На Пейзажці КМДА хоче будувати підземний паркінг. Чому це катастрофа для археологічної спадщини?

У Київській міській раді повідомили про плани побудувати новий підземний паркінг. 21 листопада на засіданні Київради депутати розглянуть проєкт «Детального плану територій по провулку Киянівському у Шевченківському районі міста Києва». Його затвердження дозволить звести потенційний паркінг. 

У департаменті містобудування та архітектури повідомляють, що паркінг матиме подвійне призначення: він також слугуватиме укриттям із протирадіаційними захисними властивостями. Місткість паркінгу становить 320 автівок, а місткість укриття – 1650 людей. «Хмарочос» поспілкувався з експертами з різних областей, щоб зрозуміти чи вдале це місце для будівництва нового паркінгу, чи вирішить він паркувальні проблеми міста та які ризики це несе для важливих археологічних пам’яток.

Як обирали місце для будівництва паркінгу?

Згідно з ДПТ, новий паркінг будуватимуть на Старокиївській горі за адресою провулок Киянівський, 13–21 у межах археологічних пам’яток «Культурний шар міста Ярослава», «Копирів кінець», «Поселення та могильник на горі Дитинка» та «Історичний ландшафт київських гір».

У ДПТ зазначається, що станом на сьогодні «однією з гострих проблем Києва є забезпечення укриттями населення, а також паркування та зберігання індивідуальних транспортних засобів в центрі столиці. Працююче населення та те, яке живе постійно в центральних районах Києва, кожного дня вирішують це складне питання». 

Враховуючи це, а також необхідність «більш ефективного використання територій в межах центральної частини міста і загальноміського громадського центру, де спостерігається значний брак місць паркування автотранспорту для відвідувачів, рекреаційних, паркових і туристичних зон» прийняли рішення будувати паркінг подвійного призначення.

«Наразі територія, де планується зведення укриття та паркінгу, не належить до паркової зони і ще за радянського періоду була забудована гаражними боксами з підпірними стінами. Ці конструкції здебільшого зведені самочинно, тобто без відповідної проєктної документації та будь-яких археологічних досліджень», — пояснюють вибір зони для будівництва в КМДА.

У відповідь на запит редакції, в Департаменті містобудування та архітектури також заявили, що на території, на якій планується розміщення паркінгу, ще з радянських часів розміщувались самочинно збудовані гаражні бокси, споруди яких будувались без відповідної проєктної документації з нехтуванням вимог безпеки і стійкості. У повідомленні зазначають, що «малоцінна забудова» перебуває в незадовільному, часто напівзруйнованому стані, територія захаращена і засмічена.

Також в Департаменті кажуть, що ділянка, яку обрали для паркінгу, є вже освоєною і не відноситься до територій паркових зон, тож не потребує при будівництві знесення цінних зелених насаджень. 

«Ще одним важливим аспектом є те, що ділянка знаходиться поблизу громадського центру з великою кількістю адміністративних, лікувальних, навчальних та інших закладів, що за умови критичного дефіциту паркомісць спричиняє хаотичне несанкціоноване паркування в межах прилеглих територій. Важливою характеристикою також є знаходження ділянки на кінцевій точці міського прогулянкового маршруту, що проходить через паркові зони центральної частини міста, до складу якого входить і Пейзажна алея зі значним потоком відвідувачів, для яких питання забезпечення місцями паркування та укриттями є не менш актуальним, ніж для мешканців сусідніх територій. В досліджуваному районі відсутні паркінги і автостоянки значної місткості, доступні для широкого загалу», — зазначають в Департаменті містобудування та архітектури.

Що не так з будівництвом паркінгу на Старокиївській горі?

Ми поспілкувались з транспортним планувальником, директором компанії «Про мобільність», яка розробляла для Києва транспортну модель міста, Дмитром Беспаловим.

На його думку, киянам та владі варто насамперед взагалі треба визначитись з тим, що робити з Пейзажною алеєю. Дмитро каже, що це місце — це красива рекреаційна зона посеред Києва.

Будівництво паркінгу в цьому районі він називає «гасінням пожежі за допомогою бензину». За словами Дмитра, дефіцит, а отже і попит на додаткові паркомісця, у цьому районі міста, дійсно є. Проте він може стати значно більшим залежно від того, що надалі будуватимуть поруч.

Дмитро наголошує, що будівництво паркінгу провокуватиме ще більший потік автомобілів до цього району й дефіцит утвориться знову. 

