Що треба знати про каву. Частина перша

Кава – один із найпопулярніших напоїв у світі, у Європі на одного мешканця припадає близько 8 кг кави на рік, а у Фінляндії і Данії – понад 11 кг. Давайте,разом з нашим хорошим партнером Торговою Маркою Кава Старого Львова,  дізнаємося трохи більше про те, де ростуть кавові ягоди.

Звідки береться кава

Кавові зерна – це кісточки червоних або жовтих кавових ягід, які ростуть на вічнозелених деревах у районі екватора і у тропіках. Основні регіони вирощування – Латинська Америка, Африка та Азія, тому залежно від сезону кава надходить на біржу з Південної півкулі (у квітні – серпні) або Північної (у вересні – березні). На смак кави впливає цілий ряд факторів: висота плантації, склад грунту, кількість сонячних днів у році, вологість і кількість осадів, позаяк зерно одного сорту може сильно відрізнятися за смаком залежно від місця вирощування.

У промислових масштабах вирощують два види кави: робусту та арабіку. Перша росте на рівнинах і містить у два рази більше кофеїну, але смак у неї більш простий та близький до гіркоти, тому більш цінною вважається арабіка, яка росте на висоті від 800 до 2 тисяч метрів над рівнем моря у більш складних кліматичних умовах.

Що таке “Мита Кенія”

Існує два основних способи обробки зерна: митий (washed) і натуральний (natural або dry). Спосіб обробки вливає на смак зерна, але багато хто все ще губиться, коли йому пропонують вибрати зерно, і чує словосполучення “мита Кенія”. При натуральному (або сухому) способі обробки ягоди з м’якоттю сушаться прямо на землі, на бетонних плитах або на патіо. Основною особливістю цього способу є те, що зерно тривалий час знаходиться у контакті із солодкою кавовою ягодою, тому кава такої обробки виходить щільною, з вираженою солодкавістю і насиченим смаком, у якому можна знайти відтінки горіхів, карамелі, шоколаду та випічки. Однак нерідко у зерна, висушеного таким способом, з’являється землянистий присмак, який багатьом не до душі.

Мита обробка цінується більше: при такому способі зерна очищуються від шкірки, поміщаються у резервуари з водою та витримуються, поки від зерна не відійде клейковина. Таку каву цінують за кислинку, а у зерні присутні ягідні та цитрусові ноти, а кава виходить менш насиченою, але більш м’якою.

Чи можна їсти кавові ягоди

М’якоть кавових ягід фермери зазвичай використовують у якості добрива, але із висушених ягід виходить своєрідний напій – каскара (від іспанського cascara – шкірка). На смак каскара мало схожа на каву і швидше нагадує компот або ягідний чай, однак висушені ягоди також містять (хоч і у невеликій кількості) кофеїн: на літр напою припадає близько 100 мг.

Наталка СТУДНЯ