Подорож автом по Галичині 1936 року. Частина третя

Коли натовп літників збільшиться, зявляються на шляху автобуси. Від них, від звичайних авт та від жидівських возіїв цілий божий день дорога димить як пожарище. Літники спершу радіють, потім починають пчихати, а вкінці рішають: За багато руху і пороху! І починають нишпорити по горах за новим селом, пригожим на літнище. Знайдуть, розкажуть іншим, опишуть у ґазетах і одного гарного дня… приходить партія робітників та починає будову нової дороги до нової перли гір. Так відкривається і стирається перла за перлою.

Минулого року послався добрий, битий шлях до справжньої перли наших гір – Космача, цього року дефінітивно скінчилась робота шляху Ворохта – Жабє.

Тепер, коли хтось має своє, може позичити, чи має за що винаймити якесь авто, їде як по столі аж до самої столиці Гуцульщини.

Кажучи про їзду по столі, маю на думці не якийсь гладко вигибльований стіл, а звичайний, місцями ще трохи рапавий. Бувають ще на тім шляху місця не зовсім пригожі до сну в авті, але вони є на-щастя там, де прекрасна околиця аж проситься, щоби її не проспати. Чудовий, наприклад, переїзд через Буковець. Авто стогне на всі голоси заки виїде на верх, а потім скрипить усіми гальмами заки зїде в долину, але його труд недаремний. Перед очима прогульковця розгортається один з найкращих видів у наших Карпатах – вид на Жабє.

СТОЛИЦЯ ГУЦУЛЬЩИНИ

Справа зі столицею Гуцульщини не є дефінітивно вирішена. Одні вважають столицею Ясіню, другі Жабє. Ми – галичани повинні бути за Жабєм, бо воно на галицькім боці, а льокальний патріотизм грав і грає у величезну дудку в національній орхестрі.

Але…

Жабє, чи як гуцули кажуть Жибє не все столично поводиться. Це наказне гетьманство Шекирика і трохи за багато там лейстровиків. Дотого здавна притягало до себе чужий купецький і літниськовий народ, так що гуцульська більшість там чимраз менша.

Загалом столиці нам не вдаються. Київ був до війни найбільш чорносотенним містом у Росії, Львів –  не треба наводити ні старшої ні новішої історії. Жабє має також свої “але”.

В Києві бодай лишився незмінений Дніпро, а в Жабю Черемош, бо у Львові навіть Полтва змінилася.

Думаю, що справа столиці галицької Гуцульщини ще не зафіксована. Десь-хтось назначив на столицю Жабє, десь-хтось про те написав, але ніде нема сказано, що вона не може перенестися – наприклад до Космача. Я, особисто, голосував би двома руками за Космачем, бо підчас побуту в ньому минулого року, виніс якнайкращі враження. Радувало мене і положення і – що важніше – свідомість космачан. Треба тільки більше уваги і більше любови присвятити тій чудовій і багатонадійній місцевости. Вона варт того як і варт стати столицею Гуцульщини, тої доброї, гарної і незіпсутої ще Гуцульщини.