1582 рік, або що їв і пив у Львові коронний гетьман

Життя людей має багато вимірів та рівнів існування. Це може бути переповнене рутиною буття й вправляння у виконанні щоденних і одноманітних ритуалів. Або ж ще інший варіант, коли приїжджає хтось видатний та шанований настільки, що свою нудну буденність йому соромно показати. Тоді починається біганина, схвильовані обличчя та нервова поведінка, суперечки, безпідставні, переважно, звинувачення когось, хто не може належно відповісти чи себе захистити, а ще – оте дурне бажання вислужитись і показати ситуацію кращою, ніж воно є насправді.

Десь так все працювало також і на рівні міст. Повсякденне життя ранньомодерного Львова не було чимось аж надто унікальним і захоплюючим. Проте в 1582 році до міста приїхав канцлер Речі Посполитої та один з найвпливовіших діячів на цьому просторі – Ян Замойський.

“Заїхав до Львова великий канцлер і гетьман коронний…”

У 1582 році на шляху коронного канцлера Речі Посполитої Яна Замойського виявився Львів. Місцевий історик та хроніст Денис Зубрицький так і написав: “заїхав до Львова великий канцлер і гетьман коронний Ян Замойський”. Очевидно, що не без конкретних цілей та завдань він до міста “заїхав”. З конкретною ціллю та завданням, представники ради міста його гарно приймали та частували. Проте є нюанс. Спочатку, як написав той самий Зубрицький, гетьман Замойський “викликав до себе райців на учту”, тобто бенкет для міських управителів організував Замойський. Вже по тому райці Львова, у відповідь, частували гетьмана та його оточення.

Найбільша честь, коли говоримо про той другий бенкет, випала міському райці Юсту Гляцу. Саме у його будинку, який знаходився за адресою Площа Ринок, 12, частували канцлера Речі Посполитої. Принагідно зазначимо, що Ян Замойський був надзвичайно важливою фігурою для тогочасного Львова та його мешканців. По-перше, він був посередником у відносинах між містом та королем Речі Посполитої Стефаном Баторієм. По-друге, часто ще й виконував функції посередника між містом та місцевим нобілітетом.

Дуже сумнівно, що учасники бенкету хотіли, щоб хтось у ХХІ столітті читав, що саме вони їли та пили, але питати в них дозволу ми не будемо. Завдяки старанній роботі писаря львівського магістрату, який ретельно зафіксував усі рахунок та витрати, пов’язані з цим застіллям, певні загальні спостереження та висновки ми все ж можемо зробити. Писар дійсно надзвичайно ретельно підійшов до поставленого перед ним завдання і зафіксував навіть те, коли саме відбувався цей бенкет – у четвер.

Меню, будь ласка

Насправді витрати на бенкет у Львові дійсно були чималими. При тому, так виглядає, що найбільше коштів витратили саме на випивку. Дещо менше на їжу, декорування святкового столу та створення відповідної атмосфери. Або ж саме таким чином та в цій послідовності перераховані питання цікавили писаря. Отож, на столі тоді були “різні страви”, два марципани і “різні фрукти”. Тобто тут писар уникнув надмірної деталізації. Також два розмаринові вінки і воскові свічки – якщо казати про декорування святкового столу. Відтак маємо лише загальні зауваги, що “на їжу з всякими приправами” витратили 24 злоті та 18 грошів. Водночас, писар ретельно та скурпульозно фіксував інші моменти. Наприклад, записав, що 1 злотий та 10 грошів тоді заплатили кухареві та його помічникам за послуги. Тому у своїй реляції він не забув нікого.

Куди цікавішою була ситуація з напоями. Можна навіть казати, що від різноманіття тут очі розбігаються: на стіл подавали вина старі та молоді, ще було аліканте, малмазія, вина до приправи тощо. Між іншим, крім вина – було ще й пиво. Одна бочка. На завершення варто сказати, що Юст Гляц, у будинку якого приймали канцлера та коронного гетьмана Яна Замойського, був … торговцем винами. Тому цей прийом, ймовірно, відбувався ще й на правах реклами.

Надалі дороги Яна Замойського та Львова також неодноразово перетинались. Зокрема, коли гетьман організовував військову кампанію на територію Молдавського князівства, він наказав видати йому частину зброї, що перебувала у Львові. Врешті, навіть просив про окремих спеціалістів, необхідних для ведення бойових дій.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

1. Гронський Й. Львів: історичні студії / упоряд. Н. Лоштин; відп. ред. Л. Сніцарчук. – Львів: НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, 2022. – С. 56.
2. Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa. – Lwόw, 1844. – S. 208.
3. Ujma M. Relacje Jana Zamoyskiego z magistratem miasta Lwowa (1577-1594). – Opole, 2020.