Київ – це дійсно Європа? Порівнюємо нашу столицю із Варшавою та Каїром

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 20 днів. За цей час ми опублікували 24213 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

«Київ – унікальне місто з багатою історією і культурою. Саме в Києві ви можете відвідати більш ніж 1000 церков, монастирів та інших релігійних комплексів, деякі з яких включені до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Київ – це не тільки сучасний мегаполіс, але й гостинне та відкрите європейське місто», – заявив мер Києва Віталій Кличко в травні 2015 року. 

Про Київ, як про європейську столицю, яка розвивається, пишуть представники будівельного бізнесу на сторінках НВ, Фокус, Forbes, ТСН та інших мейнстрімових медіа. 

Загалом твердження «Київ – це європейська столиця», «Київ – це Європа» є аксіомою, яку мало хто ставить під сумнів. Це схоже на якесь самозаспокоєння, що із нашим містом усе добре. Але чому б не перевірити це твердження? Чи дійсно Київ розвивається у європейському контексті? 

Порівняємо Київ із Варшавою та Каїром і просто подивимося де більше спільного. Варшаву обрали тому, що це місто зараз активно розвивається, але об’єктивно відстає від Відня, Амстердаму, Берліну, Парижу, таким чином порівняння з Києвом виглядає чесніше. Каїр обраний тому, що ця столиця теж дуже активно розвивається, але робить це в арабському контексті, який повторює містобудівні помилки Європи минулого століття. 

Плани і стратегії

Неможливо говорити ні про який розвиток міста без чіткої стратегії/плану. 

Варшава у 2020 році представила концепцію Нового Центру Варшави: більше зелені, більше пішохідних зон, більше трамваїв та іншого громадського транспорту, менше машин, більше хмарочосів. 

З цим планом не все рухається ідеально – терміни робіт уже зірвані через затримки фінансування і зриву дедлайнів будівельниками, але проєкт не зупиняється і Варшава масштабно реконструюється прямо зараз.

Каїр теж реалізує план модернізації. Він передбачає розширення доріг, нові будівництва, реконструкцію історичної архітектури. Але з цим плано все дуууже не так. Наприклад, Місто Мертвих, яке охороняється ЮНЕСКО, вже постраждало від будівництва. Бульдозери руйнують тисячолітні склепи і могили видатних єгипетських культурних діячів. Забудовується набережна Нілу й нищаться зелені зони. 

Київ живе за генеральним планом, ухваленим у 2002 році, «термін придатності» якого сплив у 2020 році. Міська влада не спромоглася розробити новий план й внесла зміни до старого та продовжила термін його дії. Для Києва у 2015 році розробили транспортну стратегію, яку місто виконало відсотків на 20. Тож фактично немає у Києва ніякого плану.

В цьому порівнянні Київ явно поступається Варшаві, яка втілює короткострокострокові масштабні плани, але кращий за Каїр, який втілює такий план, що краще було б нічого не робити. 

Ставлення до історичної спадщини

Поляки запланували модернізацію 43 історичних варшавських заброшок. Будинки повністю відреставрують, зроблять інклюзивними і включать в програму доступного житла. За останні п’ять років місто вже відновило 21 будиночок. 

В Каїрі з повагою до історії великі проблеми. Вже згадувалося, що Місто Мертвих рівняється з землею задля побудови нових будинків і доріг. Кричущий випадок стався із культурним центром Darb 1718, який знесли разом із 150 картинами всередині. 

В Києві 22 липня цього року незаконно знеслисадибу Малініна (Зеленських) 1890 року побудови. Загалом, під час повномасштабної війни, в Києві знесені або пошкоджені 23 історичні будинки. Лише два будинки зі списку на совісті російської армії, решту побили київські забудовники за бездіяльності поліції та місцевої влади. 

Річ тут не у війні, бо у довоєнному 2021 році дуже резонансними були незаконне знесеннясадиби Уткіна біля Центрально Вокзалу і пошкодженнясадиби Барбана на вулиці Обсерваторній. В 2020 році незаконнознесли найстарішу садибу на Саксаганського і загалом, кожного року Київ втрачав по кілька історичних будинків. 

Тобто тут Київ значно ближчий до Каїра. Взагалі те, що відбувається в столиці України та Єгипту в історії вже було і отримало назву «Брюсселізація» або «Брюссельська хвороба». Термін відноситься до 1960-80х років і позначає хаотичну комерційну забудову і безконтрольне знесення історичної забудови в столиці Бельгії Брюсселі, але насправді у минулому столітті цією хворобою перехворіли ледь не всі європейські столиці. 

Метро

В цьому році завершиться будівництво третьої лінії каїрського метро. Вона вже фактично добудована, але частина туннелю працює в тестовому режимі. Третя лінія має довжину 47,87 км і має 39 станцій. Розпочали будівництво в 2007 році, а планували закінчити до 2023 року, але дедлайн змістився на 2024 рік. Крім цього, вже офіційно почали рити тунель для четвертої лінії.

У Варшаві з 2009 року будується лінія метро M2. Нові станції відкривалися в 2015, 2019, 2020 і 2022 роках. Ще заплановані три нові станції, кінець проекту прогнозується у 2026 році. Крім цього, вже оголошено тендер на передпроектну документацію для нової лінії M4.

