Генеральний директор YASNO Сергій Коваленко про відключення світла у Києві восени та взимку

Наприкінці літа єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон заявляла, що взимку на Україну чекатиме гуманітарна катастрофа через дефіцит електроенергії, якщо союзники не активізують допомогу. Пізніше голова «Укренерго» Володимир Кудрицький не погодився з таким прогнозом і запевнив, що хоча зимою українці пройдуть через багато випробувань, апокаліптичного сценарію не буде. 

Зараз у Києві вже розпочинається опалювальний сезон. До зими залишилося зовсім небагато часу. Поки масові відключення, які були в столиці влітку, припинилися. Але на що очікувати киянам з настанням сильніших холодів? Як підготуватися до можливих блекаутів і які рішення будуть ефективними для покращення енергетичної автономії? Про це «Хмарочосу» розповів генеральний директор YASNO Сергій Коваленко. 

Яка прогнозується ситуація з відключеннями електроенергії у Києві на другу половину осені та зиму? Скільки годин без світла можуть бути кияни в разі найгіршого сценарію?

У нас є декілька важливих складових будь-якого прогнозу. Перша – яка буде погода. Адже від цього безпосередньо залежить споживання електроенергії. Ідеальною є температура близько 20 градусів, коли люди не користуються ні обігрівачами, ні кондиціонерами. Відповідно, чим нижча температура – тим більше навантаження на систему. Тому зимою пік споживання електроенергії буде вищий за літо. Але найважливіший фактор – обстріли інфраструктури, які спрогнозувати неможливо. 

Взагалі, передбачати конкретну кількість годин, яку можуть тривати відключення – неправильно. У нас була зима 2022-2023 років з 2-4 годинами без світла, у нас було цьогорічне літо з ще довшими відключеннями. Тож важливіше питання не у кількості можливого часу без електроенергії, а у нашій підготовці до цього. Адже готуватися треба у будь-якому разі. Це – як страховка. 

Тоді як пройшла підготовка? Які заходи вживалися, щоб мінімізувати ризики довготривалих відключень під час опалювального сезону?

Наразі ремонт усіх блоків на атомних електростанціях, який тривав влітку, завершений. Також компанії групи ДТЕК, в яку ми входимо, закінчила можливі ремонтні роботи на своїх пошкоджених станціях. У нас є можливість імпорту електроенергії. Мережі теж підготовлені і працюють. А щодо захисту енергетичних об’єктів від обстрілів – уся інформація, яку можна повідомляти на загал, є в публічних заявах.

Також хочу наголосити, що для стабільної роботи компанії важливо отримувати своєчасну плату за спожиту електроенергію. Адже багато людей, на жаль, не розуміють, що це послуга, за користування якої потрібно сплачувати кошти. Так само, як під час покупок у магазині. Але люди не думають про електроенергію як про товар.

Улітку ви говорили, що ситуація з вимкненнями електроенергії у Києві трохи гірша, ніж в інших регіонах. Чи буде ця тенденція зберігатися і взимку, в разі масових відключень? 

В енергосистемі обмеження можуть бути мережеві або генераційні (перші відбуваються у разі пошкодження чи знищення електромереж, зокрема трансформаторів чи ліній електропередач, і неможливості передавати електроенергію мережею до певної ділянки, а генераційні – у разі пошкодження чи знищення генераційних установок, наприклад електростанцій, і недостатньої потужності в мережі для забезпечення усіх споживачів електроенергією – ред.). Баланс між областями та в межах населених пунктів майже завжди зберігається саме у випадку генераційних обмежень, коли мережі розподіляють електроенергію рівномірно. У такому разі ситуація з частішими відключеннями в Києві не має повторюватися. 

А ось прогнозувати мережеві обмеження – нереально. Адже вони майже завжди стаються внаслідок обстрілів. І тоді потрібен час, щоб зробити іншу систему перепідключення чи відремонтувати об’єкт. Наприклад, у 2022 році була ситуація, коли менше годин зі світлом спочатку мали жителі Києва на лівому березі, але після нових атак на енергетику – на правому. Ця ситуація відбувалася саме через мережеві обмеження, які зникли після завершення ремонту.

