«З окупації нас вивозив тато через ліс»: як Дарія Вершиленко переїхала до США і відкрила там власний бізнес з організації свят

Багато українок з початком повномасштабної війни були змушені залишити свій дім та переїхати за кордон. Але вони не забувають про рідну країну та допомагають українцям. Дехто навіть розпочав власну справу. Серед них – Дарія Вершиленко, яка виїхала з окупації та відкрила в США власну агенцію з організації свят для дітей Daddy’s home. Але її мрія – відкрити дитячий табір в Україні.

Вершиленко поділилася з редакцією MC.today своєю історією переїзду до США. Підприємиця розповіла, як їй вдалося розпочати свою справу – Daddy’s home – за кордоном, з якими викликами вона стикнулася, чим допомагає Україні, а також Дарія дала поради підприємцям-початківцям.

«З окупації нас вивозив тато через ліс»

У 2020 році мій чоловік Павло отримав пропозицію роботи в американській компанії. Йому ухвалили візу за кілька місяців до повномасштабного вторгнення, тож Павло переїхав до США, де мав підготуватися для переїзду всієї сім’ї. 

23 лютого 2024 року я купила квитки, щоб разом з дітьми відправитися до чоловіка. Але не встигла – почалася повномасштабна війна.

Я з дітьми опинилася в окупації на Київщині. Одного дня мій батько наважився вивезти нас через ліс. Було страшно, бо там ми зіштовхнулися з російським танком та окупантами. На щастя, вони нас не розстріляли, тож ми добралися до Києва. Згодом переїхали до Польщі, а вже звідти – в США.

«У планах було – пожити в США лише три роки»

Ми ще не адаптувалися до нової країни. Люди, які раніше переїхали до США, розповідають, що для цього потрібно близько 10 років. Наша сім’я стикнулася з багатьма викликами: мовним бар’єром, чужою культурою та менталітетом, повільнішим ритмом життя тощо.

Спочатку ми планували, що поживемо в США лише три роки, а як буде далі – ще не вирішили. Ми зараз далеко від рідних і єдині запитання в голові: «Чому ми тут?» і «Що ми тут робимо?». Я планую поїхати до України в листопаді. Хочу зрозуміти, куди далі рухатися, адже Київ – це мій дім, а Америка – країна, де вдалося знайти можливість заробляти. 

«В Україні я теж мала агенцію, але тут довелося починати все з нуля»

До переїзду в США я працювала журналісткою і телеведучою (вела новини на телеканалі Дом/Freedom). 

Паралельно я мала свою маленьку агенцію дитячих свят «Татко Вдома. Свято». Цей бізнес відкрився у 2008 років і досі продовжує працювати. Я була шокованою, коли через чотири місяці після початку повномасштабної війни прийшло замовлення. 

На приміщення у Вишгороді, яке ми орендуємо, зробили знижку у 50% на перші кілька років війни. Так наша справа змогла вижити. Мама мого чоловіка Анастасія Вершиленко тепер взяла агенцію в Україні на себе. За цей час бізнес навіть трошки виріс.  

Водночас в США ми все починали з нуля. Сім’я переїхала до Оклахоми, а там дещо інший формат святкування днів народжень: через спеку влітку їм не потрібні аніматори чи іграшки. Найпопулярніше – водні гірки, тому там працюємо в цьому напрямку. 

«За перші чотири місяці зробили 100 свят і “відбили” третину вкладень»

Яким був наш перший крок? Ми спробували зробити свято безплатно. Після цього я пішла працювати в міжнародну компанію J.Crew на кілька місяців, щоб подивитися, як працюють продажі. Чоловік створив сайт, ми отримали всі дозвільні документи й вже 5 червня 2023 року почали робити свята для дітей.

Зараз ми займаємося орендою надувних батутів, гірок та розважальними програмами з аніматорами. Лише за перших 4 місці роботи ми зробили 100 свят та відбили третину вкладень. Раніше працювали для компанії, яку фінансує фонд американського мільярдера Кайзера. А тепер отримали замовлення від Chick-fil-A (компанія рівня McDonald’s).

Відкрити свою агенцію нам коштувало близько 50 тисяч доларів. На початку допомагали друзі, знайомі та ChatGPT. Останній для того, щоб досконало англійською мовою формулювати е-мейли чи писати рекламні пости.

У нас є одна перевага – на одному сайті можна вибрати та замовити різні формати святкування. Адже місцеві бізнеси тут дуже нішові: окремо треба замовляти анімацію, окремо – аквагрим, окремо – ростові ляльки тощо. Тому в Daddy’s home ми це об’єднали та зробили ширший вибір.

