Забудовник зводить ЖК в центрі Києва попри протести. Поряд сквер і архітектурні пам’ятки, у яких тріщать стіни

У Шевченківському районі столиці біля Інституту Геологічних Наук НАН України та Літературного скверу планують звести новий житловий будинок. Проте місцеві мешканці виступають проти цього будівництва. «Хмарочос» дізнався чому громада протестує вже декілька років й чим цінний сквер, який може стати прибудинковою територією нового будинку.

Чим важливий Літературний сквер 

Літературний сквер (попередня назва Чкалівський) розташований в історичній частині Києва на перетині вулиць Олеся Гончара та Михайла Коцюбинського. Він є частиною історичної місцевості — Афанасіївського Яру. Поруч стоїть будинок РОЛІТ, в якому жило понад 130 літераторів, і який є рекордсменом України з кількості меморіальних дошок, розташованих на фасаді, — їх налічується аж 29. В різний час в цій будівлі проживали Остап Вишня, Олесь Гончар, Натан Рибак, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Павло Тичина та інші. Будинок визнано пам’яткою історії з 1970 року. Саме тому утворилась нова назва скверу — Літературний, адже район був осередком письменницького життя столиці.

Також поруч зі сквером знаходиться Інститут геологічних наук НАН України, який є архітектурною пам’яткою місцевого значення «Будинок Київського відділення Російського технічного товариства, 1911-1914 рр.».

Посеред скверу стоїть фонтан Термена 1900 року, один з п’яти, які збереглися до нашого часу. Фонтани були виготовлені на Київському машинобудівному заводі Олексія Термена за дизайном архітектора Олександра Шіле. Чавун для конструкцій отримали шляхом рециклювання — повторного використання переробленої сировини.

Крім історичної цінності, сквер став також культурним центром для мешканців району. За словами активістки Катерини Зарембо, у сквері вирує життя місцевої громади — в ньому проводять час спортсмени та діти, гуляють з собаками та відпочивають, а біля фонтану організовують концерти.

Також сквер одна з небагатьох зелених зон в історичному центрі столиці. Місцеві бояться, що будь-яке будівництво знищить дерева, рослинність та біорізноманіття, якими багатий цей невеликий сквер.

Протистояння з забудовником

Наразі під ризиком забудови знаходяться три ділянки за різними адресами. Дві ділянки за адресою вулиця Богдана Хмельницького, 80-Б, ще одна — за адресою вулиця Олеся Гончара, 55-Б.

Перші спроби забудови скверу почались на початку 2000-х років. У 2004 році Київрада передала Інституту геологічних наук НАН України земельну ділянку площею 0,32 гектара на вулиці Олеся Гончара, 55-Б, з кадастровим номером 8000000000:88:055:0011. Цільове призначення ділянки – «для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і господарських споруд». 

Інститут геології уклав угоду, якої немає в публічному доступі, з ТОВ «Молодіжний житловий комплекс «Оболонь». За умовами договору Інститут мав отримати частину квартир у майбутній новобудові. У березні 2005 року «Оболонь» уклала з КМДА ще один договір про оренду двох ділянок за адресою вулиця Богдана Хмельницького, 80-Б. За умовами цього договору, забудовник повинен був віддати десяту частину квартир мерії.

Проте МЖК «Оболонь» не розпочав будівництво, а передав ділянки в суборенду ТОВ «Ділайвест». За даними відкритих джерел, її засновником є кіпрська компанія «Sparenton Limited». Кіпрська компанія також є співзасновником (50%) ТОВ «Ріелт-Буд» і ТОВ «С І А», які отримували дозволи на будівництво житлового комплексу «Галактика» у Києві. Цей ЖК, в свою чергу, є офіційним проєктом забудовника Stolitsa Group.

У лютому 2017 року розпочалось будівництво — забудовник почав рити котлован для майбутньої будівлі. Громада одразу активно виступила проти.

Протягом всього часу активісти шукали різні способи зупинити будівництво в історичній частині столиці. Звертались до депутатів, департаментів КМДА та київського міського голови.

У 2017 році Міністерство культури провело обстеження ділянки на вулиці Олеся Гончара, 55-Б, яке показало, що будівництво ведеться з порушенням законодавства України у сфері охорони культурної спадщини. За місяць Міністерство культури видало припис про зупинення робіт. А місцева громада знесла паркан, який поставили забудовники. Проте це допомогло ненадовго. Вже зовсім скоро на місці дерев’яної звели нову, вже бетонну огорожу.

У 2019 році забудовник виграв суд, рішенням якого скасували заборону Мінкультури на продовження будівельних робіт.

Протистояння між громадою та забудовника триває всі наступні роки. Заборонити будівництво не вдається ні скаргами, ні офіційними зверненнями.

Наразі забудовник хоче розділити земельну ділянку з кадастровим номером 0030, яка знаходиться в оренді у забудовника. ЇЇ планують розділити на дві 055:0888 і 055:0666. Першу з них забудовник віддає у постійне користування громаді міста Києва.  Проте такий жест активісти сприймають скептично. На їх думку, таке рішення дасть змогу створити ідеальний під’їзд будівельної техніки до самого котловану та закріпити чіткі межі для будівельного майданчика.

Чому громада активно виступає проти будівництва

Інститут геологічних наук — діюча пам’ятка архітектури, у якої  є особливі вимоги щодо охоронної зони та будівництв навколо. 

«Наразі немає ані актуальних висновків ДОКС щодо можливості подібного будівництва, ані дозволів від Мінкульту, ба більше — немає затверджених меж і режимів використання території пам’ятки. Більше того, сама будівля Інституту вже зазнала пошкоджень, про що свідчать глибокі тріщини на її бічній стіні. Подібне будівництво призведе до подальшого руйнування історичної будівлі», — зазначають громадяни.

Крім того, активісти звертались до Департаменту охорони культурної спадщини, у якому повідомили, що наразі порядок визначення меж та режимів використання території пам’ятки, зон охорони та затвердження науково-проєктної документації не встановлено Кабінетом Міністрів України. Проте в рамках Закону регулюється, що межа території пам’ятки архітектури встановлюється 20 метрів навколо периметру забудови. На момент публікації забудовник не надав нашій редакції інформацію про відстань між будівлею, яку планують звести, та Інститутом геологічних наук.

Проте активісти надали фото, яке підтверджує, що їх побоювання не безпідставні. Котлован вирито досить близько до будівлі, яка має статус пам’ятки архітектури.

На момент публікації, забудовник не надав свої коментарі щодо ситуації із цим будівництвом. Проте в попередніх інтерв’ю представник ТОВ «Ділайвест» розповідав, що сквер забудовувати не планують. Навпаки, в компанії хочуть займатися його благоустроєм. Хоча місцевих активістів не заспокоюють такі заяви.

«Літературний сквер постраждає не менше — він просто тріщатиме по швах від нових «співмешканців», стане прибудинковою територією та, досить ймовірно, перетвориться у чергову зону для розміщення малих архітектурних форм. Зведення багатоповерхівки створить навантаження на інфраструктуру мікрорайону в цілому», — наголошують громадяни, які захищають район від забудови.

Активісти наголошують, що насправді громада бореться не із забудовником, а з корупцією. 

«За ці 20 років очевидно, що змінювались мери і їх заступники, змінювались депутати та партії, але щоразу Київрада відстоювала інтерес забудовника, а не громади», — зазначають представники місцевих мешканців.

• #Забудова
• #конфлікт
• #Пам'ятка архітектури
• #Сквер