Книгозбірня Товариства шанувальників минувшини Львова. До історії фондів бібліотеки Львівського історичного музею

Бібліотека Історичного музею міста Львова є найдавнішим книжковим фондом бібліотеки Львівського історичного музею (далі — ЛІМ). Вона сформувалась, як з книг основного фонду, так і приватних збірок Євґеніуша Баревича, Яна Птасьніка, Тадеуша Солтиса, збірки Товариства шанувальників минувшини Львова та ін. При утворенні Львівського державного історичного музею (1940) книгозбірня Товариства шанувальників минувшини Львова стала частиною загальної бібліотеки новоутвореної установи.

Товариство шанувальників минувшини Львова (Towarzystwo miosników przeszłości Lwowa, далі — ТШМЛ, чи Товариство) утворено сто вісімнадцять років тому. Поштовхом до організації ТШМЛ став ІІ-й з’їзд польських істориків у Львові, який відбувся 17—19 липня 1890 р. Виступ саме на цьому з’їзді Александра Семковича з рефератом на тему: „Про потребу і спосіб видання важливіших джерел, які знаходяться в міському архіві у Львові“ („O potrzebe i sposobie wydania ważniejszych źródeł, znajdujących się w miejskim archiwum we Lwowie“), призвів до активної дискусії істориків, участь у якій взяли: К. Відман, Ф. Папее, С. Кшижановський, С. Кубішталь О. Бальцер, Ф. Жих, А. Прохаска, Ю. Джевицький, В. Закшевський. Як наслідок, на межі ХІХ—ХХ століть розпочато видання документальної спадщини історії Львова. Так, А. Чоловський під серією „Pomniki dziejowe Lwowa z Archiwum miasta“ опублікував такі збірники актових матеріалів до історії середньовічного Львова, як: „Najstarsza księga miejska. 1382—1389“ (1892), „Księga przychodów i rozchodów miasta. 1404—1414“ (1896), „Księga przychodów i rozchodów miasta. 1414—1426“ (1905). K. Ю. Гек видав польською мовою „Józefa Bartolomeja Zimorowicza pisma do dziejów Lwowa odnoszace sie z polecenia reprezentacyi miasta“ (1899), а також життєпис видатного львів’янина і львовознавця: „Józef Bartołomiej Zimorowicz burmistrz, poeta i kronikarz lwowski. W trzechsetną rocznicę jego urodzin“ (1897), та матеріали до його життєпису: „Inwentarze rzeczy i dzieł nałeżących niegdyś do Józefa Bartołomieja Zimorowicza. Rzecz zaczerpnięta z aktów Archiwum miasta Lwowa“ (1890). У праці — „Lwόw za ruskich czasόw“ (1891) А. Чоловський висвітлив найдавніший період історії Львова. Використовуючи середньовічний актовий матеріал А. Прохаска написав монографію „Konfederacja lwowska 1464 r.“ (1892). Ще у 1877 р. Л. Кубаля своєю публікацією „Oblężenie Lwowa w r. 1648“ започаткував студії з історії облог Львова. Естафету підтримали Л. Фінкель такими публікаціями, як: „Napad ordy na Lwów w r. 1695“ (1884), „Napad Tatarów na Lwów w r. 1695“ (1890), „Dodatek do historii napadu Tatarów na Lwów w r. 1695“ (1892) та З. Радзимінський — „Materyały do historyi oblężenia i obrony Lwowa w 1672 r. Z dodaniem kilku szczególów odnoszących się do życia i spraw domowych Jana Eliasza z Łąki Łąckiego chorążego ziem pruskich, generał majora wojsk jkm. cudzoziemskich, ówczesnego komendanta Lwowa. Zebrane w jubileuszowim roku Sobieskiego“ (1884). А. Чоловський в свою чергу видав праці — „Wojna polsko–turecka 1675 r.“ (1894) та „Najazd tatarów na Lwów w 1695 r.“ (1902), а Ф. Равіта Ґавронський — „Krwawy gość we Lwowie. Kartka ze smutnych dziejów Polski i Rusi“ (1905), та „Bohdan Chmelnicki“ (тт. 1—2., 1906—1909). Ф. Яворський продовжив напрям досліджень попередників публікацією — „Obrona Lwowa 1655 r. Wspomninie dziejowe w 250 rocznicę oblężenia miasta prez moskali i kozaków“ (1905), а також видав такі львовознавчі праці, як: „Baszta Prochowa i Archiwum miejskie“ (1905), „Królowie polscy we Lwowie“ (1906), „Lwowskie znaki biblioteczne“ (1907, uzupełnenia — 1908). К. Відман базуючись на архівних матеріалах опублікував свою доповідь виголошену на з’їзді археологів у Львові в 1885 р. — „Obrona miasta Lwowa (Ze źródeł archiwalnych)“ (1890). Л. Фінкель із С. Стажинським видали працю про найдавніший університет на українських землях — „Historya Uniwersytetu Lwowskiego“ (1894), а В. Заянчковський написав детальну розвідку про найдавніший вищий технічний навчальний заклад у Східній Галичині — „C. k. szkoła politechniczna we Lwowie. Rys historyczny jej załoźenia i rozwoju, tudzieź stan jej obecny“ (1894). М. Балабан розпочав студії з львівської юдаїки: „Żydzi lwowscy na przełomie XVI-go i XVII-go wieku“ (1906). Проте кульмінацією львовзнавчих досліджень стали мистецтвознавчі праці В. Лозинського, а саме: „Złotnictwo lwowskie w dawnych wiekach (1384—1640)“ (1889), „Patryciat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku“ (1890, 1902), „Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku. Architektura i rzeźba“ (1898, 1901), „Ormiański epilog lwowskiej sztuki złotniczej“ (1901). Завдяки своєму науковому доробку В. Лозинський вважався патріархом тогочасного львовознавства. Слід також згадати, що він впродовж 1889—1899 років виконував функції голови Об’єднання цісарсько-королівських консерваторів і кореспондентів Східної Галичини. Його продовжувачами у дослідженні пам’яток та будівельної справи міста, стали: А. Чоловський — „Jan III i jego pomnik we Lwowie“ (1898), А. М. Літинський — „Pamąintkowy opis Teatru miejskiego we Lwowie“ (1900), С. Александрович — „Wodociąg lwowski“ (1902). Ф. Бостель — „Przyczynki do dziejów restauracji katedry lwowskiej w XVIII wieku“ (1905). Неабияке значення у популяризації львовознавства мали путівники по місту, зокрема: Ф. Рейхмана — „Ilustrowany skorowidz stołecznego miasta Lwowa. Z okazyi Powszechnej wystawy krajowej roku 1894“ (1894), Товариства для розвитку та покращення міста (Towarzystwa dla rozwoju i upiększenia miasta) — „Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej“ (1894), Ф. Баранського — „Przewodnik po Lwowie“ (1902, 1904). Особливу популярність здобула перша узагальнююча книга з минувшини Львова Ф. Папее — „Historya Lwowa“ (1894). Завдяки старанням Т. Рутовського та А. Чоловського у 1890-х роках засновано Історичний музей міста Львова (ухвалений регламент 1897 року). Саме цей музей очолюваний А. Чоловським та К. Бадецьким став згодом осередком львовознавчих студій та осідком Товариства шанувальників минувшини Львова.

