості також може повернутися в тінь через 5% військового збору.

«Виходить, що купівля у фізичної особи на вторинному ринку дискримінується порівняно із купівлею на первинному ринку, — зауважує Дубровський. — Не знаю, хто це пролобіював — мабуть, забудовники?»