Ретроспективні програми Івано-Франківського міжнародного фестивалю короткого метру 4:3

Цьогоріч програмний відділ Івано-Франківського фестивалю короткого метру 4:3 підготував дві масштабні і унікальні ретроспективні програми.
Перша з них «Спадщина: ретроспектива українського німого кіно» буде присвячена українському німому кіно 1920-х – 1930-х та відбудеться у партнерстві із Довженко-Центром.
Відкриє фестиваль 4:3 в Івано-Франківську 21 вересня показ фільму «Хліб» (реж. Микола Шпиковський, 1929) під живий супровід гурту «Злипні».

кадр з фільму “Хліб”
Кіноепос «Хліб», дія якого розгортається у 1920-му, в часи колективізації українського села, створений Шпиковським в один рік із довженковою «Землею», утворює з нею парадоксальну світоглядну й естетичну пару. Проте, якщо «Земля» давно увійшла до кінематографічного канону, стрічка Шпиковського донедавна залишалася невідомою широкій аудиторії.
Унікальний живий перформанс, який супроводжуватиме кінопоказ, створено спеціально для ІФМФКМ 4:3.«У цій роботі “Злипні” доповнили шарм німого кіно драматургією звуків і настроїв, щоб глядач мав змогу краще зануритись у глибину змісту, торкнутись до жахів тогочасного суспільства та головне сформувати мораль “Хлібу”, зрозумівши чому ж він не пройшов тогочасну цензуру», — коментує Данило Грицак, учасник гурту «Злипні».
До програми ретроспективи увійшли ще 3 українські фільми часів ВУФКУ, що стали надбанням світового кінематографа. Зокрема, «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова 1929 року. Це — один із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду. Фільм знімався без сценарію, вважається одним з найвпливовіших документальних фільмів, що вплинув на майбутні покоління документалістів.

кадр з фільму “Людина з кіноапаратом”
У ньому Вертов реалізував багаторічні експерименти і теоретичні напрацювання у сфері операторського мистецтва та монтажу, перетворивши фільм на методичний посібник з кінематографії для майбутніх поколінь режисерів.
Фільм знято як хроніку одного дня з життя великого міста, зафіксовану кінокамерою-кінооком. Камера талановитого оператора Михаїла Кауфмана фіксує строкате життя українських мегаполісів — Одеси, Харкова та Києва доби НЕПу.
Задум стрічки належить оператору і брату режисера Михаїлу Кауфману, який запропонував Вертову створити «щоденник кінооператора».
«У найбільш авторитетному сучасному рейтингу найкращих фільмів усіх часів, яке проводить британський журнал Sight & Sound, у 2012 році фільм “Людина з кіноапаратом” посів 8-ме місце. У першому опитуванні цього ж журналу Sight & Sound з визначення найкращих документальних фільмів усіх часів у 2014 році фільми Дзиґи Вертова посів 1-ше місце», – розповідають в Довженко-Центрі.

кадр з фільму “Звенигора”
«Звенигора» Олександра Довженка (1928 рік) є першим фільмом німої трилогії Довженка, після якого за ним закріпилося реноме провідного українського кінорежисера, спричинив запеклу дискусію про національний кінематограф. У своїй роботі Довженко поєднав магічні трюки раннього німого кіно, похмурий містицизм німецьких експресіоністських фільмів 1920-х років та авангардний монтаж.
Також, глядачі на власні очі побачать унікальний фільм «Перекоп» режисера і видатного скульптора Івана Кавалерідзе. Його дебютна стрічка «Злива» 1929 року була втрачена і справжнім дивом є те, що цей фільм 1930 року дійшов до наших днів. «“Спадщина” поєднує 4 німих фільми, створених в один період 1928 – 1930 років з дуже різною долею. “Хліб” не пройшов цензуру і на довго був забутим, “Перекоп”, на щастя, не повторив долю дебютного фільму Кавалерідзе “Злива”, який вважається втраченим, проте, також не зберігся повністю. “Звенигора” та “Людина з кіноапаратом” — одні з головних німих фільмів в історії світового кіно, автори яких – Довженко та Вертов, ще за життя отримали всесвітнє схвалення та успіх. Побачити ці фільми на великому екрані, ще й під живий музичний супровід, ще й в рамках ретроспективи протягом цілого тижня — синефільський скарб», – коментує програмний директор та засновник фестивалю, режисер Олександр Гойсан.
Фільми ретроспективної програми «Спадщина: ретроспектива українського німого кіно»:«Хліб» (Микола Шпиковський, 1929) під живий супровід гурту «Злипні»;«Звенигора» (Олександр Довженко, 1928);«Людина з кіноапаратом» (Дзиґа Вертов, 1929);«Перекоп» (Іван Кавалерідзе, 1930).
Інформація підготовлена за матеріалами Довженко-Центру.Докладніше про фільми можна прочитати тут Кадри з фільмів

Друга ретроспективна програма стане унікальним явищем в історії українських кінофестивалів, адже вперше відбудеться показ знакових стрічок режисерки Келлі Райхардт.
Вона є однією з найвідоміших режисерок сучасного авторського кіно, її фільми брали участь у найвідоміших кінофестивалях світу, як-то Берлінале, Венеційський кінофестиваль, кінофестиваль в Роттердамі, кінофестиваль в Локарно тощо та вигравали призи.
ЇЇ перша ж повнометражна картина «Болотиста річка» 1994 року одразу потрапила на Sundance, що є найпрестижнішим в США фестивалем незалежного кіно та була номінована на Гран-прі журі. Картини Келлі мають стабільно високі рейтинги як від критиків, так і від глядачів. Наприклад, її «Перша корова» 2019 року, має рейтинг 96% на Rotten Tomatoes, базуючись на рецензіях як від критиків, так і від глядачів.
Варто зазначити, що часто Келлі Райхардт є не лише режисеркою своїх фільмів, а також сценаристкою та режисеркою монтажу.

Стисло

кадр з фільму “Перша корова”Фільми ретроспективної програми «Американська мрія: ретроспектива Келлі Райхардт»: «Болотиста річка» (1994);«Ода» (1999);«Обхід Міка» (2010);«Перша корова» (2019).

Поділитися

Поділитися сюжетом

Джерело матеріала

Cineast

Оригінальна версія

10 пісень Кузьми Скрябіна, які досі звучать у навушниках тисяч слухачів