Джерельну основу цієї статті склали статути ТШМЛ від 1906 р. та 1927 р., звіти про діяльність ТШМЛ за 1906—1918 рр. та за 1926–1930 рр., регламент Архіву давніх актів, Архівної бібліотеки та Історичного музею міста Львова від 1939 р. З історією Товариства за 1906—1931 рр. знайомить публікація Луції Харевич до 25-ліття ТШМЛ. Безпосереднім ж джерелом до вивчення книгозбірні ТШМЛ — є примірники її книг у зібранні Львівського історичного музею.

Перше загальне зібрання засновників ТШМЛ відбулось 19 жовтня 1906 р. у великій залі ратуші міста Львова. Учасників зібрання привітав віце-президент міста Львова д-р Тадеуш Рутовський. На подання д-ра Владислава Лозинського головуючим обрано д-ра Людвика Кубалю, а той у свою чергу на секретаря зібрання запропонував д-ра Александра Чоловського. За основу статуту прийнято варіант розроблений д-ром Александром Лісевичем. Засновниками Товариства шанувальників минувшини Львова стали: д-р Тадеуш Рутовський, д-р Александр Чоловський, д-р Владислав Абрагам, д-р Маєр Балабан, д-р Освальд Бальцер, д-р Евґеніуш Барвінський, Антоній Божемський, Альфред Броневський, Людвик Вежбицький, Болеслав Вислоух, д-р Алоїзи Віняж, д-р Мечислав Дунін Вонсович, д-р Альфред Галбан, Марцелій Гарасимович, Пйотр Гарасимович, Казимир Генох, др. Александр Гіршберґ, Тадеуш Гьофлінґер, Францишек Равіта Ґавронський, Вінцентій Ґорецький, Владислав Ґубринович, Ян Ігнатович, Альфред Каменьобродзький, д-р Войцех Кентшинський, Францишек Ковалишин, Едмунд Колбушевський, Валер’ян Крицинський, д-р Людвик Кубаля, Владислав Кухарський, Ян Лерський, д-р Александр Лісевич, Міхал Літинський, Владислав Лоизинський, Броніслав Лясковниіцький, Казимир Мар’ян Осінський, д-р Казимир Осташевский-Баранський, Станіслав Рейхан, Едмунд Редль, Тадеуш Рибковський, Міхал Ролле, Ян Солеський, Артур Схлаєн, Станіслав Тілль, Міхал Тьопфер, кс. д-р Ян Фіалек, д-р Людвик Фінкель, д-р Ксаверій Фішер, Юзеф Бялиня Холодецький, Генрик Цепник, др. Броніслав Чарник, Францишек Яворський.

