Культурний аншлюс України: вийшов фільм "Моя прекрасна колонізація", про те як серіали та шоубіз перетворювали українців на росіян

Фільм, прем'єра якого відбулась 24 листопада, доступний на Youtube-каналі Миколи Княжицького.

У середині 1990-х - на початку 2000-х Україна вибухає талантами, які дуже відрізняються від всесоюзних. Вони не бояться експериментувати, вони вільні й вони співають українською: формується власний культурний суверенітет. Але імперія вступає у боротьбу за вплив, застосовуючи цілий арсенал ідеологічних інструментів: серіали з меншовартісними українськими героями, витіснення україномовних пісень з ТБ і радіо як неформату, спокуси грошима та пряме фінансування проросійських ідеологічних проєктів.

Через популярну культуру - серіали, музику та телешоу - Росія формує образ "спільного культурного простору", поступово витісняючи українські цінності. Під прикриттям популярного контенту українцям нав’язувалися чужі стандарти та ідентичність. 

У той час як українські артисти витіснялися з радіо і ТБ, російські гастролери займали сцени, ефіри та фестивалі. Це була не просто культурна конкуренція – це було систематичне знищення української культурної самоідентичності.

"Російська культурна політика на українському напрямі була повністю інтегрована в загальну стратегію ліквідації української державності. Постріли ідеологічної зброї вражали не тіло, а мозок українців", - стверджує автор фільму Олег Манчура. 

Люди, які безпосередньо брали участь і спостерігали за культурними процесами останніх десятиліть, - співаки і музиканти Олександр Пономарьов, Фоззі, Олег Скрипка, продюсер і музичний критик Олександр Ягольник, журналіст і публіцист Віталій Портников, ексмедіаменеджер і член парламентського комітету з гуманітарної політики Микола Княжицький - діляться своїми думками, як росіянам удалось придушити злет української популярної культури 90-х, чому в українському шоубізнесі з’явилися "артисти-зрадники", як українська культура змогла вистояти й розпочати нове відродження та чому підтримувати своє – це не лише модно, а й життєво необхідно. 

Шоубізнес став лише однією колоною російської інформаційної армії, її десантом, а вже за ним поїхали танки.
"На великому глобальному рівні вони розуміли: шоубізнес є одним з інструментів впливу і втримання України в орбіті. Щоб люди далеко не відходили, їх найпростіше тримати при собі за допомогою пісень, фільмів, серіалів”, - розповідає музикант Фоззі.

Автор фільму Олег Манчура порівнює російську політику з практиками Гітлера щодо аншлюсу Австрії. Спочатку відомство Геббельса активно працювало над тим, аби переконати австрійців, що вони не окремий народ, а частина одного великого німецького, бо говорять однією мовою, слухають тих самих композиторів, читають ті самі книжки… "Так само був готовий аншлюс України, і коли це мало статися, було лише питанням часу і техніки", - порівнює він.

"Чому Путін думав, що ми будемо зустрічати його з квітами? Бо він собі міркував, що ми є представниками його культури, бо вони вкидали сюди стільки грошей, щоб люди думали, що з росіянами одне й те саме, що немає ніяких українців. Їм здавалося, що це буде працювати", - коментує Микола Княжицький.

Сьогодні українська культура знову переживає ренесанс, відгородившись від російських впливів: активні заходи на її захист допомогли зірвати грандіозну спецоперацію з перетворення українців на росіян. Серед них закон про забезпечення функціонування української мови як державної, заборона на ввезення російських книжок та підтримка українського книговидавництва, заборона фільмів, які пропагують країну-агресорку та були вироблені після того, як Росія почала окупацію та агресію, створення Українського культурного фонду, Інституту книги тощо. "Не все вдалося зробити, але було створено купол. В цьому куполі є ще деякі пробіли, які весь час намагаються пробити, але його існування надзвичайно важливе", - наголошує Микола Княжицький, згадуючи ухвалені законопроєкти.

Чи є процес відгородження від російських впливів невідворотним, які нові виклики з'явилися та які висновки варто зробити з попереднього досвіду - у фільмі "Моя прекрасна колонізація".