«У транспортному плануванні все дуже просто: як правило, попит росте на те, чого пропозиція створюється. Тобто якщо ви хочете, щоб більше людей їздили і паркували автомобіль в певному місці, потрібно зробити там більше паркомісць для автомобілів. Якщо ви хочете, щоб люди більше користувалися велоінфраструктурою, треба зробити більше велоінфраструктури. Попит з’являється на те, чому надається певний пріоритет і створюється додаткова пропозиція. Якщо, наприклад, немає велоінфраструктури, немає додаткової провізної спроможності громадського транспорту, ним ніхто не користується», — наголошує експерт.

Дмитро зазначає, що за логікою після будівництва паркінгу розмови почнуться вже й про розширення підʼїздних шляхів та створення нових транспортних розв’язок, які можуть спровокувати перетворення зеленої зони в транзитну.

«Це чудове місце, у ньому набагато більший потенціал, аніж просто під ним створити паркінг», — переконаний Беспалов.

Хто фінансуватиме будівництво паркінгу?

«Хмарочос» надіслав запит до КМДА, щоб дізнатись хто фінансуватиме будівництво паркінгу та в яку суму оцінюють вартість спорудження. Проте відповіді на ці питання редакція не отримала.

Дмитро Беспалов розповів, що паркінги для приватних авто, в основному, не окуповуються. Адже вартість їх будівництва майже дорівнює вартості будівництва комерційних або житлових приміщень, а під землею навіть перевищує її.

«Припустимо, вартість будівництва паркінгу складає більше 1000 доларів за квадратний метр. Для одного автомобілю потрібно близько 25 квадратних метрів (з урахуванням габаритів та місця для здійснення маневрів, — ред.). Це площа невеликої квартири або частини офісу. А це тільки один автомобіль. Максимальний комунальний тариф на паркування зараз 35 гривень. Комерційний — 100 грн (офіційна інформація про вартість паркування за годину в ЦУМі, — ред.). Я думаю, що ЦУМ на підземному паркінгу, хіба що відбиває операційні витрати, які генерує цей паркінг. Це освітлення, опалення та інше. А капітальні витрати, цей тариф скоріше за все не покриває», — пояснює Дмитро.

Він зазначає, що важливо усвідомлювати, хто платить за будівництво. Адже, якщо це приватний інвестор, то це додаткові загрози у вигляді нових комерційних або житлових забудов поруч, бо інвестору необхідно ж повертати гроші, а лише паркінг їх не приноситиме. А, якщо будівництво фінансується з міського бюджету, то оплачують будівництво платники податків. 

«Я не хочу фінансувати на паркінг на Пейзажній алеї, я б оплатив парки або ремонт інфраструктури. Але не на те місце, де люди будуть просто пільговим чином ставити свої автомобілі, щоб ще далі стимулювати і доплачувати за автомобілекористування. Тобто, фактично, це дотація автомобілекористування з бюджету», — говорить Дмитро.

Загроза археологічному шару

У відповідь на запит редакції в Департаменті містобудування та архітектури заявили, що територія, на якій планується розміщення паркінгу, вже зазнала значних трансформацій рельєфу під час спорудження Пейзажної алеї і створення на схилах над урочищем Гончарі-Кожум’яки системи інженерних мереж та споруд, зокрема штолень і дренажів, тож, ймовірно, археологічний культурний шар ще за тих часів зазнав суттєвих пошкоджень.

Ми поспілкувались з археологом, науковим співробітником Інституту археології НАН України В’ячеславом Барановим. За його словами, ділянка, на якій планують будувати паркінг дуже цікава з археологічної та наукової точок зору. 

«Вона потенційно відноситься до, мабуть, одних з найбільш ранніх ділянок міста Києва.  А у нас взагалі не так багато раннього Києва залишилося, саме для розкопок. Це дійсно дуже важливо з точки зору історії та археології Києва. Ми взагалі не дуже багато знаємо про ранній період міста Києва», — розповідає В’ячеслав.

Баранов говорить, що нині археологи дискутують про точне століття заснування Києва. І ділянка, яку планують використати для будівництва паркінгу, є важливою для дослідження ранньої історії столиці.

«Ця ділянка може привідкрити маленьку шпаринку до раннього Києва, що дуже важливо з сучасної точки зору для формування нації, для розуміння нашого місця в історії, звідки пішла Україна, що Київ був названий матір’ю городів руських, це важливо з сучасної політичної точки зору», — пояснює археолог.