На зібрані, 19 жовтня 1906 р., також було обрано провід Товариства у наступному складі: президент — д-р Людвик Кубаля, віце-президент — д-р Тадеуш Рутовський, секретар — д-р Александр Чоловський, скарбник – д-р Александр Лісевич, члени: д-р Владіслав Абрагам, д-р Маєр Балабан, д-р Евґеніуш Барвінський, Фердинанд Бостель, Владислав Ґубринович, Тадеуш Рибковський, Гіполит Слівиньський, д-р Людвик Фінкель, Юзеф Бялиня Холодецький, д-р Броніслав Чарник і Францішек Яворський. Ухвалений на зібранні статут Товариства затвердило Намісництво рескриптом від 6 листопада 1906 р. L. 145.860/XI.

У діяльності Товариства шанувальників минувшини Львова можна умовно виділити два періоди: перший (1906—1919) від створення Товариства до припинення його активної діяльності зумовленого важкими часами Великої (Першої світової) війни (1914—1919), війни за незалежність ЗУНР (1918—1919), польсько-радянської війни (1920), та їх наслідків у повоєнні роки; і другий (1927—1939) від відновлення діяльності до початку Другої світової війни (1939—1945).

Згідно Статуту від 6 листопада 1906 р. цілями Товариства були: „а) пізнання минувшини Львова, та його зв’язку і впливу на прилеглі території; b) пробудження шанобливості до пам’яток „Давнього Львова“ серед загалу мешканців; c) порятунок від втрати і нагромадження пам’яток минувшини у міських збірках“. Відповідно до цілей, ТШМЛ поставило собі такі завдання: „а) здійснювати спільні зібрання і читання із залученням ширшої громадськості; b) наукові студії, збирання документів; c) видання наукових і популярних публікацій; d) влаштування історичних виставок; e) опіка над збереженням та консервацією пам’яток; f) вшанування пам’яті історичних подій та постатей пам’ятниками, пам’ятними таблицями і. т. п.; g) нагромадження пам’яток, архітектурних фрагментів, творів мистецтва, рисунків, планів, світлин і. т. п. до міських збірок, властиво до Міського історичного музею, поповнення міської бібліотеки працями, які стосуються історії Львова“. При ліквідації Товариства його маєток мав перейти у власність Історичного музею міста Львова про що зазначено у § 16 Статуту.

Упродовж 1906—1919 рр. ТШМЛ видало 25 томів у 17 книгах серії „Bibloteka Lwowska“. Францішек Яворський виявився на першому місці за кількістю видань під егідою Товариства впродовж усієї його історії (1906—1939). Невтомному львовознавцеві, хоча й недипломованому історику, належить авторство шести книг (1907, 1908, 1909, 1910, у 1912 — 2). Ці видання користувались великою популярністю серед читачів через підбір цікавих фактів, та особливо завдяки оригінальному стилю подачі матеріалу, за що Л. Харевич назвала Ф. Яворського — „істориком-поетом“. Не зважаючи на легкість стилю, автор проте дотримувався історичної методи та критичного ставлення до джерел, що можливо було наслідком його юридичної освіти. За популярністю праць з львовознавства, Ф. Яворського ставили поруч з В. Лозинським. Юзеф Бялиня Холодецький у цей період написав дві книги (1911, 1913) і Броніслав Павловський дві (1909, 1911). По одній книзі у серію додали Маєр Балабан (1909), Владіслав Абрагам (1909), Адам Краєвський (1909), Александер Чоловський (1910), Владіслав Лозинський (1912), Богдан Януш (1913), Антоній Прохаска (1919).

Видання серії „Bibloteka Lwowska“ за 1907—1919 роки

Репертуар видань ТШМЛ свідчить про те, що Товариство намагалось популяризувати історію міста, а також пробуджувати зацікавлення до його пам’яток, культури та славних сторінок минувшини.

Редакція Товариства знаходилась в Архіві міста Львова. Редагування праць ТШМЛ здійснював д-р А. Чоловський. Функції адміністратора і скарбника довший час виконував Ф. Ковалишин, після смерті якого (1915) цей обов’язок перейняв Ю. Б. Холодецький.

Дизайн обкладинки книг із серії „Bibloteka Lwowska“ виконав маляр Тадеуш Рибковскі, член проводу ТШМЛ. Світлини до книг із серії „Bibloteka Lwowska“ подав відомий фотомитець Юзеф Костеша Яворський, а низку рисунків Францішек Ковалишин. Усі матеріали з підготовки видань ТШМЛ переходили до зібрань Архіву міста Львова.

Видання Товариства члени отримували безкоштовно. Окрім того обов’язкові примірники ТШМЛ розсилало науковим інституціям, зокрема у Архів міста Кракова, Яґеллоньску бібліотеку, Національний музей у Кракові, Польське краєзнавче товариство „Земля“ у Варшаві (в заміну за тижневик „Ziemia“), Національний музей у Рапперсвилю, Бібліотеку Оссоліньскіх, Науковому товариству ім. Шевченка (в заміну його видань) і Товариству народної школи у Тернополі.

Окрім членських внесків, в перший період своєї діяльності, ТШМЛ отримувало субвенції від Крайового Сейму Галичини у 1908—1913 рр. (окрім 1911 р.) та від Ради міста Львова у 1907—1913 рр. (окрім 1908 р.).

