У столиці України презентували документальний фільм "Щити Києва"

На презентації фільму побувала кореспондентка Еспресо Юлія Зубченко.

Фільм "Щити Києва" – це історія про мужність і звитягу військовослужбовців 112-ї окремої бригади ТрО, яка поряд з іншими бойовими підрозділами ЗСУ обороняла столицю під час активних спроб наступу російських військ. Саме ця бригада дала життя і сформувала кістяк ще одного бойового підрозділу – 241-ї окремої бригади ТрО. У ході подій на початку великої війни ці бригади стали своєрідними щитами Києва.

Як зазначив режисер-постановник фільму, військовослужбовець сил ТрО Дмитро Гавриленко, довелося підіймати архіви бійців, аби розповісти їхні історії. Спочатку стрічку створювали як фільм про 112-ту бригаду. Потім, після того, коли почали шукати героїв, виявилося, що всі хлопці, які були у 241-й бригаді на цей час, приходили зі 112-ї.

"Тому було б не чесно робити фільм тільки про 112-ту бригаду. Тож колегіально вирішили зробити стрічку про дві бригади одночасно", – розповів Дмитро Гавриленко.

Він додав, що під час роботи над стрічкою опрацювали багато архівного матеріалу, познаходити хлопців, які були на позиціях, попросили їх надати цю інформацію.

"Ми почали робити фільм у кінці 2023 року, і робили приблизно до травня 1924-го. Кажу: де ваші архівні матеріали? Вони кажуть, що немає телефону. Я кажу: знайдіть телефони, зарядіть їх. Будь ласка, скиньте, що у вас було. Це архівні кадри. Якщо вони не увійдуть у фільм, то вони просто загубляться", – зазначив Гавриленко.

Режисер-постановник додав, що у фільмі використали багато кадрів Ахтема Сейтаблаєва, який саме працював у пресслужбі 241-ї бригади й попросив своїх колег, операторів, зняти гарні кадри на кінокамеру.

Говорячи про те, для кого цей фільм, Дмитро Гавриленко наголосив: "Знаєте, я думаю, що це фільм для тих, хто вже забув, як воно було спочатку. Завдяки цим хлопцям, які до війни були цивільними людьми. Бо багато хто просто взяв і поїхав з Києва. Багато хто не поїхав, узяв до рук зброю. І з одним ріжком встав і захищав Київ. Думаю, що це нагадування про те, що якби не ці хлопці, то Києва, можливо, не було б. І це нагадування для тих, хто думає, що все закінчилось. Ні, нічого не закінчилося. Може все знову повторитись. Якщо будемо сидіти, нічого не робити, не будемо ходити тільки й пити каву, то нічого не відбудеться. Треба готуватися, донатити, навчатися літати на БПЛА, знищувати ворогів".

"А по-друге, мені хочеться дуже, щоб про тих, хто вже не з нами, ті, хто на щиті, пам'ятали. Пам'ятали тих, хто виборов для нас свободу своєю кров'ю, своїм життям. Щоб ми їх не забували", – додав він.