Фасади центральної будівлі на Хрещатику відреставрують цього літа. Що зміниться?

Цього літа розпочнеться реставраційний ремонт фасаду будівлі, що знаходиться в самому центрі Хрещатика. Розповідаємо, що будуть змінювати, хто ініціатор робіт та скільки вони триватимуть.

Будинок звели під керівництвом архітектора Анатолія Добровольського, який був одним з авторів відбудови Хрещатика. Станцію метро «Хрещатик» відкрили в 1960 році, в будівлі також розташовувався популярний на той час ресторан «Метро». З 1986 року будівля має статус пам’ятки місцевого значення, а в 1997 році тут відкрився один з найперших в Україні «МакДональдсів». Пізніше приміщення другого, третього та четвертого поверхів реконструювали під офіси.

Наразі всередині будівлі знаходяться вхід до станції метрополітену, бізнес-центр «Хрещатик Плаза», комунальні підприємства та «МакДональдс».

Перш ніж розпочати роботи, замовник отримав всі необхідні дозволи та погодження, в тому числі в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА, пройшов експертизу науково-проєктної документації, має контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення, що передбачає й встановлення паркану.

Роботи планують почати на початку серпня та завершити восени, до настання холодів. На цей період навколо будівлі облаштують безпечну пішохідну галерею для відвідувачів та працівників, а сам об’єкт тимчасово закриють будівельною сіткою.

Стан будівлі

Впродовж декількох років відбувається поступовий занепад будинку, зокрема, стан фасаду не відповідає зовнішньому вигляду центральної вулиці Києва. На ньому відшаровується та місцями відпадає плитка й ця ситуація погіршується після опадів, а великі вікна на головному фасаді не є енергоефективними та незручні для користування. Бізнес-центр «Хрещатик Плаза», як співвласник будівлі, якому належить більшість приміщень, став ініціатором реставраційно-ремонтних робіт.

За словами генерального директора бізнес-центру Юрія Хоменко, хоча таке рішення під час війни може видатися не на часі, воно є вкрай важливим для безпеки киян та збереження культурної спадщини міста. Він підкреслює, що будівля, перш за все має бути безпечною для людей, які щодня з нею взаємодіють. Щоденно станцією метро «Хрещатик» через вхід, який розташований у цій будівлі, проходять тисячі містян, в тому числі використовуючи саму станцію як укриття під час повітряних тривог. Також в бізнес-центрі знаходяться представництва іноземних корпорацій, які продовжують працювати на території нашої держави під час війни.

«Оздоблювальні елементи фасадів будівлі дійсно зносилися. Останнім часом ми стали навіть отримувати скарги від киян та міської влади на відпадання плитки, тож ухвалили рішення не відкладати роботи на післявоєнний час. Під час будівництва цієї споруди використовувались радянські матеріали, які з часом зносилися, тож зараз маємо без втручання в предмет охорони пам’ятки замінити їх на більш стійкі, ретельно та делікатно підбираючи їх і отримуючи відповідні погодження в органах охорони культурної спадщини», — розповідає Юрій Хоменко.

Роботи з розробки проєкту та отримання погоджень тривали більше року. На початку 2023 року почали працювати над концепцією. Для її створення звернулись до київського архітектурно-конструкторського бюро Viharev architects and engineers. При виборі бюро спирались на відгуки та досвід у роботі з історичними будівлями. Команда бюро серед іншого займається реставрацією об’єктів культурної спадщини вже десять років. Одним з найбільш відомих проєктів став будинок Купців Новікових на перетині вулиць Костянтинівської та Верхнього Валу.

«Ця будівля, так само як і 100-річні будинки, є частиною нашої культурної спадщини та формує наш культурний код. Взагалі архітектура й об’єкти культурної спадщини найбільше транслюють культурний код країни та виражають певну ідентифікацію народу, тому вкрай важливо працювати з пам’ятками навіть під час війни», — наголошують в Viharev architects and engineers.

Що зміниться під час робіт з реставраційного ремонту

«Коли ми працюємо з будь-якими об’єктами культурної спадщини, основна мета, — це не змінювати нічого, максимально наскільки цього дозволяє ситуація. Реставраційний ремонт передбачає приведення будівлі до комфортного в експлуатації стану. Це означає, що у нашому випадку для безпеки ремонтуються та, за необхідності, відновлюються ті ділянки чи елементи, які цього потребують», — пояснює директорка реставраційної майстерні бюро Ольга Федотова.

Проєкт не передбачає змін на головних фасадах будівлі, тут закріплять плитку, що відпадає, замінять вже втрачену, очистять забруднення із нанесенням покриття, яке захищатиме від вологи та змін температурного режиму, та оновлять віконні заповнення — їх замінять на більш енергоефективні, однак зовні колір вікон чи їх оздоблення не зміниться, тож цього не буде помітно. Інші (дворові) частини будівлі знаходяться в задовільному стані, тож першочергових робіт там не планується.

З фасаду планують прибрати всю зовнішню рекламу й залишити лише інформаційні вивіски від користувачів будівлі. Також на будівлю встановлять художню підсвітку.

«Нам дорога історія цієї будівлі, її минуле не тому, що так вимагає чинне законодавство з охорони культурної спадщини, а тому що нам важливо зберігати Київ. Нам не байдуже, що з будівлею буде та як вона виглядатиме. Тому ми зберігаємо кожен елемент оздоблення та її автентичний вигляд», — пояснює такі рішення Юрій Хоменко.