Здійснюючи значну видавничу діяльність, Товариство також опікувалося пам’ятками минувшини, зокрема: Чортівською скелею поблизу Львова, схилами Лисої гори, закритим Городоцьким кладовищем, спеціально пам’ятником Евґеніуша Альберта Улятовського, низкою інших пам’ятників, а також відновленням пам’ятної таблиці короля Міхала Корибута.

До Великої (Першої світової) війни ТШМЛ нараховувало 354 члени. Проте воєнні події початку ХХ ст. негативно відбились на діяльності громадських організацій Львова, зокрема і Товариства шанувальників минувшини Львова. Адже 20 червня 1915 р. зі Львова до Російської імперії було вивезено д-ра Т. Рутковського, д-ра А. Чоловського та Ю. Б. Холодецького, що у свою чергу спричинило до певного застою у діяльності Товариства. Так працю д-ра. А. Прохаски „Lwów a szlachta“ не вдалось до кінця підготувати до видання. У воєнні роки ТШМЛ обмежилось лише продажем надрукованих книг до 1913 р., які зберігались в Архіві міста Львова. Діяльність Товариства de facto припинилась, і хоч у 1921 р. було здійснено спробу її відновити, однак це не принесло бажаного результату.

Через двадцять років після створення ТМШЛ, колишні його активні члени спричинились до загального зібрання в кількості 23 осіб під головуванням Юзефа Бялині Холодецького з метою відновлення діяльності Товариства за нових політико-правових реалій. Це зібрання відбулось 12 червня 1926 р. у „Корняктівській світлиці“ (приміщення у кам’яниці за адресою: пл. Ринок, 6). Особливого ентузіазму додала заява дир. Міхала Літинського про те, що вразі затвердження нового статуту ТШМЛ, очолюване ним Асоціація шанувальників Львова („Zrzeszenie Miłosników Lwowa“) увійде до Товариства окремою секцією. Зібрання одноголосно вирішило про необхідність відновлення діяльності ТШМЛ, взявши до уваги зміни та виправлення до статуту запропоновані Богданом Янушем.

До складу президії було обрано: президентом — д-ра Александра Чоловського, заступниками президента: проф. д-ра Яна Птасьніка, і дир. Міхала Літинського, секретарем: памяткоохоронця Богдана Януша, скарбником: Юзефа Бялиню Холодецького, членами президії: д-ра Кароля Бадецького, проф. Іґнація Дрекслера, д-ра Станіслава Заянчковського, проф. д-ра Яна Саса Зубрицького, дир. Міхала Лужецького, дир. Мечислава Опалка, д-ра Яна Поратинського, д-ра Станіслава Рахвала, д-ра Казимира Тишковського, д-ра Діаманда Якуба.

Для відновлення видання серії „Bibloteka Lwowska“ створено редакційну колегію у складі д-ра К. Бадецького, д-ра А. Чоловського, Б. Януша і д-ра Я. Птасніка. Осідком Товариства залишався Архів міста Львова, а місцем засідань президії „Корняктівська світлиця“.

Понад рік тягнулося питання затвердження статуту Товариства, і лише 25 серпня 1927 р. рескриптом L. B. P. 9629/27 Воєводський уряд його  затвердив. З того часу Асоціація шанувальників Львова увійшла в склад ТШМЛ de jure. На кінець 1927 р. ТШМЛ нараховувало лише 28 членів, у 1929 р. вже 100, а на кінець 1930 р. їх кількість зросла до 144.

Відновлене ТШМЛ опікувалося пам’ятковими кам’яницями міста і дбало про їх належне пристосування. Здійснювало громадський контроль за реставрацію вірменської катедри, костелу Марії Магдалини і охорони пам’ятників на кладовищах. Також Товариство турбовалося історичним ландшафтом міста, з цього питання внесло низку звернень до Львівського староства та Воєводського уряду. Зокрема з приводу самовільного знищення лісів у Кривчицях та на Погулянці, варварського закладання приватних пісківень на мальовничих личаківських узгірях та ін.

ТШМЛ користувалось авторитетом у місті, надавало різні консультації, а з 1927 р. дир. Міхал Літинський представляв Товариство в комітеті „Nagrody Naukowej król. stoł. miasta Lwowa im. Karola Szajnochy“.

Завдяки входженню Асоціації шанувальників Львова до складу ТШМЛ, відкрився й новий напрям діяльності — курси для екскурсоводів по Львову („Kursy dla przewodników po Lwowie“), якими керував дир. Міхал Літинський. На цих курсах викладали: дир. Міхал Літинський — „Історія Львова до 1772 р.“; проф. дир. Станіслав Заянчковскі — „Історія Львова від початків до 1772 р.“; Богдан Януш — „Передісторія Львівської землі“; проф. д-р Іґнацій Дрекслер „Топографія міста“; д-р Зиґмунт Морвіц – „Архітектура та історія львівського мистецтва“; зберігач фондів Генрик Цесла — „Малярство та мистецькі ремесла Львова“; Генрик Брейт — „Методика проведення екскурсій по Львову“. У 1930 р. керівництво курсами екскурсоводів перебрав Генрик Брейт, який водночас був і адміністратором видання серії „Bibloteka Lwowska“. Курси відбувались спочатку в приміщенні Торгово-промислової палати, згодом у Міському промисловому музеї та у Національному музеї ім. короля Яна ІІІ.

