Непомітний успіх: чому прогрес у реформуванні митної сфери бачать у ЄС, але не в Україні

ЄС опублікував щорічний звіт щодо прогресу України на шляху до членства, і в ньому митна сфера отримала високу оцінку.

Ба більше, вже третій рік поспіль досягнення України у цій сфері відзначаються як дуже добрі.

А на тлі того, що кількість сфер, які отримують таку високу оцінку, обмежена, це ще більше додає ваги успіхам у цій царині.

На перший погляд, треба радіти такій ситуації.

Але якщо подивитися уважніше – можна побачити певний парадокс.

Реформування митної сфери відповідно до прогресу на шляху до членства в ЄС оцінене високо, але громадяни вважають митницю одним з найбільш корумпованих держаних органів (наприклад, за результатами опитування КМІС/НДІ від травня 2024 року так вважали 51% респондентів).

А в ЗМІ ми читаємо про контрабанду (те, що у нас називають "ввезенням товарів з порушенням митних правил") та "сірий імпорт".

То що ж такого відбувалось у митній сфері за цей рік, чого не побачили громадяни, але позитивно оцінили експерти ЄС?.

Перш ніж приступити до аналізу, нагадаю, що предметом оцінки є готовність інституцій (набір правил і процедур, що регламентують той чи інший процес, фізична наявність, ресурсне забезпечення, тобто функціонування того чи іншого відповідального органу, наділеного повноваженнями ці процедури та правила виконувати).

В той час як громадяни та бізнес оцінюють результат.

Якщо зміни в інституціях та їхній роботі комплексні й потребують зусиль різних зацікавлених сторін, то очікуваний результат не буде швидким, і його вигляд на проміжному етапі буде неповним.

Ймовірно, саме цим викликаний цей парадокс.

Повертаємося до розгляду звіту.

Які реформи оцінювали експерти ЄС?.

Перш за все, це впровадження NCTS-5 (режиму спільного транзиту).

Так, у квітні 2024 року Україна успішно розпочала міжнародну експлуатацію Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS, етап 5).

Це дуже важливий крок для інтеграції України в митний простір ЄС.

Нагадаю, що з запровадженням цієї системи переміщення товарів здійснюється від початку до кінця за однією транзитною декларацією та покриттям однією фінансовою гарантією.

Від застосування спільного транзиту український бізнес має виграти, бо NCTS для бізнесу – це чітко визначені і прості процедури, що збільшує прозорість й, відповідно, зменшує рівень корупційних ризиків.

Ця система прибирає бар’єри та є основою для вільного переміщення товарів між країнами Європи (не лише ЄС).

Режим спільного транзиту об’єднує митні служби 35 країн Європи.

Також варто згадати про зміни до Митного кодексу, спрямовані на його гармонізацію з Митним кодексом ЄС.

За останні 12 місяців митне законодавство України було кілька разів оновлене, зокрема в листопаді 2023 та серпні 2024), щоб узгодити його з Митним кодексом ЄС.

Зміни стосувалися головним чином такого:.

змінено функціонування митних режимів, зокрема щодо авторизації для поміщення товарів у митний режим імпорту (у частині процедури кінцевого використання), тимчасового ввезення, переробки на митній території, переробки за межами митної території;.

змінено підходи до оцінювання фінансового стану підприємств та введено нові терміни у відповідності до термінології європейського законодавства, зокрема Регламенту №952/2013;.

запроваджено інститут "митного представництва", який передбачає можливість особи, уповноваженої іншою особою на виконання необхідних дій і митних формальностей, визначених законодавством України з питань митної справи;.

врегульовано порядок декларування товарів на авторизованому об’єкті за "процедурою випуску за місцезнаходженням" та визначено предмет та порядок проведення постмитного контролю та інше.

Також розпочато розробку нового Митного кодексу для повної відповідності вимогам ЄС.

Прогрес було зафіксовано у сфері розвитку цифрових технологій – у 2024 році уряд України затвердив стратегічний план цифровізації митної служби на 2024-2026 роки, що включає впровадження систем обробки декларацій та управління ризиками відповідно до стандартів ЄС.

Це важливий крок для майбутньої інтеграції в спільний митний простір.

І нарешті, боротьба з контрабандою – у грудні 2023 року було прийнято закон, що криміналізує великомасштабну контрабанду.

А Бюро економічної безпеки отримало повноваження на досудові розслідування цих випадків.

Тут є великі очікування – зокрема, сподівання, що явище масштабного ввезення товарів з порушенням митних правил суттєво зменшиться, а з часом і щезне.

Втім, щодо цього українські експерти мають певний скепсис – насамперед через оцінку спроможності правозастосування та якість судової системи.

І в цьому полягає ключова проблема.

Адже відповіді на питання, чи спрацюють зазначені реформи і як швидко громадяни та бізнес побачать результат, залежать насамперед від застосування.

І саме застосування – найслабкіше місце законів та регуляцій у нашій країні.

Прогрес України у 2024 році свідчить про її готовність до подальшої інтеграції з ЄС,.

але попереду ще багато роботи (і тут не лише про виклики імплементації).

Зокрема, ключовими завданнями на 2025 рік є перехід на вищу, вже шосту, фазу NCTS (що на практиці означатиме впровадження нових вимог ЄС щодо елементів безпеки та захисту даних у митних деклараціях транзиту товарів), а також доопрацювання нового Митного кодексу відповідно до Митного кодексу ЄС.

Також від України чекають покращення спроможності Держмитслужби, зокрема підвищення кадрової та фінансової забезпеченості митниці, прогресу в реалізації стратегічного плану цифровізації Держмитслужби на 2024-2026 роки, а на додачу – розширення програми авторизованих економічних операторів (AEO).

Ці кроки мають наблизити Україну до повної інтеграції з митною системою ЄС і посилити її роль як східного кордону Європейського Союзу.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів.