Міс Всесвіт Україна — 2022 Вікторія Апанасенко про материнство, відповідальність і нові благодійні ініціативи

У січні 2023 року Вікторія Апанасенко представила Україну на міжнародному конкурсі «Міс Всесвіт» у Новому Орлеані. Вона стала першою українкою, яка здобула одразу дві престижні нагороди: у номінації «Найкращий національний костюм» за вбрання «Воїн світла», а також Spirit of Carnival — за сміливість духу, альтруїзм та волонтерську діяльність у своїй країні. І хоча конкурс не приніс Вікторії перемоги, вона змогла привернути увагу світової авдиторії до всіх подій, що відбуваються в Україні, та залучити необхідну допомогу. 

Про життя після конкурсу, нову відповідальність, благодійні проєкти, над якими працює, і майбутню роль матері героїня нашої digital-обкладинки Вікторія Апанасенко розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для ELLE.

Як це — представляти Україну на масштабному всесвітньому конкурсі в такий складний час?

Це було дійсно важко, бо участь у «Міс Всесвіт» припала на початок повномасштабного вторгнення. Жахливий моральний та фізичний стан від щоденних страшних новин та обстрілів, страх за батька, що після операції на серці постійно перебував у Чернігові в блокаді з мамою та хрещеним без світла, їжі та води. Розпач та пекучий біль від побаченого в різних куточках нашої області, де я працювала волонтеркою. Страшні історії людей, що пережили окупацію. Це все залишило глибокі шрами на моєму серці та посилило лють до ворога. Водночас це допомогло мені зібратися до купи й стало рушійною силою, що змотивувала поїхати на «Міс Всесвіт».

Я не раз наголошувала на тому, що важливо показувати світові правду про звірства, які Росія вчиняє на нашій землі. «Міс Всесвіт» — це не просто конкурс краси, це платформа для жінок, що є потужним інструментом впливу, який щороку збирає сотні мільйонів глядачів. Тому, попри все, потрібно було їхати. Тоді багато майстрів виїхали за кордон, матеріалів для національного костюма та суконь не було. Постійні відключення світла та щоденні обстріли робили підготовку завданням із зірочкою. Проте в нас із командою «Міс Всесвіт Україна» все вийшло на найкращому рівні.

Як змінилося ваше життя після конкурсу? 

«Міс Всесвіт» — інструмент, рупор, завдяки якому твій голос стає гучнішим та виразнішим. І це досі допомагає мені привертати увагу іноземної авдиторії до того, що відбувається в нашій країні, залучати підтримку для тих, хто цього потребує, купувати машини та спорядження для наших ЗСУ.

Крила з національного костюма після конкурсу я продала на благодійному аукціоні й отримані кошти спрямувала на протезування наших військових. Разом із брендом D.Olya розробила хустинку із зображенням Воїна світла. Кошти з її продажів ідуть на підтримку платформи Mental Help.

Що найважливіше дала вам участь у конкурсі?

Впевненість у тому, що, навіть якщо твій особистий світ зруйнований, ти завжди зможеш відбудовувати новий і кращий. Навіть якщо боляче, страшно, немає сил — ти обов’язково впораєшся. 

Прийшло й розуміння сили власного голосу. Навіть якщо його намагаються приглушити, то, попри все, якщо ти цього щиро бажаєш, тебе почує весь світ.

Чи відчуваєте ви тепер більшу відповідальність? Які нові можливості ви для себе окреслюєте після конкурсу?

У мене ще до конкурсу була велика авдиторія, і якраз це допомогло ефективно розповсюджувати інформацію про агресію Росії. Тож відповідальність була присутня завжди, бо будь-яке твоє слово може мати вплив і стати рушійною силою.

Можливість бути почутою, реалізовувати більш масштабні проєкти, допомагати тим, хто цього потребує, у набагато більшому масштабі та робити все можливе заради перемоги нашої країни та мирного неба для дітей — це найголовніше, що я здобула після конкурсу.

У вас доволі велика іноземна авдиторія в соцмережах. Чи допомагає вам це доносити важливість підтримки України?

Однозначно так. І це має 100% результат. Разом з учасницями з інших країн ми навіть робили спільні проєкти для українців, які потребують допомоги.

На яких проєктах наразі зосереджена ваша робота?

Моя основна робота наразі зосереджена навколо проєкту Mental Help. За освітою я соціальний працівник, тому мені близький напрям надання психологічної допомоги й підтримки людям, що опинилися в складних життєвих обставинах. 

Mental Help — це онлайн-платформа, створена наприкінці березня 2022 року, щоб надавати безплатну конфіденційну психологічну допомогу українцям у період війни. Завдяки зусиллям 15 висококваліфікованих спеціалістів і супервізора платформу вже відвідали більш ніж три тисячі українців з усіх регіонів. Вони отримали понад 17 000 консультацій.

