Як створювалися образи для вистави «Острів скарбів» — розповідає художниця з костюмів Театру імені Лесі Українки

Авантюрні пригоди, чорний гумор, зради, втечі та геройські подвиги — усе це про нову виставу «Острів скарбів», якою Театр імені Лесі Українки відкрив свій 99-й сезон. Відома адаптація твору Роберта Луїса Стівенсона від британської драматургині Брайоні Лавері ожила на сцені, занурюючи глядачів у світ небезпек, дружби та боротьби. 

Особливо важливу роль у створенні атмосфери та характеру героїв, безперечно, відіграли костюми. Образи стали засобом виразити сутність персонажів, їхні мотиви та внутрішній світ, тож робота над ними перетворилася не просто в технічне завдання, а в справжній мистецький виклик. У процесі підготовки художниці з костюмів Христині Корабельниковій довелося шукати баланс між історичними елементами та сучасними модними тенденціями, щоб персонажі виглядали одночасно й автентично, й актуально для теперішньої авдиторії.

Ми поспілкувалися з Христиною Корабельниковою про особливості створення костюмів для цієї вистави, відображення характерів персонажів через образи, а також про баланс історичності та художності, який вона намагалася зберегти під час роботи. 

Чи відрізнялася ваша робота над створенням костюмів для такого пригодницького жанру, як «Острів скарбів», порівняно з усіма попередніми? Якщо так, то чим саме?

Кожна вистава неповторна і має свої завдання та виклики. Однак у випадку «Острову скарбів» була велика кількість персонажів — яскравих за своїм характером та абсолютно різних. А зважаючи на те, що цей твір дуже відомий і багато разів відтворений (у фільмах, мультфільмах, виставах), для мене робота над ним була завданням із зірочкою, адже ні в якому разі не хотілося створити «картонні» образи піратів та інших персонажів. 

Яким чином костюми підкреслюють характери персонажів? Які деталі були для вас особливо важливими?

Костюм може багато розповісти про персонажа. Для цього він має силует, фактуру тканини, взуття (модель і колір), аксесуари — усе це і є деталями з яких складається образ і характер героя. Для мене були важливі елементи, які б підкреслювали характеристику персонажів, прописаних авторкою Брайоні Лавері. До прикладу, є такий герой, як Щасливчик Міккі, який вірить в прикмети. Його я одягла у капелюх-котячу голову, намисто з чотирилисником і підвіску з листям дерев, оскільки англійці переконані, що всі ці деталі приносять удачу. І так можна розказати про кожного персонажа.

Чи були виклики у створенні піратських образів, які відповідали б атмосфері вистави, але водночас залишалися цікавими для сучасної аудиторії?

Звичайно, без викликів не обійшлося. Наша вистава не є суто історичною, тому треба було балансувати між історією та сучасністю. Це ми називаємо стилізацією. Костюм наче історичний, проте й сьогодні можна так вдягнутися, і нікого це не шокує.  

Як ви адаптували костюми до сцени та інтерактивних моментів бойових дій?

Я костюми не адаптовувала, адже одразу знала, що вони призначені для театральної сцени. Подібні образи зазвичай виготовляються зі своїми секретами: трохи вільніший крій там, де треба, розрізи для свободи рухів тощо. Велике значення також має зручність взуття. Тут не можна керуватися лише зовнішнім виглядом, адже актор знаходиться на сцені декілька годин, до того ж більшість часу в русі.

Які матеріали й техніки ви використовували для створення костюмів, що мають виглядати автентично, але бути зручними для акторів?

Я підбирала натуральні, фактурні тканини, деякі з них фарбували в потрібний мені колір у майстерні театру. Після пошиття ще фактурила, підстарювала, щоб довести до необхідного візуального  стану. 

Як сучасні тренди або ваші особисті інтереси вплинули на дизайн костюмів?

Дії «Острову скарбів» відбуваються у XVIII сторіччі. Це прекрасна доба — вишукана, з неймовірною архітектурою та одягом. Я з дитинства обожнювала це. Однак коли ми почали роботу над виставою і я намалювала перші ескізи-ідеї, то зрозуміла, що це має мати інакший вигляд — повинен бути сучасний одяг, але з історичними елементами. Власне, це те, про, що я говорила на початку.

Що стало вашим головним джерелом натхнення під час роботи над костюмами для цього спектаклю?

Моїм джерелом натхнення є улюблений з дитинства «Острів скарбів», історія піратства та пригоди.

Чи є у вас улюблений костюм у виставі, і чому саме він?

Я не можу виділити лише один. Це ж як діти — кожен особливий і народжений в любові.

Як ви забезпечуєте баланс між історичною точністю та художнім виразом у костюмах?

Це дуже тонка межа, яка досягається за допомогою досвіду, смаку та вищезгаданої стилізації.

Які емоції ви прагнули передати через одяг персонажів?

Авторка дуже яскраво назвала своїх персонажів і дала їм опис: ніжний вбивця, модник Дік, Джоан Коза тощо. Тож я маю своєю роботою над образами викликати у глядача відповідні емоції.                               

Чи є у вас власний підхід до створення театральних костюмів, який ви використовували і в «Острові скарбів»?

Я досконально пропрацьовую кожного персонажа. Важливо все: у якій країні написано п‘єсу, біографія автора. Тож я розбираю героїв по «кісточках». Одяг персонажа залежить від його психотипу, умов проживання і статусу. І так, визначившись зі стилем вистави й характеристиками персонажів, я малюю ескізи та при цьому вигадую ще свою історію, чому герой так одягнений, чому так зачесаний або нафарбований. У кожному костюмі можна побачити долю.