Чому виникають ситуації, коли графіки вимкнення світла не збігаються з реальними відключеннями? 

Є дві причини, через які може бути відхилення. Зокрема, можливі певні локальні аварії на мережах, наприклад щось перегорить. А електроенергія вмикається і вимикається диспетчером на усій лінії автоматично. Відповідно, він може не знати про виникнення технічних несправностей у конкретному місці. І відбувається  ситуація, коли жителі якогось комплексу телефонують на гарячу лінію та повідомляють про відсутність світла, а за інформацією мереж електроенергія присутня. Тоді потрібен час, щоб з’ясувати де саме сталася проблема, – на лінії, в будинку і т.д – та полагодити її.

Другою причиною є неспрацьовування автоматики. Адже подача електроенергії може припинятися по декілька разів на день. А енергосистема не розрахована бути гнучкою і не передбачає таких частих вмикань і вимикань. Тому певний відсоток автоматики може не працювати коректно, що стає доволі відчутним у Києві. Адже навіть невеликий відсоток від мільйонів споживачів – це десятки тисяч людей. Тож у разі несправності системи працівникам мереж доводиться їхати на місце і виправляти проблему, що займає певний час.

Якщо взимку все ж складеться важка ситуація з електроенергією, які альтернативні джерела будуть ефективними для киян?

Один з варіантів – це генератор. Він зручний тим, що дає можливість виробляти стільки електроенергії, скільки необхідно. Також генератор не потребує значних грошових вкладень на початку, як наприклад встановлення сонячних панелей. Проте кВт*год з бензину буде дорожчий, тож у перспективі сонячні панелі можуть бути більш економічно вигідним варіантом.

Але генератор не підходить для квартир. Найкращим рішенням для помешкань у багатоповерхівках є ДБЖ (джерела безперебійного живлення, що працюють як акумулятори – ред.) різної ємності, наприклад на 5, 10, 15 кВт. Також квартири зазвичай споживають менше електроенергії, ніж приватні будинки. Тож зарядки акумуляторних пристроїв має вистачати на час відсутності електроенергії в мережі. 

Ще однією важливою проблемою, яка виникає під час відключень, є непрацюючий мобільний зв’язок. Це викликає тривожність у великої кількості людей. У Києві вже з’явилося багато операторів, у яких інтернет наявний навіть у разі відсутності електроенергії. Потрібно лише заживити роутер, що можна зробити навіть за допомогою звичайного павербанку. Тож рекомендую підготуватися до цього заздалегідь.

А чи можливо в осінньо-зимовий період заживити середньостатистичну київську квартиру лише за допомогою сонячної енергії?

Фотомодуль розміром 2х1,7 м генерує тільки 0,5 кВТ електроенергії. Тож якщо говорити про квартири, то сонячні панелі не зможуть повноцінно замінити інші джерела. Вони можуть допомогти хіба що в середині року. Також у квартирах обмежена площа, на якій можна обладнати сонячні панелі. 

Хоча є випадки, коли сонячні електростанції розміщують на дахах київських багатоповерхівок. Це допомагає не лише зимою, а й влітку, адже знижує споживання електроенергії з мережі і відповідно зменшує витрати на неї. Раджу ознайомитися з міською програмою енергонезалежності, яка може компенсувати більшу частину вартості таких робіт для багатоповерхівок.

Але найзручніше використовувати сонячні панелі як систему для генерації електроенергії у приватних будинках. До того ж, там є більше простору. Для будинків, на мою думку, сонячна енергія взагалі у пріоритеті. Адже в разі спільної роботи з накопичувачем така система доволі ефективна. Влітку сонячна електростанція навіть може давати більше енергії, ніж споживає будинок. У разі відсутності відключень сонячні панелі також мають свої переваги – тоді споживання з мережі йде мінімальне, що дає можливість економити на оплаті за електроенергію. 

