Чого ж ми очікуємо, відкриваючи ту чи іншу біографію відомої людини? Цікавих фактів, таємниць, секретів успіху? Звісно, ми шукаємо той "філософський камінь", що перетворює людину пересічну на людину-знаменитість. Але передусім хочемо відчути цю особистість, побути "у її черевиках", і, можливо, прожити з нею певний досвід, що допоможе нам у майбутньому. Серія письменниці-науковиці Ізабель Томас "Маленькі історії Великих Людей" від "Видавництва Старого Лева" – хороший приклад того, як у легкій цікавій формі розповісти підліткам про знаменитих науковців, художників, винахідників, письменників, які попри всі труднощі йшли вперед і досягали мети.
Ізабель Томас. Маленькі історії Великих Людей "Фріда Кало"
Ім’я мексиканської художниці стало легендарним не лише у мистецтві, воно увірвалося в попкультуру назвами косметики й прикрас, принтами на футболках, навіть персональною лялькою Barbie. Імпонує, як Ізабель Томас розставляє акценти на моментах із життя художниці, аби юний читач зрозумів – Фріда Кало була вихором, що своєю потужною енергією збивав із ніг.
Вона була дитиною революції, зображала на полотнах свої фізичні й душевні травми та своєю ж рукою вписала себе у світову історію. Авторка книжки наголошує: життя художниці було сповнене страждань, проте вона змогла переосмислити гіркий досвід, вкласти його у сюжети своїх картин, і ці роботи відгукнулися в серцях мільйонів людей по всій планеті.
Цікаво, що Ізабель Томас розкриває особу батька художниці, якого та дуже любила. Гільєрмо Кало страждав від епілептичних приступів, проте хвороба не завадила йому займатися улюбленою справою – фотографією. Тож коли Фріді довелося боротися з поліомієлітом, а пізніше з каліцтвом – наслідком автокатастрофи – жінка говорила: "Навіщо ноги, коли в мене є крила, щоб літати?".
Дещо романтизовано у книзі подані відверто токсичні стосунки Фріди Кало з художником Дієго Рів’єрою, з яким мисткиня одружувалася двічі. Проте цю сторінку влучно підкреслено цитатою самої художниці: "У моєму житті було дві аварії: одна – коли автобус в’їхав у трамвай, друга – це Дієго".
Підсумувати біографію Кало для підлітків можна словами: людина не може запобігти нещастям, що на неї падають, проте щастя – у її руках.
Ізабель Томас. Маленькі історії Великих Людей "Стівен Гокінґ"
Про нього знято два біографічні фільми. Він писав книжки, озвучував мультфільми та є найбільш згадуваним науковцем у молодіжних телесеріалах. Стівен Гокінґ давно вийшов за межі популярності в царині астрофізики.
Ізабель Томас описує життя науковця без прикрас: згадує і дитинство під час війни, і проблеми з навчанням у школі, і захоплення вечірками та дівчатами. Про невиліковну хворобу, що прикула вченого до візка, звісно, також розповідає – як про виклик, який Гокінґ прийняв і з яким боровся впродовж усього життя. Похвально, що в Маленькій історії Стівена Гокінґа нема місця для трагізму, який чомусь неодмінно супроводжує його біографії. Навпаки, це розповідь про людину, що сама робила своє життя цікавим, різноманітним і сповненим пригод. Наприклад, завдяки дослідницькій праці батька-медика малий Стівен бував в Індії та на Майорці. Бувши прикутим до візка, помандрував до Великого адронного колайдера у Швейцарії. Відкривав лондонські Паралімпійські ігри 2012 року. Літав на спеціальному літаку, що дає змогу "плавати" у повітрі, наче астронавт.
Дослідженням науковця відведено найбільше місця у книзі. Відтак, юні читачі дізнаються: чи має Всесвіт початок і кінець, що таке "Теорія Великого вибуху" та чи дочекався фізик-теоретик підтвердження існування Чорних дір?
Ізабель Томас. Маленькі історії Великих Людей "Анна Франк"
Щоденник Анни Франк перекладено 70 мовами світу, за мотивами книжки зняті фільми, поставлені театральні вистави. По суті, дівчинка-підліток задокументувала свій час: життя в окупованих Нідерландах, переховування від нацистів під час Другої світової війни.
Історія Анни Франк розповідає про 13-річку, яка мріяла стати письменницею і ставилася до свого прагнення напрочуд серйозно. Дівчинка вела регулярні записи того, як змінюється навколишня дійсність із 1942 по 1944 роки. Ізабель Томас наголошує, що Анна структурувала та редагувала свої записи, формуючи їх у літературний твір.
Анна не лише задокументувала історичне тло. Основою її розповіді є саме люди, їхні переживання та стосунки в умовах окупації. Родина та друзі Франків упродовж двох років жили у невеличкому сховищі розміром 50 м2. І дівчинка описувала побут, сварки та кумедні історії з мешканцями сховища, нестачу їжі й шалений брак спілкування, адже більшість часу вони змушені були дотримуватись тиші.
Як ми знаємо, доля Анни склалася трагічно: сховище було викрите, з усієї сім’ї Франків вижив лише батько. Проте знайдений ним доньчин щоденник назавжди став історією про силу духу 13-річної дівчинки та про буденність зла, яке крок за кроком входить у людське життя, знищуючи його.
Олена ЦВИК