Маршрути пам’яті й більше подорожей Україною. Як змінилася туристична галузь під час війни. Інтерв’ю з Мар’яною Олеськів

Підрахувати втрати туристичної галузі в повному обсязі поки що складно. Згідно з даними Київської школи економіки, на початок 2024 року прямі збитки, завдані культурі, туризму й спорту становлять $3,1 млрд. Внаслідок військових дій в Україні пошкоджено або зруйновано щонайменше 164 туристичних об’єкти й 1804 об’єкти культури. Окрім цього, постраждали 419 готелів. Туристична галузь переживає непрості часи. Однак, війна не зупинила внутрішній туризм – цьогоріч українці подорожували Україною частіше, ніж навіть у 2021.

В інтерв’ю для MC.today голова Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ) Мар’яна Олеськів розповіла, як виживає туризм в умовах повномасштабної війни, які напрямки цьогоріч мали в Україні попит, яку підтримку держава надає для збереження потенціалу галузі та з якими викликами стикнеться туризм після перемоги.

Українці стали подорожувати частіше

У перший рік повномасштабного вторгнення більшість із нас навіть думати не могла про відпустку, однак на третій рік війни, коли моральне виснаження досягло свого піка, відпочинок з розкоші перетворився на потребу.

Цьогоріч українці подорожували значно частіше, ніж у минулі роки. Про це свідчать податкові надходження від туристичної сфери: лише за перше півріччя 2024 року до державного бюджету надійшло 1 млрд 251 млн грн податків. Ця сума на 15% перевищила показники 2021 року, коли було сплачено 1 млрд 89 млн гривень.

Попри те, що зацікавленість до подорожей зросла, туроператори працюють лише на 15% від тих можливостей, що були до повномасштабного вторгнення.

Відсутність прямих авіарейсів робить закордонні поїздки менш комфортними, тому українці надають перевагу відпочинку всередині країни. Опитування, проведене на замовлення ДАРТ, показало, що понад 45% українців з 5 тис. опитаних, подорожували Україною з початку повномасштабного вторгнення. При чому для 23% ставлення до подорожей через війну взагалі не змінилося, а 21% вважають, що, подорожуючи, вони підтримують економіку країни. 

Міський туризм, пішохідні прогулянки та подієві заходи виявилися найпопулярнішими видами відпочинку. Так здобули прихильність серед мандрівників екотуризм та гастрономічні подорожі.

• Читайте також: Професіонали гостинності: як любов до тварин й дачного відпочинку перетворилася на заміський комплекс на 380 га. Історія Dereville

«Сфера гостинності продовжує розвиватися»

Ще донедавна відпочинок в Україні найчастіше асоціювався з гірськими курортами, бо для пляжного релаксу більшість обирала Середземноморське узбережжя. Але цьогоріч чимало туристів вирушило на морське узбережжя Одеси.

Хтось поїхав до Вінницької області в село Буша, яке зачаровує своєю автентичністю, до райського куточка Бакоти на Хмельниччині, а також до Китайгорода з його незайманою природою, що став справжнім магнітом для шукачів спокою. Недооцінена раніше Чернівецька область та Шацькі озера на Волині також набули популярності й стали відмінною альтернативою морському відпочинку. 

Попри війну сфера гостинності продовжує розвиватися. Проте варто памʼятати, що після завершення війни та відкриття неба структура туризму зміниться, і українці, які надають перевагу all-inclusive, знову поїдуть до звичних Туреччини та Єгипту. Тому вже зараз варто звернути увагу на ціноутворення та якість послуг. Зробити так, щоб те, що стало вимушеним попитом сьогодні, не зникло і залишилося стабільним.

В’їзного туризму в Україні зараз майже немає. До нас приїжджають здебільшого журналісти, волонтери та представники благодійних організацій. Туристів, які б спеціально планували подорож до України, майже немає. Причини для цього зрозумілі: по-перше, більшість іноземців думає, що міста зруйновані, а на вулицях всюди точаться бої. 

