Розпізнати та зупинити: які види маніпуляцій та дій вважаються насиллям

Тема насилля — складна та чутлива, але про неї важливо говорити. По-перше, щоб вчасно розпізнати «червоні прапорці» та запобігти наслідкам, які можуть бути катастрофічними для людини. По-друге, щоб допомогти тим, хто постраждав від насилля, закликати їх говорити, просити про допомогу, пережити цей досвід, а не притлумлювати його в собі. Разом із психологинею та кураторкою проєкту GIDNA від фонду Future for Ukraine («Майбутнє для України») Анною Грубою розбираємося, які види насилля існують у сучасному суспільстві.

Насилля — зло, що досі існує 

Попри те, що ми маємо більше свобод і живемо в сучасному суспільстві, де все голосніше говорять про толерантність, терпимість, важливість особистих кордонів та усвідомленість, ми досі є свідками насильства — від незначного, проте травмуючого, як-от приниження на роботі чи газлайтинг у стосунках, до СНПК (сексуальне насильство, пов`язане з конфліктом) — коли насилля застосовується, як зброя під час ведення війни. На жаль, тут ми маємо власний приклад: російські окупаційні війська використовують тактику насилля проти мирного населення України, щоб знущатися над жінками, принижувати та нищити українську націю.

Варто пам’ятати, що насилля — це не просто негативні дії однієї людини проти іншої. Це злочин та порушення прав людини, які гарантуються Конституцією України, а також іншими міжнародно-правовими актами, зокрема, Стамбульською конвенцією.

Ми не завжди здатні запобігти насиллю, проте маємо навчитися розпізнавати його, щоб вчасно зупинити кривдника, припинити стосунки, де з нас знущаються, або підтримати людину, що стала його жертвою.

Економічне, психологічне, фізичне та сексуальне насилля

Можна виокремити чотири основні форми насилля: психологічне, фізичне, сексуальне та економічне. Вони ж закріплені у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Економічне насильство один із тих різновидів, які важко розпізнати збоку друзям чи родичам. Ступінь його вияву може відрізнятися: від ситуацій, коли партнер повністю контролює ваші кошти, а кожну покупку для себе потрібно випрошувати та узгоджувати, до більш серйозних випадків, коли людину обмежують у доступі до житла, їжі, одягу, перешкоджають їй в отриманні лікування або ж примушують до безкоштовної праці.

Пам’ятайте, такі обмеження в парі — не норма, навіть якщо ви повністю фінансово залежите від партнера і саме його обов’язком є поповнювати сімейний бюджет та розпоряджатися майном. Ви не його власність, а людина зі своїми правами, порушувати які — злочин.

На жаль, дуже поширений вид насилля у сучасних стосунках — психологічне насилля. Його розпізнати найважче саме людині, яка перебуває в цих токсичних стосунках. Адже найбільші посягання на вашу свободу та маніпуляції можуть бути приховані під фразами на кшталт: «Так для тебе буде краще» або «Ти неправильно зрозуміла».

Психологічне насилля в стосунках з партнером, у сім’ї або на роботі руйнує зсередини, починаючи з вашої самооцінки та самоцінності. Як влучно сформулював експерт із 25-річним досвідом у сфері насильства та відновлення після психологічних травм, Ланді Бенкрофт, у книзі «Чому він це робить?»: «Одна з головних рис життя з лихим або деспотичним партнером — він часто каже, що вам належить думати, і намагається змусити вас брати під сумнів або знецінювати власне сприйняття та переконання».

У такому стані людина вже не може тверезо дивитися на ситуацію, помічати «червоні прапорці», а найгірше — їй важко діяти та приймати рішення. А це саме те, що потрібно зробити, щоб припинити психологічне насилля. Воно може мати різні форми, зокрема, обрáзи, приниження, переслідування, залякування або більш приховані маніпуляції (наприклад, ігнорування з метою покарання чи газлайтинг), що призводять до емоційної невпевненості та нездатності захистити себе.

У нездорових стосунках психологічне насилля часто йде поряд з фізичним. Чоловіки та жінки, схильні до насилля, перетинаючи межу, можуть легко звинуватити у цьому партнера. Проте тут варто пам’ятати: ви не можете спровокувати фізичне насилля, адже воно — не наслідок емоційного вибуху, чим часто прикриваються кривдники. Насилля походить з підсвідомих установок людини, яка його здійснює. Насильник має глибоке переконання, що він має право поводитися з вами так, як вважає за потрібне. 

Ляпаси, стусани, штовхання, щипання — з часом все це може перейти до більш серйозних ушкоджень, наприклад, побоїв та знущань, інколи з фатальними наслідками. Якщо це сталося вперше у вашому житті,  не варто тішити себе тим, що кривдник зміниться або ж він зробив це несвідомо — дбайте про свою безпеку та ставте себе на перше місце.

Сексуальне насильство — найчутливіша тема, про яку важко говорити, адже воно об`єднує в собі фізичне і психологічне насилля. Сексуальне насилля зсередини руйнує природну систему самозахисту людини: вона відчуває інтенсивний страх, безпорадність і втрату контролю і сенсів.

Навіть після того, як небезпека минула, постраждала може повторно переживати подію так, ніби вона відбувається знову, — це повторне травматичне переживання. Травмована людина намагається придушити ці спогади та схильна уникати їх, як наслідок — втеча від спілкування з іншими та погіршення якості життя. Це ніби відмова від життя та просто механічне існування зі звичною рутиною, без емоцій та бажань.

Сексуальне насилля руйнує самооцінку, віру в себе, а також фундаментальні уявлень людини про безпеку світу, власну ідентичність та сенси.

СНПК як різновид сексуального насилля

Потужну руйнівну дію сексуального насилля ворог використовує як тактику залякування. Навіщо? Щоб принизити та знищити українців, як націю. Така травма може не лише зруйнувати життя постраждалим, але й, без належної терапії, матиме негативний вплив на життя нащадків та бажання мати дітей і стосунки з чоловіками у майбутньому.

Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) вважається злочином проти людяності та розцінюється як геноцид. Про це, зокрема, зазначається у міжнародно-правовому документі під назвою «Закон № 10 Союзної контрольної ради», ратифікованому після Другої світової війни. 

Які форми може мати СНПК: зґвалтування або погрози зґвалтування; каліцтво статевих органів; примусова проституція; примусове споглядання насильницького сексуального акту; сексуальне рабство; примусова вагітність; примусовий аборт; примусове оголення. 

Переживши СНПК, жінці важко говорити про свій досвід через знецінення проблеми або заперечення страшного досвіду, страх осуду або незнання, куди звернутися по допомогу.  

Проте кваліфікована допомога необхідна, щоб повернути жінці відчуття безпеки та дати сили жити далі. Для цього в Україні функціонує проєкт GIDNA від благодійного фонду Future for Ukraine, що надає безоплатну анонімну та кваліфіковану психологічну допомогу жінкам, які пережили або стали свідками сексуального насильства з боку російських окупантів. Психологині GIDNA застосовують інтегративний підхід у роботі з жінками різного віку й отримують постійний супровід і супервізії від фахівців Ізраїльської коаліції травми. 

У програмі кожна жінка отримує до 20 безоплатних анонімних сесій із психологом, які допоможуть відшукати внутрішні точки опори, стійкість і знайти сили рухатися далі. Щоб подати заявку на участь, заповніть форму на сайті gidna.org або зателефонуйте за номером +38 (050) 909-88-81.