Щоб отримати кредит для розвитку бізнесу, заклали дві квартири. Історія мережі магазинів електроніки «Кібернетики»

Історія підприємницької діяльності херсонців Дениса Савченка та Сергія Потьомкіна почалася з трьох картатих сумок, з якими вони вирушили до Києва, аби наповнити їх мобільними телефонами. По приїзду орендували куточок в місцевому ЦУМі й розпочали бізнес. З роками невелика торгівельна точка перетворилася на мережу магазинів електроніки «Кібернетики», яка до початку повномасштабного вторгнення налічувала 55 магазинів.

Але велика війна боляче вдарила по мережі: 20 торгових точок були знищені та розграбовані ворогом, а самі власники опинилися в окупації. Попри чисельні втрати, «Кібернетики» не лише відновилися, а й почали активно зростати. Замість втрачених магазинів на півдні України, вони відкрили нові – у 18 містах. Зараз мережа «Кібернетики» складається з 56 магазинів.

В інтерв’ю для MC.today власники мережі «Кібернетики» Сергій Потьомкін і Денис Савченко розповіли про масштабування у невеликих містечках, чому довелося закрити «Кібернетики» в Одесі, про втрату чи не половини магазинів під час повномасштабної війни та новий старт – у київському ТРЦ Lavina Mall.

Щоб отримати кредит для магазину, заклали дві квартири

Мережа магазинів електроніки «Кібернетики» була створена у 2005 році, тож незабаром ми святкуватимемо ювілей компанії. Це були часи, коли популярність на мобільні телефони та аксесуари до них тільки набирала обертів. Тож тоді навіть сумнівів не виникало – на чому зосередити свою діяльність. 

Спочатку ми орендували невелику площу у херсонському ЦУМі. Ми працювали разом з продавцями, виконуючи усі ролі: були консультантами, касирами, маркетологами й бухгалтерами водночас. Тоді ще не було ані смартфонів, ані планшетів – лише кнопкові телефони. Тож, щоб зробити гарний асортимент, нам вистачило $10 тис. інвестицій.

Телефони поступово ставали доступними для широкого кола покупців і конкуренція набирала обертів. У ЦУМі окрім нас було ще пару десятків торгових точок, але всі вони були безіменні. Ми ж дали назву своїй торговій точці, почали роздавати флайери. Робили перші кроки в маркетингу, коли його ще особливо не було. Потік клієнтів став неймовірний. Це був абсолютно новий ринок, справжній «блакитний океан» можливостей і ми в нього пірнули.

Але мрія про власний окремий магазин під нашим брендом не давала нам спокою. Ми зайнялися пошуком місця для нього. В око впало приміщення в центрі Херсона. Раніше там була аптека і за нього змагалося багато охочих. Власник вагався, але ми розуміли, що маємо вибороти це місце, бо воно було дуже прохідне і могло принести значні прибутки. Тож вирішили ризикнути та запропонували високу орендну плату. На щастя, власник погодився, і ми почали облаштовуватися. Це був магазин площею 40 кв. м. Половину простору займало підсобне приміщення, а іншу – торгова зала. Згодом ми відкрили ще шість магазинів у Херсоні. А перший, до речі, працює і донині.

До вибору назви ми підходили серйозно, адже як корабель назвеш, так він і попливе. Хотілося чогось особливого, а не «Телефончик» чи «Мобілочка». Це було б банально – тоді всі себе так називали. Ми прагнули чогось, що не повʼязано напряму з телефонами, але нічого цікавого не спадало на думку. Аж допоки наш креативний підрядник не запропонував назву «Кібернетики». Це звучало незвично і сучасно, до того ж асоціюється не тільки з телефонами, а й з інноваціями, розвитком.

Відкриття магазину потребувало серйозних вкладень. І ми наважилися ризикнути, заклавши батьківські квартири, щоб отримати кредит і вкласти гроші у розвиток бізнесу.