Товариство змогло відновити свою активну видавничу діяльність лише з наданням значної субвенції Радою міста Львова у 1927 р. та наступних роках, ТШМЛ. У період з 1928 р. по 1938 р. Товариством видано 12 томів в 11 книгах серії „Bibloteka Lwowska“. Найпліднішим автором у цей час була Луція Харевич. Вона опублікувала 3 книги, відповідно у 1930, 1935 і 1938 роках, дві з яких найоб’ємніші з усієї серії. Зокрема останній том серії „Bibloteka Lwowska“ під назвою „Historiografia i miłośnictwo Lwowa“ до сьогодні є найповнішим і найпопулярнішим викладом історіографії Львова до 1938 р.

Авторами книг серії „Bibloteka Lwowska“ також виступили:  Богдан Януш (1928) [25], Анна Єнджейовська (1928), Юзеф Бялиня Холодецький(1930), Мечислав Опалек (1931), Казимир Соханевич (1933), Зиґмунт Зиґмунтович (1934), і Тадеуш Маньковский (1936).

Видання серії „Bibloteka Lwowska“ за 1928—1938 роки

У 1932 р. Товариством видано збірник праць для відзначення 25-ліття існування ТМШЛ та 40-річчя наукової і культурної діяльності д-ра Александра Чоловського, співзасновника і президента цього Товариства. Збірник опубліковано, як ХХХІ—ХХХІІ том „Biblioteki Lwowskiej“, редактором якого виступив Кароль Бадецький, за участю Луції Харевич та Юзефа Бялині Холодецького. У цьому томі містяться статті: 1. д-ра Кароля Бадецького, 2. проф. д-ра Маєра Балабана, 3. маґ. Александри Балабан, 4. Фердинанда Бостеля, 5. Генрика Брейта, 6. д-ра Луції Харевич, 7. Юзефа Бялині Холодецького, 8. д-ра. Чеслава Хованца, 9. проф. д-ра Пшемислава Дембковського, 10. д-ра Юзефа Фріца, 11. д-ра Анни Єнджейовської, 12. д-ра Антонія Кнота, 13. д-ра Зоф’ї Кшемицької, 14. маґ. Луціяна Курдибахи, 15. Рудольфа Менкицького, 16. проф. д-ра Тадеуша Обмінського, 17. Мечислава Опалка, 18. Міхала Ролле, 19. Александра Семковича, 20. д-ра Юзефа Зелінського, 21. д-ра Вітольда Зембицького. Розпочинається збірник вступною статтею д-ра Луції Харевич — „Towarzystwо miłośników przeszłości Lwowa. Z powodu dwudziestopięciolecia istnienia“. Статті з ХХХІ—ХХХІІ тому „Biblioteki Lwowskiej“, було також видано окремими відбитками.

Статут від 6 листопада 1906 р. (1907), та з І по XXV томи (1907—1919 рр.) „Bibloteki Lwowskiej“ ТШМЛ друкувало у Народній друкарні у Львові (Drukarnia Ludowa we Lwowie), якою з 1905 р. керував (з 1911 р. власник), К. С. Якубовський (1868—1926). Звіт ТШМЛ за 1906—1918 рр. (1918) видруковано у Друкарні Л. Вісьневського (Drukarnia L. Wiśniewskiego). Статут від 25 серпня 1927 (1928), і з XXVI тому серію (1928—1938) — „Bibloteka Lwowska“ друкували у Друкарні Акціціонерного товариства „Книгарня-Атлас“ у Львові (Drukarnia Sp. Akc. Książnica-Atlas we Lwowie), крім XXVIII, XXXV i XXXVII, які було видруковано в Першій союзній друкарні у Львові (Pierwsza związkowa drukarnia we Lwowie). Звіт ТШМЛ за 1926—1930 рр. (1931) видруковано у Друкарні Артура Ґольдмана (Drukarnia Artura Goldmana we Lwowie). Позасерійні студії членів ТШМЛ видано в інших друкарнях, зокрема — К. Бадецького в Польській друкарні у Львові (Drukarnia Polska we Lwowie), а Т. Маньковського у Друкарні Національного закладу імені Оссоліньських у Львові (Drukarnia Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich we Lwowie). Отже, ТМШЛ, за усю свою історію (1906—1939), скористалось послугами сімох друкарень.

Інформація про юридичну адресу Товариства містилась на звороті обкладинок томів серії „Bibloteka Lwowska“: „Adres: Archiwum miejskie. Lwów, Ratusz“ на І—XXV томах, „Adres: Lwów, Ratusz, Archiwum“ на XXVІ—XXX томах, „Adres: Lwów, Rynek 4“ на XXХІІІ—XXXVI томах та „Adres: Lwów, Czarna Kamienica, Rynek 4“, на XXXVII томі із поданням також номеру телефону — „234-99“. Про те, що Товариство мало осідок в кам’яниці на пл. Ринок, 4 Л. Харевич зазначає у тексті монографії про цю будівлю.

