Чому Шевченко не носив джинсів, або 4 пізнавальні книги для дітей про Україну та українців

Якби тоді мені трапилася в руки книжка "501 факт, який треба знати з... історії України", я б пояснила, чому джинси потрапили на територію України більш аніж через 100 років після їх винайдення у США. На щастя, зараз книжкові полиці рясніють дитячою пізнавальною літературою про видатних людей та важливі події в історії країни (що ж, зарахуємо й появу джинсів до цього списку). Ось кілька книжок – написаних сучасною мовою, яскравих, не переобтяжених датами й термінологією, – що стануть для дитини чудовим місточком до знань про Україну та українців.

"Книжечка-мандрівочка. Харків"  Сергiй Жадан, Ірина Тараненко, Марта Лешак, Марія Воробйова

Ця абетка є частиною чудового циклу "книжечок-мандрівочок" містами України: Черніговом, Запоріжжям, Миколаєвом, Сумами, Харковом, Києвом, Львовом, Одесою. Автори кожної книжки – безмежно залюблені у рідний край люди. Навряд чи той, хто не відчув місто, не зчитав його ДНК, опише стільки непересічних історій та унікальних рис. 

Наприклад, літера "Ж" у харківській книзі представлена цитатою Сергія Жадана: "Я дуже люблю Харків, приїхав сюди у сімнадцять років і прожив тут усе своє доросле життя", - розповідає письменник. На ілюстрації він стоїть поміж кольорових собак, що є кумедним натяком на назву його музичного гурту. Буква "І" розповідає про поштові індекси, які вперше впровадили саме в Харкові у 1932 році. А літера "Ї" - про легендарний велосипед "УкраЇна", що в середині минулого століття виготовлявся у Харкові та експортувався до 30 країн світу. 

Є тут інформація і про відомих місцевих модельєрів, і про художників-авангардистів, і про талановитих поетів, що мешкали в будинку "Слово". Про мистецький будинок у формі літери "С", мешканці якого були репресовані в радянський період, після нашумілого фільму точно знають дорослі. А "книжечка-мандрівочка" є хорошою нагодою коротко, без сумних деталей, розповісти про пам’ятку архітектури дітям. 

 

"501 факт, який треба знати з... історії України"  Анна та Андрій Шиманські

Найперше враження від цієї книжки з історії України - після її прочитання в голові не паморочиться від дат та імен. З її сторінок можна дізнатись не лише про нащадків войовничих жінок амазонок, що в V ст. до н.е. населяли територію сучасної України, а й про ті самі джинси та за яких обставин вони дістались українцям сучасним.

Подружжя авторів-істориків точно врахувало запити найдопитливіших юних читачів. Звідки взявся тризуб? Коли в Україні з’явився перший трамвай? Чи є народною пісня "Червона рута"? А дорослі читачі з цікавістю прочитають, як Шевченко став гетьманом "Товариства мочимордія", а Іван Франко створив першу українську політичну партію. Це, власне, є "родзинкою" книжки: історичні факти у ній виступають сплетінням подій політичних, соціальних та культурних. Таким чином можна зрозуміти, що відбувалося на території України в ту, чи іншу епоху. 

Звісно "501 факт" не замінить підручника з історії України. І навряд чи автори ставили перед собою таку мету. Це перелік коротких фактів для тих дорослих, які хочуть заповнити лакуни в знаннях з історії. І для тих дітей, які хочуть більше дізнатися про свою країну, зрозуміти причини подій, що їх оточують.  
 

"Космічні пухнастики вчать українську"  Леся Мовчун

Яскрава, динамічна, пригодницька – чи могли би ви раніше описати так книжку з української мови? Письменниця й мовознавиця Леся Мовчун поставила перед собою амбітне завдання: у веселій ігровій формі розповісти школярам про особливості українського словотвору, фонетики та синтаксису. Так з’явилася книжка "Космічні пухнастики вчать українську".

Герої книжки –  космічні пухнастики Чух і Пух – прилітають на Землю і розуміють, що для спілкування на цій планеті їм доведеться вивчити мову. Але вони анічогісінько не знають про те, що таке слово, а тим паче - що таке речення і з яких частин воно складається. Ну, геть як наші маленькі читачі. На щастя, пухнастики зустрічають Олю та її брата Матвія, з якими вони разом проводять мовні експерименти та знаходять відповіді на свої запитання.

Леся Мовчун в описі до книги наголошує, що мова – не абстрактна субстанція, її можна сприймати в зрозумілих конкретних образах. І треба сказати, авторці вдалося підібрати приклади. Ось як з’являються нові слова? Матвій, Оля та пухнастики досліджують це питання на прикладі каштанових дерев: як з каштана виростає деревце, так і зі слова "земля" виростають "підземний", "позаземний", "приземлитися". 

Окремо слід відзначити ілюстрації Наталії Кудляк: у її оформленні Чух та Пух яскраві, кумедні, що робить оповідь живою й легкою для сприйняття. Розворот книжки з абеткою – мій улюблений, створює легку асоціацію між буквою, словом та явищем, яке воно позначає. Що не кажіть, а часто абетки грішать складними рідковживаними словами, яких ще немає у лексичному багажі дитини. Наприклад, біля літери "Е" дитині, що вивчає букви, логічніше бачити зображення ельфа, аніж страуса, який насправді Ему.
 

"Леонтович від А до Я" Оксана Лущевська

Серія книжок про відомих українців "від А до Я" вже давно полонила серця маленьких читачів: не лише пізнавальними текстами, а й неймовірним оформленням. Кожне видання з серії – Антонич, Шептицький, Шевченко, Франко, Кобилянська, Сковорода  – готувала окрема група авторів-дослідників та ілюстраторів. І ось, в передчутті Різдва, з’явилася книжка про композитора Миколу Леонтовича, батька легендарного "Щедрика". 

Різдвяну мелодію Леонтовича – відому в англомовній версії як "Carol of the Bells" - можуть наспівати у будь-якому куточку світу. Натомість про її автора відомо небагато. письменниця Оксана Лущевська спробувала дослідити, яким же був композитор, піаніст та збирач фольклору Микола Леонтович. У книзі ми дізнаємося про сім’ю, що сформувала у майбутнього композитора любов до музики, а також – про записування хлопцем народних пісень з вуст мандрівних лірників. Цікаво, що пізніше Леонтович по-суті надавав нового звучання українському фольклору, створюючи аранжування та перетворюючи композиції на хорові мініатюри. 

Авторка наводить факти, що вказують на характер Леонтовича (обрав фах вчителя, хоча за сімейною традицією мав би стати церковнослужителем), на його вподобання (любив кататися на велосипеді та дарувати рідним подарунки), на відчуття власної місії (участь в етнографічних експедиціях по Україні, праця урядовцем УНР). А фото з родинного архіву, уривки нотних записів композитора, чудові ілюстрації Христини Вальчук створюють атмосферну розповідь про талановитого українця, що сто років тому подарував усьому світу магію Різдва. 

Олена ЦВИК