Розповім цікаву історію: одного разу на заході, який ми організовували, команда встановила батути та провела для дітей інструктаж. Клієнт був здивований, адже побачив таке вперше за своє життя. Попри те, що він вже понад 10 років замовляє дітям та онукам батути, працівники агенції жодного разу не озвучували правила безпеки.

«Ми разом з громадою організували заходи до 24 серпня та 24 лютого»

Зараз у нашій команді з 10 людей працюють чотири українці. Ці люди роблять дітям аквагрим, готують солодку вату та працюють в ростових ляльках. Також є талановитий українець, який вчить англійську мову, тож в майбутньому ми зможемо взяти його аніматором.

Ми постійно донатимо знайомим військовим та розповідаємо американцям про Україну. Разом з громадою наша команда організувала заходи на День незалежності та річницю повномасштабної війни. Ми були спонсорами івенту заходу та разом з американськими скаутами зібрали гроші для українських скаутів.

А ще – ми робили свято на День Святого Миколая для діток з Вишгорода, а також захід для допомоги онкохворим дітям з США.

Але моя головна мрія – відкрити великий дитячий табір в Україні. Ми плануємо зробити це на гроші, які заробимо в США. І навіть якщо ми будемо жити на дві країни, я хочу більшість ранків зустрічати на Подолі в Києві. 

«У США ти “бігаєш” за персоналом, а не навпаки»

Ведення бізнесу тут дещо відрізняється від того, як це роблять в Україні. Є кілька речей, які мене здивували: 

• Вартість робочої сили. Тут ти «бігаєш» за персоналом, а не навпаки. А ще – набагато вищі зарплати. Наприклад, замовлення професійного актора чи аніматора на свято у нас коштує 700 гривень за годину, в Америці – від 60 доларів (близько 2500 тисячі гривень). 
• Важко знайти персонал. Якщо в Україні основна складність – це знайти клієнта, то тут навпаки – проблемніше знайти працівників.
• Конкуренти. Власники інших бізнесів будуть слідкувати за кожним твоїм кроком і якщо десь «промахнешся» – вони повідомлять у всі потрібні інстанції.

Поради для тих, хто хоче відкрити бізнес у США

Ось 4 основні кроки для українців, які думають про старт власної справи у США:

• Для початку потрібно вирішити, чи дійсно вам це потрібно. Адже доведеться взяти усю відповідальність за подальший розвиток подій.
• Після цього – знайдіть свою нішу для бізнесу.
• Багато вчіться. Я визначила для себе основне правило – спочатку вивчай, потім роби. Ми особисто якийсь час робили трохи по-іншому: почали бізнес, а вже в процесі вдосконалювалися.
• Любіть людей. У США ти не можеш обслуговувати людей без посмішки. 

Зазначу, що в США власникам бізнесу потрібно розраховувати тільки на себе. Так, тут легко знайти інвестора, бо у людей є вільні гроші. Але вони будуть вкладатися, лише якщо ви доведете, що розуміється у своїй ніші та запропонуєте їм справедливий відсоток від прибутку. 

Проте є і свої переваги. Наприклад, у США швидко робляться всі дозвільні документи, бо немає ніякої корупції. Рівень сервісу органів, які обслуговують бізнес, високий – умовно кажучи, як рівень сервісу в елітному ресторані Києва. 

Хочу поділитися основною порадою для підприємців-початківців – не чекайте на слушний момент. Якщо ви хочете відкрити власну справу – робіть це вже.

«Українки в світі» – це спецпроєкт MC.today про жінок, які наважилися на сміливий крок та розпочали власну справу за межами України. Кожна історія – це приклад стійкості, винахідливості та віри у свої сили. 

У межах цього спецпроєкту власниці бізнесів поділяться історією переїзду в іншу країну, досвідом подолання викликів, з якими вони зіткнулися за кордоном, а також розкажуть, як саме їм вдалося перетворити свою ідею на успішну справу та чим вони допомагають Україні та українцям за кордоном. 

Як українські жінки змогли побудувати бізнес в іншому куточку світу? Як впоралися з труднощами за кордоном? Як вони продовжують допомагати рідній країні? Про все це і не тільки ми розповідаємо в межах спецпроєкту «Українки в світі».

Серед учасниць спецпроєкту – власниці мережі Dobro.dobro.cafe у Польщі, видавництва Little Beetle Press в Ірландії, магазину вишиванок Vyshyvanka4u в Литві, салону краси Beauty Hub Eva у Португалії та інші підприємиці. Всі матеріали з цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Українки в світі» на сайті та в соцмережах.