Після запуску проєкту зі встановлення сонячних електростанцій улітку ми отримали тисячі заявок. Найбільший попит з точки зору об’ємів потужності станцій надходить від бізнесу: як і від великих фірм, так і від невеликих приватних підприємств. Зараз у бізнесу такий шалений попит на сонячні електростанції, що вже питання у фізичних можливостях фахівців і наявності необхідних матеріалів для встановлення цих систем.

Які ще існують рішення для покращення енергетичної автономії бізнесу в Києві?

Для бізнесу будуть ефективними ті ж самі варіанти альтернативного живлення, що і для побутових споживачів, просто в інших масштабах. Це може бути сонячна генерація, насамперед влітку, бензинові та дизельні генератори, газові установки тощо. Конкретні варіанти вже залежать від особливостей бізнесу, зокрема його розташування і обсягів споживання електроенергії. 

Для малого бізнесу є два рішення – генератори та акумуляторні батареї. Обидва варіанти мають переваги та недоліки. Так само як і у випадку звичайних споживачів, генератор буде дешевшим під час встановлення. Але в нього більша вартість кВт*год. Також генератор складніший в обслуговуванні та створює сильний шум. Водночас батареї навіть на 50 кВт будуть суттєво дорожчими для придбання. І якщо електроенергія буде відсутня в мережі тривалий час, акумулятор просто не встигне зарядитися. Тому найкраще – мати підготовленими обидва варіанти.

А чи є взагалі різниця у відключеннях електроенергії між бізнесом і побутовими споживачами?

З малим і середнім бізнесом – немає, оскільки вони знаходяться на одних лініях зі звичайними споживачами. Лише незначний відсоток великих підприємств можуть вимикати за іншими правилами. 

Також у великого бізнесу є можливість імпорту електроенергії, за певних технічних умов. У нашої компанії доступна послуга, коли ми закуповуємо імпортну електроенергію та постачаємо її клієнту. Існують правила ринку, що якщо ти імпортуєш 80% і більше електроенергії від свого споживання, то не потрапляєш під відключення (у серпні уряд ухвалив постанову, яка дозволяє не застосовувати графіки відключень для споживачів, що використовують не менше 80% електроенергії власного виробництва – ред.). 

Скільки будинків сьогодні лишилося у Києві, в яких не вимикають електроенергію через розташування на одних лініях з об’єктами критичної інфраструктури? 

З останнього разу була проведена велика робота і кількість таких будинків зменшилася з декількох тисяч до декількох сотень. Тобто залишилися будівлі, які вже просто неможливо відключити від критичної інфраструктури. Та цим займаються оператори системи розподілу з міською владою.

Ще однією проблемою з початком зими й мінусових температур стане непрацююче опалення під час відключень. Можливо мешканцям квартир допоможе покращення енергоефективності?

Не лише це. А навіть просто розуміння, яким чином у помешканні з’являється тепло. Це питання навіть важливіше за відсутність або наявність світла в квартирі. Адже головний ворог вдома – це холод. І якщо наприклад у багатоповерховому будинку тепловий насос знаходиться десь у підвалі й працює на електриці, то до верхніх квартир тепло просто не доходитиме. Тому краще вже зараз впроваджувати рішення, щоб тепло у багатоповерхівці не залежало від наявності електроенергії. Існують й альтернативні варіанти для опалення, зокрема газові котельні чи насоси.

Хоча енергоефективні заходи, звісно, теж дуже важливі. Це взагалі недооцінена річ. Відкриті двері у під’їзд, щілини у вікнах вдома – це все втрата тепла. А на такі дрібниці більшість не звертає уваги. Тому всі рішення, які допомагають зберігати тепло і про які багато говориться протягом останніх двох років – не втрачають своєї актуальності. 

• #Yasno
• #енергетика