У векторі естетичних взаємодій і конфронтацій: тези з презентації книги Зої Чегусової

Презентація монографії Зої Чегусової «Професійне декоративне мистецтво України доби глобалізації», що відбулася 10 жовтня 2024 р. у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові, вивела вузько зорієнтовану творчу проблематику на обшири складних комунікативних реалій сучасного світу. Ключовим скеруванням розмов стали механізми трансформацій, відповідно до яких відбуваються перманентні зміни в самій системі мистецтв та які суттєво розширили формалістичні ідеї творчості.

Самоусвідомлення традиційно-ціннісного як базового для практиків українського професійного декоративного мистецтва відстежується в різних періодах від кінця XIX століття, хоча нав’язана тоталітарною системою влади ідеологія відчутно спотворила способи взаємодії сучасних мистецьких форм з етногенетичним кодом Нації. Як за таких та інших обставин вистояв феномен національного декоративного мистецтва та, більше того, розширився діапазон формотворчих пошуків – про це, і не тільки про це, осмислюється Авторкою у презентованій книзі.

Зоя Чегусова – одна з провідних дослідниць української культурної спадщини, мистецький критик, арт-менеджер, куратор численних виставкових проєктів, лауреатка Національної премії України імені Т. Шевченка, Президент Української секції Міжнародної асоціації арт-критиків АІСА (ЮНЕСКО, Париж). Її напрацювання щодо кваліфікації та інтерпретації явищ професійного декоративного мистецтва мають фундаментальне значення для науки та широко використовуються при «паспортизації» мистецьких явищ. Питомою фаховою рисою авторки є постійне прагнення працювати напряму з художниками, бувати в різних професійних середовищах і творчих робітнях мистців, спостерігати за процесом творення якби зі середини, в епіцентрі формування нових якостей тієї чи іншої мистецької галузі. Такий стиль співпраці з різними фаховими колами – навчальними закладами, спілками та асоціаціями, як і з багатьма знаними художниками, визначив аргументованість її суджень про твори та про тенденції, які фіксують цю динаміку творчого поступу в різних спеціалізаціях – художнього текстилю, художньої кераміки, художнього скла, художнього дерева та суміжних дисциплін професійного декоративного мистецтва.

Масштабний фактологічний ресурс, сформований авторкою, дає їй змогу виходити на цінні наукові спостереження. В структурі нового видання у п’яти великих розділах висвітлені різні – історичні, соціокультурні, структурно-типологічні, ідейно-смислові, естетичні та інші аспекти титульної проблематики. Від короткого історіографічного екскурсу Зоя Чегусова переходить до питань інституалізації галузей декоративного мистецтва на етнічних українських землях, історії виникнення і функціонування локальних мистецьких осередків, а також факторів, які вплинули на послаблення професійного рівня різних видів творчості в реаліях тоталітаризму. Відтак основна увага дослідниці концентрується над сукупністю мистецьких практик останніх десятиліть XX – початку XXI ст. Диференціюючи приклади за матеріалом та приналежністю до творчих галузей (кераміка, скло, дерево, текстиль), авторка здійснює типологію за ознаками концептуальних напрямків, розкриваючи глибини занурень мистців в ті чи інші морфологічні системи, що стали носіями авторських образних ідей.

Так, окремими параграфами виокремлені: авторська кераміка під впливом традицій народного мистецтва, неоавангардні інтерпретації народних посудних форм і декору, авторська кераміка у напрямах неоархаїки, національно-історичної тематики, графічно-малярських модифікацій, «пошуково-експериментальної течії», неофольклоризму у фігурному посуді художнього скла, модерністичних парафраз та варіативності технологічних експериментів в авторському склі, ексклюзивних ідей мистців художнього дерева, синтезу умовного фігуративу та абстракції, геометричної і ліричної абстракції у практиках сучасних мистців художнього текстилю, новації в авторському батику, та ін. Насичені ілюстративним матеріалом широкої конфігурації мистецьких явищ, третій та четвертий розділи монографії балансують на межі системної аналітики та енциклопедичної репрезентації новітніх феноменів українського професійного декоративного мистецтва.

У п’ятому, підсумковому розділі, Зоя Чегусова виходить на тематику загальнонаціональних і міжнародних показів українського декоративному мистецтва в площинах формування іміджів національної ідентичності та міжкультурних взаємодій на тлі активних глобалізаційних процесів. Оперуючи численними прикладами художньо-стильових трансформацій, що відстежуються у практиках мистців середньої і молодшої генерації, авторка приходить до висновків, які мають важливе теоретичне значення. Прикінцевий корпус додатків з переліком використаних джерел та іменним покажчиком суттєво полегшує освоєння читачами монографічного тексту та великого масиву ілюстраційного матеріалу, стимулюватиме кожного зацікавленого адресата видання до освоєння нових, ще не пізнаних, теренів творчих досвідів української та світової мистецької культури XX століття та сучасності.

Монографічне дослідження, рекомендоване до друку вченою радою Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України (за головною редакцією світлої пам’яті академіка Ганни Скрипник), було підтримане до друку Західним регіональним науково-мистецьким центром Національної академії мистецтв України). Керівник центру, член-кореспондент НАМУ, один з дизайнерів книги, Михайло Бокотей, у своїй короткій передмові звернув увагу на те, що презентована книга «…є результативним інструментом промоції українського професійного мистецтва в міжнародному культурному просторі, розкриття його самобутніх ознак, сформованих у потоці багатовікових традицій. (…) Багато з нас, митців і науковців, не бачать себе на полі бою, але нашою зброєю якраз і є щира творчість, фундаментальні дослідження, опубліковані результати. Власне зараз для нас час, коли не маємо права втратити безцінної можливості говорити всьому світу про велич української культури! Зараз нас почують! Єдина засторога, що говорити потрібно про достойне, високопрофесійне, європейське».

В аспектах суджень Михайла Бокотея необхідно відзначити високофаховий рівень поліграфічної культури видавця, київського видавництва «ArtHuss», що працює за гаслом «Розвивати креативну професійну спільноту, розповідати легко про складне, розширити світогляд читачів і наповнити життя красою та естетикою». На презентації відзначалася надзвичайно продумана й далекоглядна видавнича політика засновника і директора Костянтина Кожемяки, який взяв особисту участь в події. Переклади українською мовою наукових бестселерів та книг світової класики мистецтва і мистецтвознавства – Йоганнеса Іттена, Ернста Ґомбріха, Йозефа Альберса, Ендрю Луміса та інших «двигунів» інтелектуального поступу людства працює на далекі перспективи української національної науки, освіти і мистецтва. В цій траєкторії руху, освоєння нових горизонтів пізнань про творчі можливості людини сприймається і нова монографічна праця Зої Чегусової, яка документує механізми і динаміку діалогів українського професійного декоративного мистецтва у сучасному глобалізованому світі.

Роман ЯЦІВ