Україна ратифікувала Європейську конвенцію з охорони археологічної спадщини, яка передбачає у разі будівництва великих інфраструктурних об’єктів закладати в бюджет проведення археологічної розвідки, у випадках, коли невідомо, які археологічні пам’ятки можуть знаходитись у місці потенційно будівництво. Якщо відомо, то перед початком будівництва обов’язково проводяться археологічні розкопки. 

В’ячеслав розповідає, що за чинним законодавством спочатку повинні розробити проєкт будівництва, потім його повинно затвердити Міністерство культури,  а потім археологи відповідно до затвердженого проєкту повинні провести дослідження. 

Міністерство культури та стратегічних комунікацій оприлюднило свою думку щодо будівництва підземного паркінгу.

«Збереження культурної спадщини є елементом національної безпеки. Знищення пам’ятки археології національного значення заради побудови підземного паркінгу на Старокиївській горі є неприпустимим», — заявили в Мінкульті.

За словами В’ячеслава, необхідні археологічні дослідження можуть зайняти близько двох років. 

До того ж у квітні Велика Палата ВС врахувала те, що пам’ятки археології зазвичай розміщені безпосередньо в глибині земної поверхні, у зв’язку із чим нерозривно пов’язані із земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам’ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам’ятки, яка згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» не може перебувати в приватній чи комунальній власності.

А земельні ділянки, на яких, згідно з ДПТ, планують будувати паркінг, наразі перебувають у комунальній власності. 

Шкода для мешканців 

«Вона (зона потенційного будівництва паркінгу — ред.) розташована на достатній відстані (понад 50 м) від найближчої житлової забудови, що мінімізує негативний вплив для мешканців від руху транспорту з боку паркінгу», — повідомили редакції в Департаменті містобудування та архітектури.

Проте у Детальному плані території зазначено, що серед ризиків впливу на здоров’я населення, які прогнозуються у випадку реалізації ДПТ, виділяють акустичне забруднення. Також в період виконання будівельних робіт очікується забруднення атмосферного повітря вихлопними газами двигунів внутрішнього згоряння будівельних машин та механізмів, забруднюючими речовинами від зварювальних процесів та процесів різання металу, при розробці ґрунту, перевантаженні сипучих будівельних матеріалів тощо. Роботи з будівництва будуть джерелом додаткового шуму та вібрації, які можуть мати вплив на людей.

Висновки

У Департаменті містобудування та архітектури заявили, що в межах центральної частини міста Києва в межах історичного ядра понад 550 га щільно забудованої житловою, громадською та іншими видами забудови території належать до пам’яток археології (території Старокиївської гори включно з Львівською площею і вул. Ярославів Вал, вся територія Подолу, Щекавиця, Татарка тощо).

«На цих територіях за відповідними дозволами органів охорони культурної спадщини постійно проводяться будівельні роботи, пов’язані зі спорудженням об’єктів нового будівництва, прокладання інженерних мереж, захисту від зсувів тощо, яким обов’язково передують археологічні дослідження», — повідомили в Департаменті.

В ДПТ зазначаються наступні позитивні наслідки реалізації детального плану території:

• забезпечення укриттям населення;
• створення нових робочих місць;
• покращення економічного становища регіону;
• впровадження заходів щодо охорони довкілля та здоров’я населення.

Депутатка Київської міської ради Євгенія Кулеба, яка активно виступає проти будівництва підземного паркінгу наголошує, що попри будь-які пояснення столичної влади необхідності цього паркінгу, його будівництво є неприпустимим.

«Є недоторкані, священні місця, які захищаються на рівні держави. У всієї території є захист держави. Навіть якби вийшли експерти по транспорту і сказали, що там треба робити 25 тисяч підземних паркінгів, це неможливо зробити», — наголошує Євгенія.

«Маємо усвідомити, що Україна — не багата країна, а Київ — не багате місто. Якщо ми принаймні втримаємо ту інфраструктуру, яку маємо, й вона не розвалиться у найближчі  5-10 років, це вже буде велика перемога. А будувати на цьому фоні нову інфраструктуру — це просто містобудівне самогубство, — говорить Дмитро Беспалов. — Я нагадую, що два з п’яти київських автомобільних мостів через Дніпро в пʼятому (непрацездатному) експлуатаційному стані. Ну, який може бути паркінг на фоні цього?».