Масштабування в регіонах і wow-ефект у маленьких містечках

Телефони мали значний попит, і ми вирішили масштабуватися в районних центрах Херсонської, Миколаївської та Одеської областей, де конкуренція була не така жорстка, як в обласних центрах. Обрали формат «сервіс великих міст у маленьких містечках». 

У великих населених пунктах уже точилася боротьба за кожне вигідне місце. До того ж там нікого не здивуєш ні асортиментом, ні цінами, ні знижками. А коли заходиш у невелике містечко, відкриваєш сучасний магазин з якісним ремонтом, стильними меблями, персоналом у брендованій формі, у покупців спрацьовує wow-ефект! Люди відчувають, що це щось нове й особливе.

Тому нам дуже подобалося відкривати магазини саме в таких містечках, бо там вони одразу ставали популярними. Одного разу, коли ми організовували масштабне відкриття у місті Нова Каховка, зробили великий концерт з запрошеними зірками. Після нього містяни казали, що «Кібернетики» влаштували свято краще, ніж на День міста.

Наш інтенсивний розвиток розпочався за три роки до початку повномасштабної війни, й на момент вторгнення ми мали 55 магазинів, переважно на півдні України. Спочатку окупність однієї торгової точки становила чотири місяці, згодом цей термін збільшився до року.

Чому формат «Кібернетиків» не спрацював в Одесі

У 2012 році ми вирішили спробувати свої сили в Одесі, сподіваючись, що зможемо забрати частину ринку. Але, на жаль, закріпитися там не вдалося. У нас не було досвіду управління у великих містах і ми зайшли в місто-мільйонник з форматом для маленьких містечок. В Одесі були настільки потужні конкуренти, що на їх тлі ми виглядали досить дрібними. Окрім того, в нас була дуже низька впізнаваність. Наша концепція не спрацювала.

Ми протрималися в Одесі два роки, але магазин був збитковим – витрати на оренду і зарплату працівникам не окупалися. Цей досвід допоміг нам зрозуміти, що замість того, щоб вливати величезні кошти в маркетинг, краще звернути увагу на інші міста, де можна було б ефективніше масштабуватися. Тому після того, як ми закрили цей магазин, розгорнули потужну діяльність в Одеській області.

«Кібернетики» після початку повномасштабного вторгнення

У перший же день повномасштабного вторгнення ми відчули війну на собі – російські танки зʼявилися на Антонівському мосту і ми опинилися в окупації. Наша команда проявила себе напрочуд злагоджено – 24 лютого всі вийшли на роботу, ніхто не сказав «мені не до цього». Ми швидко створили координаційний штаб і розподілили обов’язки. Перші кілька тижнів були періодом повної невизначеності: що робити далі, як зберегти бізнес та команду… Не менш простим завданням було врятувати товар.

Якусь частину ми встигли вивезти, але у містах, які були під контролем ворога, почалися масові мародерства. Більшість наших торгових точок були розграбовані, деякі – зруйновані обстрілами, а магазин в Голій Пристані затоплений.

Загалом ми втратили 20 наших найкращих магазинів, які генерували основну частину прибутку і стабільно тримали бізнес на плаву. З них 18 досі залишаються на окупованих територіях, решту ми змушені були закрити через постійну небезпеку ракетних ударів. Підрахувати прямі збитки складно, але мова про багатомільйонні втрати.

Магазини, які не перебували в окупації, продовжували роботу, адже важливо було підтримувати команду. Чимало торгових точок по країні закрилася, відповідно, конкуренція стала значно меншою. А ось попит на диво зріс. Проте порушені логістичні маршрути, перебої з паливом призвели до дефіциту товарів. Та завдяки тому, що наша мережа відносно невелика, ми змогли закривати частину потреб наявними ресурсами.

На додачу до всіх труднощів, банк, де ми мали кредитну лінію, раптом почав вимагати, щоб ми терміново повернули всю позику. Оскільки основні активи залишалися в окупації, кредитори вважали, що наша фінансова ситуація надто ризикована і шансів, що ми повернемо борг, майже немає. Однак для нас було принципово дотримуватись угод. Ми звернулися до банку, з проханням провести реструктуризацію та розробити графік виплат.

