"Подбайте про сині щитки". Все, що слід знати про ЮНЕСКО

Нагадую, що станом на 24.02.2022 р. харківська площа Свободи з силуетом Держпрому (саме в такому формулюванні) стояла на черзі на включення до Світової спадщини ЮНЕСКО (у т.зв. Попередньому списку). І за понад 2,5 року практично щоденних бомбардувань Харкова ця черга не посунулась — ані на крок.

Правда (прошу не сміятись!), пам'ятку внесли (торік) у Список об'єктів посиленого захисту. Не знаю, в чому цей посилений захист мав полягати, — може, збільшили на мапах синій охоронний щиток (я не жартую, саме таку рекомендацію в останніх числах лютого 2022 р. в ЮНЕСКО дали львів'янам, коли ті в паніці дзвонили до Парижа з питанням, як оборонити свою Світову спадщину від російських ракет: мовляв, подбайте про сині щитки, щоб їх було добре видно, — коли росіяни їх побачать, то не будуть вас бомбити...).  

Це, власне, все, що вам треба знати про ЮНЕСКО. 

І про всі інші міжнародні організації, коли на те пішло, також: Юрій Безменов мав рацію — всього одне покоління, за Ортеґою - 30 років, від 1989 р. рахуючи, знадобилось ГБ, щоб системно, на рівні інституцій, розтлити Захід, який після Другої світової війни вже, слід віддати йому належне, не так то й опирався — і знай верещав, як той Вінстон Сміт у "1984": "Віддайте їм Джулію!" - причім задовго до того, як його брали на тортури: Кремлеві досить було, як казав котрийсь їхній Юліус Штрейхер, "только бровь поднять", і йому залюбки віддавали "Джулію за Джулією" - Угорщину й Чехословаччину, Вірменію й Грузію, Україну... - опа, ашотакоє, а чого ж з Україною все ніяк не виходить?..

Читайте також:Як розуміти Вампірляндію

А того, що нам цих 30 років акурат і треба було — на те, щоб дорости до здатности чинити опір. 

І хрін вам уже, песиголовці, а не Харків. Ви й Кавказу надовго не втримаєте — ще вас тільки починає розгойдувати з усіх сторін, ще від вас не почало відвалюватися там, де тонко: як 35 років тому, як 110 років тому, — тільки цим разом Захід вас уже не вдержить: зробивши його інституційно імпотентним, ви й себе позбавили його підтримки, котру досі приймали як належне, бо кого ж захистить зогниле, — не буде цим разом "Парижа", не буде "Ялти", Carthago delenda est.)

А Харків прекрасний — навіть у шрамах.

* Публікується зі збереженням стилю авторки

Джерело

Про авторку. Оксана Забужко, письменниця

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.