На кінофестивалі у Венеції показали пропагандистське кіно Russians at war росіянки Трофімової, зняте на ТОТ України

Про це повідомляють на сайті Венеційського кінофестивалю.

У позаконкурсній програмі 81-го Венеційського міжнародного кінофестивалю 5 вересня показали пропагандистський фільм російсько-канадської режисерки Анастасії Трофімової "Росіяни на війні" (Russians at war). Стрічка, створена у копродукції Канади й Франції, згідно з описом, розповідає історії російських солдатів, які "допоможуть глибше зрозуміти цю війну". Три покази пройдуть також 6 вересня, а згодом фільм буде показаний на міжнародному кінофестивалі в Торонто.

Зазначають, що росіянка, яка емігрувала до Канади, потрапила до батальйону російської армії на території України. Трофімова "завоювала довіру піхотинців і на цілий рік долучилася до одного батальйону, який пробирається Сходом України". 

"Те, що вона зʼясовує, далеке від пропаганди та ярликів, які навішують Схід чи Захід: армія в безладді, солдати розчаровані й часто намагаються зрозуміти, за що вони воюють", - йдеться на офіційному сайті престижного кінофестивалю.

Трофімова розповідає, що зосередила увагу "на тих, кого більшість світу раніше не бачила — російських солдатах". 

"Я сподіваюся, що їхні історії сприятимуть глибшому розумінню цієї безглуздої та травматичної війни", - наголосила вона.

В інтервʼю російському пропагандистському виданню "Люди Байкала" Трофімова пояснює, чому вирішила знімати фільм.

"У російських ЗМІ солдати – герої, безликі манекени. А в західних ЗМІ вони всі ґвалтівники та вбивці. Але як можна описувати людину, ніколи з нею не розмовляючи?", - уточнила режисерка.

Трофімова сказала, що "Росіяни на війні" — це не історичний аналіз причин війни, а "реальне свідчення раніше невидимої сторони". "Невидимою стороною" вона називає російських солдатів. Більшу частину фільму знімали на території окупованих Луганської та Донецької областей. Своєю ціллю Трофімова визначила показати світу, що російські військові не звірі, як їх зображають українські та західні медіа, а "звичайні люди у незвичайній ситуації".

"Я не знала, чого мені очікувати від російських військових. І мене найбільше вразило, що вони звичайні люди. Абсолютно звичайні люди у якійсь абсолютно незвичайній ситуації. Мене здивувало, що ми могли сперечатися про якісь політичні моменти — чи скоюють росіяни воєнні злочини, наприклад", - поділилась вона в інтервʼю російському виданню.

Вона також висловила захоплення, що російська злочинна армія "залишається людьми".

"Мене вразило, наскільки вони витримують те, що з ними відбувається. Навколо фізичні поневіряння, розпач, смерть. Але попри це люди намагаються триматися і залишатися людьми", - зазначила Трофімова.

Режисерка, чий фільм просувається на престижному міжнародному кінофестивалі, зізналась, що не бачила "20 днів у Маріуполі", оскільки "не мала часу", але транслює пропагандистські наративи про захист мешканців Донбасу.

"В українців із Донбасу, які воюють у лавах російських військ, — дуже чітка, вмотивована позиція. Набагато більше, ніж у росіян. Що я захищаю свій будинок, мій будинок бомбили, у мене загинуло стільки рідних чи знайомих. А росіяни мають різне бачення. Є хлопці, які йдуть воювати, бо покликала країна. І все, більше нічого не важливо. Є ті, хто вважає, що вони приїхали боронити Росію від експансії НАТО. Є ті, хто не зовсім розуміє, що вони там роблять, і наскільки це все правильно, це багато мобілізованих", - наголосила вона.

Трофімова заявила, що вона - за мир, а люди, які підтримують будь-яку зі сторін, - за війну. Вона вирішила показати російських військових людьми, адже тільки так можна завершити війну.

"Зазвичай журналістам дорікали, що вони олюднюють росіян. Але я не дуже розумію — а що треба розлюднювати? Щоб знову повторилося "Радіо тисячі пагорбів" (радіостанція, ведучі якої закликали до геноциду жителів Руанди у 1990-х роках)? Все це призводить до війни, що триває, і до ще гірших наслідків. Мені здається, що зараз не можна вибирати якийсь бік. Якщо ви вибираєте бік, ви за війну. Ви за війну або з цього боку, або з того боку. А я – за мир. І мені б хотілося, щоб ми бачили одне в одному людей", - додала режисерка.