MONATIK — про свою першу художню виставку та здійснення дитячої мрії

"Мені хочеться, аби після нашої виставки глядачі забрали з собою яскраву емоцію, яка трошки відволіче", — так музикант і композитор Дмитро Монатік розповідає про свою першу персональну виставку The Views. Проєкт, створений у співпраці з брендом колекційних іграшок KOTO, триває на 7-му поверсі ЦУМ до 24 листопада та запрошує глядачів зануритися у світ яскравих фантазій.

Для поціновувачів Дмитра Монатіка ця виставка стане можливістю подивитися на артиста по-новому. І хоча в Україні MONATIK завжди був втіленням поняття artist у широкому сенсі: починав як танцюрист у рідному Луцьку, був солістом відомого балету "D'arts", виступав в ролі композитора, створюючи музику для інших артистів, а амплуа сольного співака завжди легко поєднував з роллю режисера та постановника власних шоу, в ролі художника 38-річний Дмитро все-таки виступає вперше.

На 7-му поверсі ЦУМ команда MONATIK створила фантазійний світ, у який глядачі занурюються через великий рожевий іграшковий батіскаф. За ним сховано шість живописних полотен Дмитра, обрамлених в рами-вікна; картини доповнює серія колекційних іграшок українського бренду KOTO.

Перша робота, яка зустрічає на виставці, — яскраве полотно "Why is the sky…?", написане Дмитром наприкінці жовтня 2022 року, в дні перших жорстоких обстрілів Києва безпілотниками. Картину доповнює поезія Дмитра, наївна на перший погляд, яка символічно передає стан артиста в ті дні:

Чому все з неба почалося?

Тому що так вже повелося,

Що якщо довго небо розглядати —

Можливо стільки нафантазувати.

Що дибки стане на руках волосся.

У розмові з Vogue Дмитро у притаманній йому щирій манері зізнається: почав писати картини, бо "мусив якось рятуватися". "Полотна, акрилові фарби та інші інструменти для малювання мені подарували ще давно, вони все стояли в домі й дивилися на мене. Коли почалося повномасштабне вторгнення, дружина із синами поїхали за кордон, я залишився один — потрібно було якось себе рятувати. Я просто взяв і почав висловлювати на полотнах все, що було в мене всередині. Ці картини, що увійшли до проєкту, — це ніби ті види з вікон, які мені так хотілося бачити у той час: яскраві, життєствердні, а не "шахеди" і ракети".

Полотна MONATIK нагадують комікси: на них — вибухи кольорів, динозаври, що спілкуються одне з одним, та космічні пригоди вигаданих персонажів. Дмитро — давній фанат сучасного мистецтва, зокрема концептуалізму і попарту. Він згадує про одну з найбільш приголомшливих виставок, що бачив, — персональний проєкт культових митців братів Чемпен, представників британської художньої групи Young British Artists, відомих своїми інсталяціями з пластиковими моделями-манекенами, які 2013 року експонувалися в PinchukArtCentre. Улюбленими художниками називає Роя Ліхтенштейна, Енді Воргола, Кіта Гарінга, а також Жана-Мішеля Баскія, серед українських — Марію Примаченко. "Я люблю, коли мистецтво яскраве і дивне. Люблю, аби воно витягувало щось світле з мене", — зізнається Дмитро.

Монатік каже: попри те, що він займався малюнком з самого дитинства, ніколи не планував власну виставку — ця ідея з’явилася під час війни як потреба у терапії, у, певною мірою, ексапізмі, а вже потім "перетворилася на мету" організувати власну виставку. "Звісно, новий досвід — він завжди трошки тривожний, тому перед відкриттям я хвилювався", — згадує Дмитро. — Це як із піснями: перші треки ще років 15 тому я дуже боявся показувати комусь, тому ділився ними тільки з Іриною, на той момент моєю майбутньою дружиною. Вона казала: "Wow, які чудові, чому ти нікому не показуєш?" А мені було ніяково, це ніби голим пройтися по вулиці. Але з живописом не так страшно, бо картини — це більше про мою особистість, аніж про майстерність. Це просто історія, яку мені хочеться розказати".

Аби на виставці захопити цією історією глядачів, Монатік перетворив відкриття проєкту на 8-годинне театральне дійство. До нього залучили студентів Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтва, курсу Івана Уривського, які зіграли роль екскурсоводів, що занурюють глядачів у світ кожної з шести картин, розповідаючи про історію її створення та зображені на ній деталі.

Цей живопис — своєрідний щоденник артиста, за яким можна прослідкувати, які почуття він переживав останні 2,5 року. Так, картина "…under the water……above the earth…", написана у квітні 2023-го, передає почуття суму за родиною, яка через війну була далеко, а наступна, написана наприкінці осені 2023 — "Кохання космічних масштабів", — є присвятою коханню, яке здатне зігріти навіть у зиму найжорсткіших блекаутів.

В експозиції виставки приховано подарунок для глядачів: в одній з кімнат можна послухати майбутній альбом MONATIK "Вічно танцююча людина", який вийде тільки наступного року. Точніше, його інструментальну версію. Дмитро каже: дуже хочеться, аби після відвідування виставки глядачі виставки "забрали з собою яскраву емоцію, яка трошки відволіче від непростої реальності".

"Можливо, згадали про своє дитинство, про те, ким вони мріяли стати. Мене дуже надихає, як знайомі та незнайомі люди після виставки пишуть у соцмережах: побувала на виставці MONATIK і закінчила свою картину, за яку не бралася 10 років. Я не ставив собі такої мети, але цей проєкт має мотиваційну роль. На одній із картин є текст: необхідно знищити динозавра в собі, який не дає тобі рухатися вперед. Це дуже потрібно всім нам".

Виставка "The Views" триватиме з 11 до 24 листопада на 7-му поверсі ЦУМ. Вхід на виставку — благодійний: кожен гість може зробити внесок у фонд "Tabletochki", що підтримує дітей, які борються з раком. Усі зібрані кошти будуть передані до фонду після завершення виставки.

Фото: Антон Кулаковський та Віталій Ухов