По-друге, міністерства закордонних справ багатьох країн не рекомендують своїм громадянам відвідувати Україну. Окрім цього, страхові компанії відмовляються надавати послуги тим, хто до нас вирушає. Це правило розповсюджується на всі випадки, навіть не пов’язані з воєнними діями. 

Маршрути пам’яті для іноземних туристів

З перших днів деокупації Київщини ДАРТ почало розробляти маршрути пам’яті. Ми  розуміємо, що коли іноземці знову почнуть приїжджати до нас, їх насамперед цікавитимуть місця, де розгорталися події війни та проявлялася героїчна звитяга українців. 

Маршрути Київщини вже об’єднані в ланцюг ключових подій, які стали переломними в боротьбі: оборона аеропорту Гостомеля, битва за Мощун, де встановлено меморіал загиблим воїнам, трагедія в Бучі, де відбулися масові розстріли і катування, Ірпінь – ключове місце евакуації, зруйнована авіабомбами Бородянка і Іванків, де знищили музей Марії Примаченко.

Нам важливо, щоб ці маршрути мали глибокий зміст, тож ми працюємо над тим, щоб кожна подія була верифікована істориками. Співпраця з Українським інститутом національної пам’яті та Національним військово-історичним музеєм при Міністерстві оборони допомагає нам відтворити точну і правдиву картину того, що відбувалося під час окупації та звільнення цих територій.

Що стосується Чорнобиля, то наразі він закритий для відвідувачів і, ймовірно, залишатиметься таким до завершення війни.

Що гальмує розвиток туристичної галузі

Однією з головних проблем туристичної сфери сьогодні є відсутність ефективного механізму збору даних. Ми не маємо чіткої інформації про кількість туристів, готелів та ліжко-місць. Тож важко оцінити, скільки туристів країна може прийняти одночасно. 

Це призводить до того, що частина галузі залишається в тіні, і держава не може повністю зрозуміти її потенціал. Без цієї інформації важко планувати маркетингові стратегії для розвитку туризму. Ситуація схожа на зламаний годинник, який ми намагаємося налагодити, зібравши всі елементи докупи. 

Одним із наших важливих кроків стало розроблення законопроєкту №4162 «Про туризм». Цей документ регламентує, що всі підприємства, які надають послуги з розміщення туристів, повинні реєструватися. Лише в такому випадку їх діяльність буде вважатися легальною.

Проблема полягає ще й у тому, що туризм – дуже кроссекторальна сфера, яка залежить від транспорту, логістики, сфери гостинності (HoReCa), кафе, ресторанів і торгівлі. Щоб туризм працював як єдина система, всі ці сфери повинні діяти злагоджено.

Ще одним викликом є нестача кваліфікованих кадрів, особливо зі знанням англійської мови. Ця навичка стане критично важливою після перемоги, коли до України знову приїдуть іноземні туристи. Що стосується мобілізації, дехто вважає, що вона стримує зростання туристичних потоків. Проте ми повинні розуміти, що захист країни в пріоритеті. 

«Іноземні донори не поспішають з підтримкою туристичної галузі»

Сьогодні діють різні державні програми та гранти на розвиток власного бізнесу в туристичній сфері. Мінекономіки пропонує підтримку для тих, хто хоче відкрити нову справу, або розвинути наявну. Окремо передбачені програми для ветеранів, які повернулися з фронту і прагнуть реалізувати себе у сфері туризму.

На жаль, наразі іноземні донори не передбачили прямих грантів для туризму, ймовірно, вважаючи, що через воєнний стан розвиток цієї сфери не на часі. Однак показники сплачених податків та кількість створених робочих місць у галузі, говорять на її користь. 

Щодо міжнародного партнерства, то Україна вже понад рік очолює Європейську Комісію Всесвітньої туристичної організації при ООН. Під нашим головуванням був розроблений план туристичного розвитку Європи, який включає два важливі проєкти. 

