Як спланувати подорож до Фріулі — маловідомого регіону Італії що межує з Австрією та Словенією

Венеційська контриб`юторка ELLE Олена Дяченко регулярно досліджує північ Італії у пошуках sustainable-напрямків для подорожі. Напередодні зими вона рекомендує розглянути регіон Фріулі та його гірську частину — Карнію, де заглибитися у старовинну культуру Альп, відпочити на термальному курорті, розвідати місцеву кухню на базі диких трав, пройтися зі снігоступами та надихнутися сучасним мистецтвом у середньовічних містечках. 

Північний, прикордонний та майже невідомий за межами Італії, Фріулі — прихований скарб для дослідників автентичної Італії поза стандартними туристичними маршрутами. Я багато чула про місцевих людей — стриманих (тут не жестикулюють і не сперечаються на підвищених тонах), працьовитих (їхній день починається не пізніше шостої ранку), та глибоко пов’язаних з традиціями землі, їжі та ремесел, які передаються з покоління в покоління. Як напрямок я вибрала Карнію — гірський масив на межі з Австрією, де роблять найкраще копчений прошуто та ловлять дику форель.

Старт маршруту — містечко Удіне з його середньовічними вулицями. Сюди легко доїхати потягом з Венеції, а далі — продовжити путь машиною або автобусом. Удіне — стародавня столиця регіону, і це відчувається у його величній архітектурі: наприклад, Loggia del Lionello, неймовірному прикладі венеційського готичного стилю, побудованій у XV сторіччі. Тут варто розвидати дуже недооцінений музей сучасного мистецтва в будівлі епохи Ренесансу, відреставрованій за проєктом сучасної архітекторки Гае Ауленті. Casa Cavazzini — Museo dell’Arte Moderna володіє винятковою колекцією італійських художників XX століття (Джорджо Де Кіріко, Ренато Гуттузо), а також кількома міжнародними шедеврами авторства Віллема де Кунінга, Жоржа Брака та Пабло Пікассо. Один із поверхів присвячений дому-музею останнього власника будівлі, торговця текстилем Данте Кавацціні — це рідкісна перлина модерністської архітектури та дизайну 1940-х років із фресками локальних митців Афро та Мірко Басальделла. В Удіне багато місць, які входять до асоціації Історичних закладів Італії — як Trattoria Alla Vedova, сімейний ресторан, де інтер’єр та кухня не мінялися з 1859 року. А у Pasticceria Galimberti, кондитерській, відкритій з 1924 року, можна спробувати спеціалітети фріульскої випічки.

Надихнувшись мистецтвом та повільною dolce vita в кафе на площі Piazza Delle Erbe в Удіне, я відправляюся до містечка Арта Терме, що за шістдесят кілометрів на у самому серці Карнійських Альп. Це невеличке поселення славиться своєю термальною станцією, що походить ще з римських часів: цілюща вода з місцевого джерела називається acqua pudica, і на її основі тут пропонують різні оздоровчі та косметичні процедури. Термальний курорт Arta Terme побудував у 1960-х роках архітектор-модерніст Джино Валле. Екстер’єр будівлі нагадує східні пагоди, а дизайн інтер’єру зберігає вінтажний дух естетики mid-century modern. Гідромасаж у теплих мозаїчних басейнах у римському стилі — справжній рай, щоб провести декілька годин теплій у воді, а після можна пройти ритуал сауни та поплавати просто неба.

Найкраще рішення для поселення у регіоні — маленькі сімейні b&b або агротуризм в сільській місцевості. Саме  такий контекст дозволяє відчути дух цих земель та пройнятися природою і стилем життя його мешканців. Я обрала гостьовий дім Profum di Bosc у селищі Piano d’Arta, недалеко від термального курорту, але на висоті 400 метрів у безпосередньому оточенні гір. Власники Крістіна та її син — експерти з дикорослих гірських трав (щороку у травні тут проходить великий фестиваль на їхню честь), вони маринують їх в олії та подають на хлібі з місцевими сирами. Засинати в оточенні запахів деревини та лаванди, пробуджуватись під крики овець, що пасуться на поближніх луках, — відпочинок для душі. Якщо бажання віддалятися від цивілізації немає, готель Gortani у центрі Арта Терме буде комфортною альтернативою із власним велнес-центром та чудовим рестораном.

Альпи заведено сприймати через призму гірськолижного спорту, але останніми роками фокус зміщується на екотуризм. Снігу кожної зими стає все менше і менше та не вистачає для повноцінного спуску, тому відомим курортам (у Карнії це гора Zoncolan) доводиться використовувати штучні генератори, щоб забезпечити сезон катання. Сьогодні гірські спільноти по всій території Італії прагнуть звернути увагу відвідувачів на багатство території та сталий відпочинок, і зайнятися тут є чим. В околицях Арта Терме можна практикувати трекінг лісовими стежками із видами, які захоплюють дух, кататися на гірському байку, взимку — ходити зі снігоступами. Це легкий активний відпочинок для всієї сім’ї, який особливо полюбляють місцеві, і знайти гіда для такої прогулянки серед власників гостьових будиночків буде дуже легко. Карнійський ландшафт прикрашають п’єві — невеликі церкви на вершинах пагорбів. Їх приблизно десять, і вони об`єднані маршрутом Cammino Delle Pievi, яким можна пройтися або проїхати на велосипеді.

Карнійська кухня, на яку вплинули сусідня Австрія та Доломіти Венето, — ода місцевим продуктам та столітнім традиціям. Гастромаршрут по регіону дуже різноманітний, від старовинних сімейних тратторій до дегустацій продуктів з ближніх ферм та кулінарного курсу з місцевим фуд-блогером. 

У списку моїх улюбленців  — Antica Osteria Stella d’Oro, старий сімейний ресторан поблизу міста Толмеццо. У традиційному інтер’єрі, де головну роль виграє гігантський дров’яний камін, подають місцеві спеціалітети у їх вишуканішій версії — равіолі cjarsòns із начинкою із рікотти та диких трав, домашню пасту із гречиної муки із рагу з дикого оленя, семіфреддо із гарбуза. Їх винна карта приголомшує, і дегустувати варто вина регіону — як глибоке та елегантне червоне Schioppettino, гордість Фріулі.

Скуштувати дари землі з нульового кілометра можна у агротуризмі Plan di Cuel у селищі Rivalpo: обід тут подають на висоті 800 метрів, у панорамній прозорій капсулі що оточує стіл. На ньому будуть овочі з власного городу власниці, гірське вино її виробництва, сири з власних альпійських пасовищ. До речі, візит до malga  — високогірного пасовища, де роблять сири, — одна з найцікавіших речей, якими можна зайнятися в регіоні, особливо для тих, хто подорожує з дітьми та бажає долучити їх до культури Альп. Такі активності легко спланувати із допомогою туристичного бюро регіону на платформі Silent Alps.

Навчитися готувати місцеву кухню можна також на майстер-класі від експерта. Відома у Фріулі кулінарна блогерка та авторка книг Кьяра Селенаті (@blogthatsamore) вчить традиційним рецептам у себе вдома у містечку Сутріо. 

Після заняття варто запастися спеціалітетами неподалік: у кооперативному магазині Caseificio Sociale Alto But, який представляє маленьких виробників, треба брати знамениті фріульскі сири Alto But або Frant, слабосолону річкову рожеву форель, закрутки з диких трав в оливковій олії — наприклад, з кульбаби або радіккіо, а також культове прошутто Сауріс, яке коптиться на дровах, та равіолі cjarsòns із різноманітними начинками.