У Львові триває оцифрування давніх писанок: що відомо?

У Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України вперше оцифровують автентичні писанки кін. ХІХ — поч. XX ст. Результат проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі» представлять у жовтні 2024-го. Це буде інтерактивний двомовний сайт (українською та англійською) із зображеннями та детальними описами понад 250 пам’яток, для 50 з яких створять 3D-моделі.

Найдавніші писанки в колекції, що налічує майже 13 000 предметів, походять з Опілля (1882 р.), Гуцульщини (1890 р.), Поділля (1891 р.) та Волині (1894 р.). Збірку почав формувати Музей Наукового товариства ім. Шевченка, перший на Галичині український музей, з нагоди заснування у 1895 р.

Досі до цих раритетних пам’яток мали доступ лише окремі дослідники та музейні працівники. Тож сьогодні команда проєкту активно опрацьовує матеріали та готує їх для публікації на майбутньому вебресурсі. Уже вдалось оцифрувати 35 писанок, які згодом з’являться у вигляді 3D-моделей. Це пам’ятки з Бойківщини, Буковини, Волині, Гуцульщини, Лемківщини, Надсяння, Опілля, Поділля, Покуття, Середнього Подніпров’я (Київщини), Сокальщини, Холмщини. Експертка Роксолана Разінкова розповідає про особливості оцифрування:

«Найскладнішим було створити систему, у якій можна якісно відфотографувати писанку. Оскільки ця пам’ятка не є статичною, як звичайний предмет, ми вигадали спосіб “підтримати” її, щоб зафіксувати кадри з різних ракурсів і відповідно охопити всі деталі орнаменту. Довелось майструвати саморобний агрегат, який би не доторкався до писанки, наскільки це можливо. Ми провели багато експериментів з різними підставками до того, як знайшли ідеальне рішення».

Також протягом серпня тривала фотофіксація, а нині — робота над редагуванням й оптимізацією світлин 265 писанок. Для кожної пам’ятки передбачено не менше чотирьох різних зображень, зокрема два композиційних фото з писанками того ж етнографічного регіону.

«Ми завершили двоетапний відбір писанок для оцифрування і створення 3D-моделей, проводимо атрибуцію і верифікацію цих пам’яток. Сфотографовано більш як 250 писанок з усіх представлених у колекції музею етнографічних регіонів. Найбільші труднощі для нас виникли на етапі відбору, коли через обмеження кількості, потрібно було надати перевагу певній писанці та відхилити інші, не менш оригінальні», — зазначає зберігач фонду «Писанка» Валентина Теслюк.

Керівник проєкту — заступник директора з наукової роботи Інституту народознавства НАН України та кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський. За інтерактивний сайт відповідає Олекса Піджарий.

Проєкт «Українська писанка в європейському культурному просторі» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою автора.

Софія ЛЕНАРТОВИЧ