Емблемою ТШМЛ був прорис герба міста Львова — кам’яної архітектурної деталі з будівлі давньої ратуші. Згодом Рудольф Менкіцький виконав на основі цього зображення емблему та печатку Історичного музею міста Львова. Елемент цієї емблеми виконано золотим тисненням на обкладинках книгозбірні ТШМЛ.

Атрибуція книжкової збірки Товариства шанувальників минувшини Львова не викликає труднощів оскільки задля кращої збереженості книги було оправлено у тверді палітурки стандартного дизайну з власницьким написом виконаним золотим тисненям. Палітурки синього кольору і з наближеним до червоного (за К. Соханевичем — барви міста Львова) корінцями та прикорінцевими ділянками. Прикорінцева ділянка відмежована двома смугами тисненими золотом. У верхній лівій частині обкладинки міститься власницький напис: „Примірник Товариства шанувальників минувшини Львова“ („Egzemplarz Tow. Miłośników Przeszłości Lwowa“). Нижче, посередині прикорінцевої ділянки — автор та назва публікації окремого відбитка з ХХХІ—ХХХІІ тому „Bibloteki Lwowskiej“, у випадку ж стандартних томів серії чи окремих видань ТМШЛ, то інформація про назву і автора публікації розміщена на торцевій частині книги. Такий дизайн є зручним у користуванні бібліотекою, оскільки дозволяє швидше отримати інформацію про книгу не виймаючи її з полиці, а лише висунувши на незначну відстань. Стан примірників загалом є задовільним. У XXIV—XXV томі замінено обкладинку, проте типовий форзац книгозбірні ТШМЛ дає змогу ідентифікувати примірник, як такий що належить до цієї збірки.

З 28-ми книг серії „Biblotekia Lwowska“ збереглося 17, з них 10 з 17 опублікованих у першому періоді (1906—1919), та 7 з 11 опублікованих у другому періоді (1927—1939). Виходячи з того, що книгозбірня Товариства шанувальників минувшини Львова складалась з власних видань, то логічно припустити, що станом на 1939 р., вона нараховувала 28 окремих книг „Bibloteki Lwowskiej“ та 22 окремих відбитки з ювілейного — ХХХІ—ХХХІІ тому „Bibloteki Lwowskiej“. Крім того до неї входили студії К. Бадецького і Т. Маньковського видані ТШМЛ поза серією „Bibloteka Lwowska“. Також слід згадати два статути Товариства (від 1906 р. і 1927 р.) та два звіти про його діяльність (1918 і 1931). Отже в загальній кількості мало би бути 56 назв. На сьогодні збірка нараховує 39 одиниць. Відсутні ж у збірці: І, V—VI, VII, IX—X, XI—XII, XIV, XXII—XXIII, XXVII, XXXI—XXXII, XXXIV i XXXVII томи „Bibloteki Lwowskiej“, та окремі відбитки таких статей ХХХІ—ХХХІІ тому „Bibloteki Lwowskiej“, як: ˮ1. Badecki K. Leonard Herle, ludwisarz i jego lwowskie działa 1544—1572. Studia archiwalno–muzealne (z 10 ilustracjami); 7. Chołodecki J. B. Patriotyzm Lwowa w epoce porozbiorowej (z 1 ilustracją); 13. Krzemicka Z. Proces polityczny we Lwowie 30 stycznia 1878 r. (z 6 ilustracjami); 15. Mękicki R. Mennica lwowska w latach 1656–1657 (z 4 ilustracjami); 18. Rolle M. Tadeusz Rutowski – pomnożyciel kultury lwowskiej (z 1 ilustracją); 20. Zieliński J. Aleksandr Czołowski, w czterdziestolecie pracy archiwalnej, konserwatorskiej i naukowej 1891–1931 (z 1 ilustracją)“.

Оскільки книги розглянутої нами збірки були в осідку Товариства шанувальників минувшини Львова, то їх могли гортати його члени та чимало інших відомих постатей. Збіркою ТШМЛ часто послуговуються працівники Львівського історичного музею, львовознавці з інших закладів, організацій та установ. Виходячи з того вважаємо, що збірка заслуговує на шанобливе ставлення і може бути експонована, як пам’ятка, що пов’язана з історією досліджень Львова та історією діяльності такої громадської організації, як Товариство шанувальників минувшини Львова.

Чимало членів Товариства шанувальників минувшини Львова, в тому числі із керівного складу, поховано на Личаківському кладовищі.