Хоча це було нелегко, але менш ніж за рік нам вдалося повністю розрахуватися з банком. Це дало нам не лише фінансову свободу, але й впевненість у власних силах.

Наприкінці літа 2022 року ми релокували офіс до Києва і зосередилися на відкритті магазинів у тих регіонах, де раніше не працювали: на заході та в центрі України. Нові локації з’явилися в Івано-Франківській, Полтавській, Кіровоградській, Київській областях, а також у самому Києві. Після звільнення Херсона нам вдалося знову відкрити 4 магазини, які працюють, хоч місто перебуває під щоденними обстрілами. 

• Читайте також: Як виробник в’ялених томатів з Чорнобаївки відновив бізнес на Одещині: історія Андрія Бігленка

Новий етап – відкриття магазину в Lavina Mall

Відкриття флагманського магазину в Lavina Mall стало важливим етапом нашої історії та реалізації нової стратегії. Ми хотіли вийти на інший рівень, щоб наш бренд був не лише представленим у Києві, а й впізнаваним. Водночас ми хотіли кинути виклик самим собі – чи зможемо це зробити.

Коли в Lavina Mall звільнилася велика локація на майже 1300 кв. м, це було знаковим моментом, що настав час для реалізації планів. Ми дуже вірили в нашу ідею, тому не виникало жодних сумнівів, що щось не вдасться. За рекордні три місяці нам вдалося втілили цей проєкт в життя. Звісно, були й форс-мажори, коли, наприклад, напередодні відкриття магазину привезли меблі з купою недоліків й довелося перероблювати їх за лічені дні.

Магазин в Lavina Mall – найбільший у нашій мережі. Зараз ми тестуємо бізнес-модель, а згодом хочемо запровадити її в інших містах. Ми розширили асортимент – окрім смартфонів і комп’ютерної техніки, в магазині «Кібернетики» в Lavina Mall є ігрові приставки, аксесуари для геймерів, розумні гаджети, електроніка для дітей, а також новітні технології для дому.

Ми вже відчуваємо брак місця, і це спонукає думати про ще більші формати. Продажі динамічно зростають і ця тенденція тішить. 

Кадрові виклики для «Кібернетиків»

Зараз досить гостро стоїть проблема з кадрами. Раніше у наших магазинах продавцями працювали переважно хлопці. Але через мобілізацію ситуація докорінно змінилася – все більше жінок перекваліфіковуються на позиції, які раніше вважалися чоловічими. Для нас це стало новим досвідом. Але на деякі посади, наприклад, водія вантажівки, жінок знайти нелегко. Звісно, є приклади, коли жінки працюють водіями бензовозів, але це більше виняток, аніж правило.

Для новачків у нас розроблена ціла система адаптації, щоб вони могли швидше освоїтися і влитися в роботу. Кожен з них отримує чек-лист із завданнями й ментора, який супроводжує його впродовж усіх етапів, пояснює нюанси роботи, допомагає опанувати нові навички та готує до фінального «іспиту».

Наразі маємо низку незакритих вакансій. Якщо раніше, коли ми виставляли їх на ресурсах з пошуку роботи, за день прилітали десятки відгуків, зараз їх може взагалі не бути. Тому вакансія «висить» і місяць, і два. Наприклад, ми продовжуємо шукати онлайн-маркетолога, керівника в адміністративно-господарський відділ, юриста, HR-спеціаліста. Особливо складно знайти людей на Київщині – у Березані та Василькові.

Та попри всі труднощі, ми не зупиняємося. Плануємо й далі розвиватися в маленьких містечках, вдосконалювати сервіс та робити продажі емоційними та цікавими для клієнтів. Але разом з тим прагнемо масштабуватися й у великих містах, і в Києві зокрема. У нас амбітні плани на майбутнє, які ми будемо реалізовувати навіть в складних умовах, бо щиро віримо в перемогу України.

• Читайте також: «Ми замовляли товари, не розуміючи, що буде далі»: як мережа JYSK Україна втрималась під час вторгнення. Інтерв’ю