Розділ, кіркут, мацеви та Марк Цукерберг

Єврейська громада Роздолу, заснована на початку XVII століття, глибоко вплинула на розвиток цього галицького містечка. Вперше єврейське населення Роздолу згадується в 1614 році з появою Аарона Хачковіца. Вже у 1628 році місцева влада дозволила євреям оселятися в північно-західній частині міста та займатися торгівлею, що дало їм змогу активно долучитися до економічного життя Роздолу.

Першим рабином громади став Моше Ашкеназі, який обіймав посаду до 1720 року. Євреї швидко здобули репутацію успішних купців, ремісників та орендарів, контролюючи значну частину місцевої торгівлі, зокрема в галузях, пов’язаних із волами та шевським ремеслом.

Синагоги та релігійні школи стали важливими центрами єврейського життя. Одна з перших синагог, збудована у XVII столітті, була унікально прикрашена розписами з біблійними тваринами, орнаментами й пейзажами Єрусалиму. Поступово, до середини XVIII століття, роздільська єврейська громада стала потужним економічним осередком: купець Берко, наприклад, у 1767 році продавав товари навіть за межами Галичини, що свідчило про активність громади й високий рівень її розвитку. У 1880 році євреї становили близько 54% населення Роздолу, що засвідчує їхню значну частку в житті міста.

Із кінця XIX століття в громаді набуває популярності хасидизм, і на цей час у Роздолі вже було дві дерев’яні синагоги. Однак, через пожежу у 1907 році одну з них було втрачено, але в 1927 році збудували нову муровану синагогу, яка, на жаль, за радянських часів використовувалася як спортзал, а нині перебуває в аварійному стані.

Відомо, що в Роздолі певний час проживали та поховані на місцевому єврейському кладовищі п’ять поколінь родини Айхенштайнів, до якої належав відомий жидачівський цадик.

Розділ також є батьківщиною предків «батька» Facebook Марка Цукерберга. На вулиці Галицькій, у будинку під №99, мешкало кілька поколінь родини Цукербергів. Найдавніші згадані члени цього роду, Сендер Цукерберг та його дружина Рухель Ґрюнштейн, поховані на єврейському кладовищі у Роздолі. Айзек Цукерберг, один із представників цього роду, емігрував до США наприкінці XIX століття, і саме ця лінія родини згодом подарувала світу засновника соціальної мережі.

 Символом єврейської спадщини Роздолу є кіркут — єврейське кладовище, яке є одним із найстаріших некрополів Галичини. Кіркут, або «добре місце», у юдейській традиції символізував зв’язок між світом живих і світом прийдешнім, і його називали також «окописько». Заснований, імовірно, в середині XVIII століття, кіркут позначений на кадастровій карті 1850 року і використовувався, очевидно, до Другої світової війни. Мацеви, деякі з яких датуються XVIII століттям, вражають мистецьким виконанням і потребують ретельного вивчення, адже можуть розкрити багато нового про історію громади.

Давид Ліберман, єврейський письменник, який описував життя на їдиш, згадував трагічні події нацистської окупації. Восени 1942 року, під час акції «Райнгардт», близько тисячі місцевих євреїв депортували до табору смерті в Белжеці, а в лютому 1943 року ще близько 150 осіб було розстріляно в Роздолі. Лише четверо людей змогли вижити, переховуючись у лісах. Останнім рабином міста був Матітяху Аарон Ейхенштайн, який загинув під час Голокосту.

Сьогодні залишки мацев на єврейському кладовищі є єдиним німим свідченням понад 300-літньої присутності єврейської громади у Роздолі. Надгробки, з різьбленими написами на їдиші, свідчать про статус, професії та життєві шляхи похованих, відкриваючи нам нові аспекти історії міста та культури громади. Єврейська громада Роздолу залишила глибокий слід в історії міста, а її спадок нагадує про багатовіковий культурний зв’язок, який, хоч і трагічно обірвався, залишається частиною спадщини Роздолу та Галичини.

Оксана ЛОБКО

Текст – Оксана Лобко

Історичні тексти – фрагменти єврейських метрик та документів

Ілюстрації – сучасні Анна Павлишин

Кіркут (єврейське кладовище) в Роздолі. Світлила Анна Павлишин