Руслан СЕРЦЕЛЕВИЧ,
заступник директора ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»

Джерела:

1. Regulamin Archuwum akt dawnych, Biblioteki archiwalnej i Muzeum historycznego miasta Lwowa. — Lwów: Nakładem Archiwum akt dawnych, 1939. — 45s., il.
2. Sprawosdanie Wydziału Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa (1906—1918). — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1918. — 24s.
3. Statut „Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa“. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1907. — 9s.
4. Statut Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1928. — 15s.
5. Towarzystwo miłośników przeszłości Lwowa w latach 1926 do 1930. Sprawosdanie zarządu. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1931. — 16s.
6. AbrahamW. Początki arcybiskupstwa lacińskiego we Lwowie. Z 11 rycinami w tekście / Wadisław Abraham. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1909. — 63s. —(Biblioteka Lwowska. — T. VII).
7. Badecki K. Zniszczony dzwon Bernardynów lwowskich / Karol Badecki. — Lwów: Nakładem Tow. miłośników przeszłości Lwowa, 1930. — 44 s., il.
8. BałabanM. Dzielnica żydowska, jej dzieje i zabytki. Z 40 rycinami w tekście / Majer Bałaban. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1909. — 99s. — (Biblioteka Lwowska. — T. V—VI).
9. BałabanM. Z zagadneń ustrojowych żydostwa polskiego / Majer Bałaban. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 9s., 1 il. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
10. BałabanównaA. Lwowianki w roku 1863 / Aleksandra Bałabanówna. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 9s., il. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
11. Bostel F. Medal Aleksandra Fredry / Ferdynand Bostel. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 22s., il. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
12. Breit H. Ze wspomneń przewodnika / Henryk Breit. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 109s. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
13. CharewiczowaŁ. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. Z 33 ilustracjami w tekście / Łucja Charewiczowa. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1935. — 160s. — (Biblioteka Lwowska. — T. XXXV).
14. Charewiczowa Ł. Historigrafia i miłośnictwo Lwowa. Z 52 ilustracjami w tekście / Łucja Charewiczowa. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1938. — 291s., il. — (Biblioteka Lwowska — T.XXXVII).
15. CharewiczowaŁ. Klęski zaraz w dawnym Lwowie. Z 10 ilustracyjami w tekście / Łucja Charewiczowa. – Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1930. — 89 s. i 1 nlb. — (Biblioteka Lwowska. — T.XXVIII).
16. CharewiczowaŁ. Lwów w odnowie (1766—1769) / Łucja Charewiczowa. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 89 s., il. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
17. Charewiczowa Ł. Towarzystwo miłosników przeszłości Lwowa. Z powodu dwudziestopięciolecia istnienia (1906—1911). Z widokiem starego Lwowa / Łucja Charewiczowa. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — XIV s. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
18. ChołodeckiJ.B. Cmentarz Stryjski we Lwowie. Z 15 rycinami w tekście / Józef Białynia Chołodecki. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1913. — 90 s. — (Biblioteka Lwowska. — T. XXI).
19. ChołodeckiJ.B. Lwów w czasie powstania listopadowego. Z 11 ilustracyjami w tekście / Józef Białynia Chołodecki. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1930. — 110 s. i 2 nlb. — (Biblioteka Lwowska. — T. XXIX).
20. ChołodeckiJ.B. Trzynitarze. Z 8 rycinami w tekście / Józef Białynia Chołodecki. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1911. — 100 s. — (Biblioteka Lwowska. — T. XIII).
21. Chowaniec Cz. Z lwowskich autografów Biblioteki polskiej w Parzyżu / Czeslaw Chowaniec. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 9s. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
22. CzołowskiA. Wysoki Zamek. Z 19 rycinami w tekście / Aleksandr Czołowski. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1910. — 126 s. — (Biblioteka Lwowska. — T.IX—X).
23. Dąbkowski Pr. Tolerancja narodowościowa w Dawnej Polsce / Przemysław Dąmbkowski. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 11s. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
24. Fritz J. Kłopoty teatralne Lwowa w XVIII wieku. Z ilustracją i plane / Józef Fritz. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 13s. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
25. JanuszB. „Mons Pius“ ormian lwowskich. Z 8 ilustracyjami w tekście. Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1928. — 83 s. — (Biblioteka Lwowska. — T.XXVI).
26. JanuszB. Z pradziejów ziemi Lwowskiej. Z 10 rycinami w tekście / Bohdan Janusz. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1913. — 92 s. i 2 nlb. — (Biblioteka Lwowska. — T.XXII—XXIII).
27. JaworskiF. Cmentarz Gródecki. Z 11 rycinami w tekście / Franciszek Jaworski. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1908. — 49 s. — (Biblioteka Lwowska. — T.II).
28. JaworskiF. Królowie polskie we Lwowie. Z 19 rycinami w tekście / Franciszek Jaworski. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1912. — 134 s. — (Biblioteka Lwowska. — T. XIX—XX).