Один із них досліджує, як кліматичні зміни впливають на зимовий туризм, а другий спрямований на створення стратегій для малого і середнього бізнесу в туризмі, задля підтримки Європейського зеленого курсу, який зменшує негативний вплив на довкілля. Ці ініціативи допоможуть зробити українську туристичну галузь більш стійкою до викликів і прискорити її відновлення після війни.

Наприклад, цей досвід можна застосувати для розвитку Карпат, де зараз відбувається хаотична забудова, що не завжди враховує місцеву автентику.

Замість традиційних гуцульських мотивів часто зʼявляється архітектура в стилі провансу або модерну. Але іноземні туристи їдуть в Україну не за «європейськими стилями», а за нашою унікальною культурою, і головною метою є зберегти та підкреслити автентичність регіону.

Чому важливо налагодити залізничне сполучення з Західною Європою

Ми співпрацюємо з Укрзалізницею, і я щиро захоплююся командою, яка займається пасажирськими перевезеннями. Люди, які працюють на залізниці, – справжні герої. Вони швидко відновлюють сполучення, попри обстріли, і евакуюють поранених та мирних жителів із зон, наближених до бойових дій. З власного досвіду скажу, що в Західній Європі потяги частіше запізнюються, ніж в Україні. На жаль частину рухомого складу залізниця втратила на окупованих територіях, частина потрапила під обстріли й не підлягає відновленню. 

Зараз питання залізничного сполучення з Західною Європою стоїть дуже гостро. Ми розуміємо наскільки важливі маршрути Київ-Відень чи Київ-Берлін, щоб забезпечити сполучення зі столицями найближчих європейських країн. Це не тільки зручно для побудови логістики, але й екологічно, адже світ поступово переходить на більш екологічні види транспорту і відмовляється від авіаперельотів на короткі відстані.

Однак є величезна проблема: за Союзу Україну відрізали від Західного світу і підлаштували під інші стандарти. Тому колії в Україні і Європі мають різну ширину. Їхня заміна потребує мільярдних інвестицій. Однак такий план є, і він стане в пригоді після перемоги.

«Ми тут» – символ згуртованості та сили українського народу у туризмі

У 2024 році команда ДАРТ досягла кількох важливих результатів, які варто відзначити. На початку року на виставці ITB Berlin 2024 ми представили слоган для просування України на міжнародній арені – Ukraine is here. Цей слоган, розроблений агенцією FINN Partners. Він є відображенням відомих слів Президента Володимира Зеленського, які він сказав 25 лютого 2022 року: «Ми тут». 

Цей же меседж будемо використовувати й на виставці World Travel Market у Лондоні, підкреслюючи, що попри труднощі, ми залишаємося згуртованими та відкритими для туристів.

Також улітку ДАРТ представив план туристичного розвитку Європи на Раді ООН з Туризму. Це дозволило Україні отримати понад 246 тис. євро на розвиток нових програм. Вперше п’ять українських сіл взяли участь у конкурсі ООН «Найкращі туристичні села світу», результати якого оголосять у листопаді.

Наприкінці року ми започаткували Національний туристичний саміт, який став платформою для обговорення актуальних питань у галузі гостинності. Цього року ми вже провели два таких заходи, а на листопад запланували третій.

Крім того, наші фахівці розробили проєкт постанови, яка змінить підходи до класифікації готелів. Нова система буде спрощувати процес присвоєння зірок готелям, зменшуючи адміністративний тиск на бізнес і базуючись на принципах довіри між державою та бізнесом.

На 2025 рік ми ставимо за мету стати однією з провідних туристичних дестинацій Дестинація – це географічна територія, яка є привабливою для туристів унікальними туристсько-рекреаційними ресурсами та відповідною інфраструктурою Європи. Ми продовжуємо роботу над досягненням цієї мети, використовуючи всі можливості для розвитку українського туризму.

• Читайте також: Україна, Сакартвело, а тепер – Іспанія. Як і де проходять фототури PHOTOTOURKARPIY від Марини Карпій