Війна завдала значних руйнацій не лише інфраструктурі, а й психічному здоров’ю українців. У 2023-му попит на психологічну допомогу подвоївся порівняно з попереднім роком. Зростає й кількість звернень щодо залежностей та розладів харчової поведінки. Це свідчить про те, що хронічний стрес негативно впливає на здатність людей долати труднощі, спонукаючи їх шукати шкідливі способи впоратися з емоціями. Позитивна динаміка полягає в тому, що люди зараз розуміють важливість та ефективність роботи з психологом, а такі платформи, як Mental Help, роблять цю послугу доступною в такий складний час.

Які ініціативи ви плануєте реалізувати найближчим часом? Які цілі наразі ставите перед собою?

Зараз я вже понад рік працюю в галузі відновлювальної енергетики. Зокрема, займаюсь напрямом розв`язання питання дефіциту електроенергії в обʼєктах соціальної інфраструктури за допомогою різних видів зеленої енергії.

Однак пріоритетна ціль на цьому етапі — бути хорошою мамою та створювати належні умови для безпечного й здорового розвитку своєї дитини, наскільки це можливо в умовах війни.

Що допомагає вам підтримувати баланс між усіма сферами вашої діяльності? У чому ви шукаєте натхнення? 

Спорт, медитації, книги та малювання допомагають тримати баланс. Натхнення в цей складний час я намагаюсь знайти у всьому, що мене оточує. Проте найбільше мене мотивують саме люди. Їхні історії, що я чула під час волонтерства, надихають не втрачати надію, боротися та робити все заради перемоги.

Зараз ви проживаєте особливий період у вашому житті. Як ви готуєтеся до своєї майбутньої ролі матері?

Я дуже відповідальна, тому підійшла до цього максимально серйозно: прочитала багато літератури, пройшла курси батьківства, теоретичне та практичне навчання з грудного вигодовування. Це все зможе полегшити процес адаптації після народження дитини, адже, коли ти маєш базу знань, тобі не так страшно переходити до практики. 

Ми живемо у XXI сторіччі, де створено чимало девайсів, де є відповіді на майже всі бентежливі питання. І я за те, щоб використовувати всі можливі інструменти, які роблять материнство комфортним та приємним.

Як змінилося ваше життя під час вагітності? 

Я дуже активна людина, мені важко всидіти на одному місці. Втім, під час вагітності я знизила темп і динаміку життя. Захотілось заховатися від інших, у якийсь момент перестала відвідувати публічні заходи, коли став виднітися животик. Безумовно, я продовжувала працювати до третього триместру, бо далі вже стало фізично важко щось робити. Перенесла фокус на підготовку до нового етапу життя. Стала більше приділяти уваги собі, фізичному та ментальному здоров’ю.

Як це — бути вагітною під час війни? З якими складнощами ви стикнулися в цей період?

Це дуже цікавий досвід. Адже кожного дня я бачу власні зміни під впливом гормонів та відповідальності, яка щоразу зростає. Якщо раніше обстріли не лякали і я могла навіть не реагувати на повітряну тривогу, то зараз обов’язково йду в укриття, намагаюсь не пропускати страшні новини через себе на 100%, хоча це майже неможливо. Дуже важко вже ходити пішки на верхній поверх, бо під час відключень світла не працює ліфт, складно без кондиціонерів, але я розумію, що всі вагітні дівчата, які залишилися в Україні, проходять те саме. Я не одна проживаю подібне, зі мною разом тисячі сміливих матусь, і це робить мій шлях трішки легшим.

Як ви плануєте надалі поєднувати материнство й вашу професійну діяльність?

У мене є чіткий план, але все залежить не тільки від мене, а ще й від дитини та багатьох інших факторів. Тож буду розв`язувати ці питання в процесі. Однак з моїм характером та енергією мені буде важко довго перебувати в декретній відпустці, тому використовуватиму різні варіанти: і банк молока, і, можливо, няню, і потенційно садочок. На мою думку, кожна мама сама вирішує, як їй буде комфортно. Хтось знаходить ресурс у дитині й цим наповнюється. Хтось, як я, отримує натхнення з роботи, хобі тощо. Головне — обрати те, що підходить особисто тобі. Адже твій стан передається дитині, і це може впливати на якість проведеного разом часу.

Photo: Michael Fedorak (@michael_fedorak)

Style: Ilia Homeniuk (@iliahomeniuk)

Hair: Michael Pruss (@purpruss)

Makeup: Sveta Kanarskaya (@sveta.kanarskaya)

Dress: J’amemme (@jamemme)

Clothes: @helenmarlengroup, @basemntstreethub