29. JaworskiF. Lwów za Jagiełły: Opowiadania historyczne. Z 10 rycinami w tekście / Franciszek Jaworski — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1910. — 134 s. — (Biblioteka Lwowska. — T.XI—XII).
30. JaworskiF. Nobilitacya miasta Lwowa. Z 2 rycinami w tekście / Franciszek Jaworski. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1909. — 59 s. — (Biblioteka Lwowska. — T.IV).
31. JaworskiF. Ratusz lwowski. Z 21 rycinami w tekście / Franciszek Jaworski. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1907. — 94 s. — (Biblioteka Lwowska. — T.I).
32. JaworskiF. Uniwersytet lwowski: Wspomnienie jubilieuszowe. Z 28 rycinami w tekście / Franciszek Jaworski. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1912. — 88 s. — (Biblioteka Lwowska. — T.XVIII).
33. JędrzejowskaA. Książka polska we Lwowie w XVI wieku. Z 32 ilustracyjami w tekście / Anna Jędrzejowska. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1928. — 98 s. i 2 nlb. — (Biblioteka Lwowska. — T.XXVII).
34. JędrzejowskaA. Testament drukarza Jana Szeligi. Z 2 ilustracyjami w tekście / Anna Jędrzejowska. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 12 s. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
35. Knot A. Spór o konwiktorów Akademji tereziańskiej we Lwowie z 1781 r. Z ilustracja w tekscie / Antoni Knot. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 14 s. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
36. Krajewski A. Lwowskie przedmieścia. Obrazki i szkice z przed pól wieku. Z 16 rycinami w tekście / Adam Krajewski. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1909. — 70 s. i 2 nlb. — (Biblioteka Lwowska. — T. VIII).
37. Kurdybacha Ł. Urbanus a Ripa de Ubaldini. Z ilustracją w tekście / Łucian Kurdybacha. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 17 s. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
38. ŁozińskiW. Złotnictwo lwowskie. Z 30 rycinami w tekście. Wydanie druge przejrzane i bardzo znacznie pomnożone / Władiłsaw Łoziński. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1912. — 175 s. — (Biblioteka Lwowska. — T.XV—XVII).
39. MańkowskiT. Lwowska rzeźba rokokowa / Tadeusz Mańkowski. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa z zasiłkiem Gminy król. stoł. miasta Lwowa, 1937. — 191 s. + 94 il.
40. 40. Mańkowski Lwowski cech malarzy w XVI i XVII wieku. Z 31 ilustracjami / Tadeusz Mańkowski. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1936. — 126 s. — (Biblioteka Lwowska. — T.XXXVI).
41. Obmiński T. Restauracje katedry lwowskiej (dawne i dzisiejsze). Z planem i ośmioma ilustracjami / Tadeusz Obmiński. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 22 s. — (Osobne odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydanego p. t. „Studia lwowskie“).
42. OpałekM. Obrazki z przeszości Lwowa. Z 16 ilustracyjami w tekście / Mieczysław Opałek. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1931. — 104 s. — (Biblioteka Lwowska. — T.XXX).
43. OpałekM. Zapomniane palety. Z 4 ilustracyjami w tekście / Mieczysław Opałek. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 31 s. — (Osobne odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydanego p. t. „Studia lwowskie“).
44. Pamiętnik Drugego zjazdu historyków polskich we Lwowie. — II. Obrady i uchwały. — Lwów: Nakładem Uczestników Zjazdu. — 1891. — 192 s.
45. PawłowskiB. Lwów w 1809 r. Z 20 rycinami w tekście / Bronisław Pawłowski. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1909. — 82 s. — (Biblioteka Lwowska. — T.III).
46. PawłowskiB. Zajęcie Lwowa przez Austryę 1772 r. Z 17 rycinami w tekście / Bronisław Pawłowski. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1911. — 81 s. i 3 nbl. — (Biblioteka Lwowska. — T.XIV).
47. Polskie towarzystwo historyczne 1886—1936. Zarys dziejow / Opracowali F.Papée, E.Barwiński, T. E. Modelski i K. Tyszkowski. — Lwów: Polskie towarzystwo historyczne, 1937. — 137 s., il. — [Osobne odbicie z «Kwartalnika historycznego» — R. LI. — Z. 1—2.].
48. ProchaskaA. Lwów a szlachta. Z 10 rycinami w tekście / Antoni Prochaska. — We Lwowie: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1919. — 98 s. — (Biblioteka Lwowska. — T.XXIV—XXV).
49. Semkowicz A. Kult Mickiewicza we Lwowie. Z 3 ilustracjami w tekście / Aleksander Semkiowicz. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 16 s. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
50. SochaniewiczK. Herb miasta Lwowa. Z 27 ilustracjami w tekście / Kazimerz Sochaniewicz. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1933. — 80s. — (Biblioteka Lwowska. — T. XXXIII).
51. Studia Lwowskie. Z rekonstrukcyjnym widokiem starego Lwowa, z 2 planami i 53 ilustracjami w tekście / [Karol Badecki, Majer Bałaban, Aleksandra Bałabanówna i in.]; Pod. red. Karola Badeckiego, przy współpracy Łucji Charewiczowej i Józefa Biaynia Choodeckiego. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 408s. — (Biblioteka Lwowska. — T. XXXI—XXXII).
52. Ziembicki W. Założenie klasztoru i szpitala oo. Bonifratw we lwowie. Z 2 ilustracjami w tekście. / Witołd Ziembicki. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1932. — 19 s. — (Osobnie odbicie z XXXI—XXXII tomu „Biblioteki Lwowskiej“, wydawanego p. t. „Studіa Lwowske“).
53. Zygmuntowicz Z. Józef Piłsudski we Lwowie. Z 19 ilustracjami w tekście / Zygmunt Zygmuntowicz. — Lwów: Nakładem Towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1934. — 96 s. — (Biblioteka Lwowska. — T. XXXIV).