"У мене не було пульсу": напередодні виходу мемуарів Аль Пачіно розповів, що ледь не помер у 2020 році

Про це він розповів в інтерв’ю New York Times.

84-річний голлівудський актор і режисер, зірка фільмів "Хрещений батько", "Запах жінки", "Дім Ґуччі" Аль Пачіно написав мемуари, які вийдуть 8 жовтня у видавництві Penguin Random House. За кілька днів до цього актор дав велике інтервʼю.

Він зізнався, що у 2020 році ледь не помер від COVID-19. Тоді актор навіть на деякий час втратив пульс.

"Те, що сталося, полягало в тому, що я почувався погано — надзвичайно погано. Потім у мене була лихоманка, зневоднення і все таке. Тож я знайшов когось, хто запросив медсестру для гідратації. Я сидів у своєму будинку. Я йшов. Щось типу того. У мене не було пульсу. За лічені хвилини вони були на місці — швидка допомога перед моїм будинком. Навколо мене було близько шести парамедиків у тій вітальні, і було двоє лікарів. Вони були одягнені в таке вбрання, яке виглядало так, ніби вони прийшли з космосу чи щось таке. Було шоком розплющити очі й побачити це. Всі були навколо мене, і вони сказали: "Він повернувся. Він тут", - пригадав Пачіно.

Актор поділився, що памʼятає, що бачив у ті секунди.

"Я не бачив ні білого світла, ні чогось іншого. Там нічого немає. Як каже Гамлет, "бути чи не бути", невідома країна, звідки не повертається жоден мандрівник". І він каже два слова: "більше нічого". Тож не було більше нічого. Ти просто йдеш. Я ніколи в житті не думав про це", - сказав Пачіно.

Зірковий актор пояснив, що з віком змінив свій погляд на смерть.

"Це просто так, як є. Я не просив цього. Це просто стається, як стається багато речей", - зазначив Пачино.

У пресрелізі книжка Sonny Boy описується як "мемуари людини, якій більше нічого боятися і нічого приховувати". Книжку називають "дивовижно викривальною розповіддю про творче життя повною мірою".

У мемуарах розповідатиметься про дитинство легендарного актора в Нью-Йорку, його виховання з "людяною, але психічно нездоровою матір’ю та її батьками", його команду друзів у Бронксі, а також роки, які він провів, навчаючись у легендарній Вищій школі сценічних мистецтв Нью-Йорка. 

Пачіно також розповість про свою роботу на авангардній театральній сцені Нью-Йорка в 1960-х і 1970-х роках до його великого кінопрориву з фільмами "Паніка в Нідл Парк", "Хрещений батько", "Хрещений батько 2", "Серпіко" та "Собачий полудень".

Сам Пачіно про книжку зазначив: "Це було неймовірно особистим і показовим досвідом, щоб подумати про цей шлях і про те, що акторська гра дозволила мені зробити, і світи, які вона відкрила. Все моє життя було запуском корабля на Місяць, і досі я був дуже щасливим хлопцем".