Остання станція київського метрополітену «Теремки» була відкрита у 2013 році, з тих пір не відкрито жодної станції, навпаки, у грудні минулого року був перекритийпроїзд між станціями «Либідська» та «Деміївська» через протікання тунелю. 

У 2019 році місто почало будувати дві нові станції, які вели на Виноградар. Їх планувалося закінчити у 2021 році, потім дедлайн перенесли на 2024 рік. Зараз міська влада обіцяє добудуватиїх за три роки. Причина такого повільно просування – корупція. Подивіться розслідування журналістів Bihus.info про екс-очільника київського метрополітену Брагінського і про компанії, які займалися будівництвом метро на Виноградар. 

Тобто в плані метро Київ гірший і за Варшаву і за Каїр. 

Дороги, розв’язки, мости

В цьому тексті вже згадувалися масштабні дорожні роботи і європейської і північноафриканської столиць. Варшава робить ставку на звуження доріг, зменшення автомобілізації, віддає перевагу громадському транспорту, велосипедній на пішохідній інфраструктурі. 

Каїр будує мости, розв’язки, прокладає нові шоссе, розширює дороги, підвищуючи автомобілізацію. 

В яку сторону розвивається Київ?

Почнемо з того, що чверть міського бюджету Києва на 2024 рік, тобто 22 мільярди гривень, віддають на дорожню інфраструктуру. Тобто в столиці відбувається дорожньо-будівельний бум. 

У Києва навіть є велика транспортна стратегія, яку місто не виконує. У 2015 місцеві чиновники отримали документ на руки, у 2020 році прогрес по виконанню стратегії оцінювався у 20%. Після початку повномасштабної війни вже можна фактично стверджувати, що робота по стратегії припинилася. 

Стратегія передбачала розбудову системи швидкісних трамваїв, які б з’єднали два береги Києва, розширення трамвайної і тролейбусної мережі правого берега і збільшення кількості виділених смуг для громадського транспорта. Майже нічого з цих пунктів зроблено не було. Більше того, місто втратило можливість отримати кредит на 36 млн доларів для продовження борщагівського швидкісного трамваю до станції метро «Палац Спорту». 

Тобто розвитку громадського транспорту в місті майже немає. Велоінфраструктура у місті острівкова, тобто існують окремі велодоріжки, які не з’єднані між собою. Можна констатувати, що і по цьому пункту розвиток не ведеться. 

Чверть міського бюджету йде якраз на розв’язки, дороги і мости. Ось найвідоміші проєкти останніх років.

Шулявський шляхопровід вже коштував бюджету майже 2 млрд гривень, але він економить водіям тільки 40 секунд часу на дорогу. Крім того, по цьому проєкту прокуратура вже намагається стягнути 1,1 мільярд гривень незаконно одержаних грошей. Тобто цей проєкт дорогий, неефективний і потенційно корупціогенний. 

Розв’язка на Дегтярівській коштує майже мільярд гривень. Її роблять у вигляді «конюшини», що є найменш ефективним видом розв’язки в місті. Столична прокуратура та поліція розслідують розкрадання грошей на купівлі матеріалів для цього будівництва. 

Список можна було б продовжити розв’язкою на Богатирській, Подільсько-Воскресенським мостом, проспектом Івасюка, але ці проєкти реалізуються по одних лекалах – традиційне київське бінго «дорого-не потрібно-корумповано».

Тобто по розвитку дорожньої інфраструктурі Київ ближчий до африканського Каїру, ніж до європейської Варшави. 

Трішки статистики і висновки

В 2023 році Київ опинився на 165 місці зі 175 в рейтингу комфортності міст. Київ набрав 44 бали, за методологією рейтингу це означає, що більшість аспектів життя в українській столиці є обмеженими. 

Варшава посіла 74 місце в рейтингу, отримавши 83,1 бали і це означає, що обмежень рівня життя мало або майже немає. 

Каїр у цьому рейтингу отримав 54,1 бал, обігнавши Київ. 

Це не дуже чесний рейтинг, бо Києву віднімають бали через повномасштабну війну. Але у довоєнному 2021 році наша столиця зайняла 87 місце, набравши менше 50 балів й ставши найнекомфортнішим містом Східної Європи. У 2019 році Київ посів 117 місце із 56.6 балами. У 2018 році Київ посів 118 місце із 56 балами. В 2017 році Київ зайняв 131 місце із оцінкою 47.8 балів.

Тобто 44 бали Київ точно не заслужив, але стеля української столиці – 50-56 балів, що все одно означає абсолютну некомфортність. 

Цей текст не включає у себе багато пунктів, наприклад екологію, охорону здоров’я, нове будівництво, інклюзивність, рейтинг заторів, IT-проєкти. Але, крім Києва Цифрового, по цих пунктах нашу столицю нема за що похвалити. 

Київ – це Європа суто географічно. Вектор розвитку (деградації?) міста є абсолютно не європейським. Ця суміш радянських підходів із сучасною корупцією більше нагадує далекий африканський Каїр, ніж сусідню європейську Варшаву. 

• #Київ
• #Пам'ятка архітектури
• #Транспорт

Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції