Від рішень, як коментувати цю війну, залежатиме її завершення, - історик В'ятрович

Про це передає Еспресо.

Основними питаннями дискусії 11 листопада стала важливість правильної розстановки акцентів та роль письменників у формуванні моделі пам’яті, ставлення до героїзації.

Володимир В’ятрович, історик, народний депутат, ексголова Інституту національної пам’яті, вважає, що під час гострої фази війни з Росією говорити про те, як ці події осмислити і зберегти про них пам’ять – цілком доречно і навіть необхідно.

"Правильно, що ми почали дискусії про меморіалізацію зараз. Не варто чекати завершення війни, бо Росія вже починає формувати уявлення про цю війну. Якщо ми не розробимо грамотні уявлення, то людям голови заб’ють інші. Від того, як ми зараз будемо говорити про те, як варто коментувати цю війну, залежатиме, як вона закінчиться. Якщо ми правильно акценти зараз розставимо, то воно правильно проросте", - вважає він.

Історик згадав, що на самому початку повномасштабної війни її спробували називати "Наша вітчизняна війна", і це було вкрай недоречно. "Це була така дуже зухвала спроба взяти російський міф і спробувати осідлати його, зробити своїм. Цього категорично не варто робити, тому що Росія в цьому питанні сильніша, і ми собі лише нашкодимо", - зазначив В'ятрович. - Якщо ми будемо копіювати совєтські моделі – в нас вийде совєтська пам'ять про антисовєтську війну. Це не спрацює”. 

Володимир В’ятрович звернувся до письменників-військових із закликом фіксувати, переосмислювати події в художній формі, бо це є одним з найпотужніших інструментів збереження пам’яті. 

“Пам'ятник, чи навіть назва населеного пункту, не несуть додаткової оціночної інформації. Вони просто фіксують те, що для нас важливо. Чому воно важливо – не завжди зрозуміло нащадкам через десятки років. Для того, щоб знали, хто і за що саме вшановується – потрібна робота письменників. Ніхто з нас не брав участі у Першій світовій війні, але в нас є уявлення про цю війну, завдяки  Ремарку, Юнгеру, Гемінгвею. Це ті люди, які своїм талантом зобразили цю війну таким чином, що вона зафіксувалася в нашій свідомості. У письменників в руках неймовірно важливий інструмент того, як ви пропишете цю війну в свідомості майбутніх поколінь”, - сказав історик. 

І військові, й історик зійшлися на думці, що потрібно не лише говорити про жертв, але також приділяти увагу героїзації військових, тому що це неймовірно важливо для майбутніх поколінь.