Лауреатом Премії імені Шевельова 2024 року за найкращу українську книжку есеїстики став Мирослав Лаюк

Спеціальна відзнака Капітули цьогоріч була присуджена Василеві Махну, а Спеціальну відзнаку Радіо Культура отримав Станіслав Асєєв.

Телеканал Еспресо - інформаційний партнер Премії імені Юрія Шевельова.

Імена переможців традиційно оголосили під час урочистої церемонії в Києві 17 грудня – в день народження мовознавця, історика української літератури, есеїста Юрія Шевельова. Церемонія вручення Премії відбулася в Києво-Могилянській Бізнес-Школі. Ведучою заходу стала телеведуча каналу КИЇВ 24 Ілона Довгань.

До переліку фіналістів Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2024 року ввійшли Юлія Буйських, "На захід від Бугу" (Видавництво 21), Мирослав Лаюк, "Бахмут" (Ukraїner), Антон Санченко, "На чорноморській хвилі: 33 століття копаного моря" (Богдан).

"Хоч ця книжка називається іменем міста, це — книжка про людей. Для мене книжки в цей час — це те, що робить фундамент. Іноземці, зокрема, кажуть, що ми хитка, невизначена країна. Книжки записують цей фундамент, – сказав у своїй промові Мирослав Лаюк. — ​​У книжці "Бахмут" я розповідаю, як ми з Данилом Павловим вивозили з-під фронту 86-річну жінку. Нещодавно я був в нашої героїні, яка живе зараз самотньо в Києві, на її 88-річчі. Вона казала, що передовсім їй не вистачає смаку рідної солі. Нагадаю,  з окупацією Соледару під Бахмутом в Україні з'явились проблеми з сіллю. І ця замінена їй не така. Смак гірший. Смак речовини, яка формувалась мільйони років тому. І вона знову питала, як я думаю, коли вона зможе повернутись до Бахмута”.

Мирослав Лаюк – письменник, викладач, ведучий. Лауреат премій, серед яких “Коронація слова”, “Літакцент року”, Міжнародна премія імені Олеся Гончара та інші. Його роман “Баборня” потрапив у Довгий список літературної премії Книга року ВВС-2016, а книжка “Бахмут” ввійшла до списку фіналістів Книги року BBC-2024. Учасник поетичних фестивалів та літературних подій у Південній Африці, Австрії, Хорватії, Чехії, Литві, Польщі тощо. Твори Мирослава було перекладено й опубліковано понад десятьма мовами.
“Книжка складається з двох частин. Перша частина репортажна, а друга – чиста бездомішкова есеїстика. Поєднання цих двох жанрів, на мій погляд, подіяло так, як мав на думку Аристотеля діяти третій жанр – трагедія”, – сказав Олексій Панич, член Капітули, філософ, перекладач, провідний науковий співробітник видавництва "Дух і Літера". Також у відгуку на “Бахмут” Олексій Панич писав, що книжку пов’язує ефект очищення: “Та сама часто пригадувана антична катарсис, яка для Арістотеля є неодмінною ознакою трагедії, що "через співчуття та страх здійснює очищення таких страждань". Страждань в книжці згадано чимало, і буде добре, якщо вони викличуть в її читачів і співчуття, і страх. Але рамка авторського погляду та присутні в цьому погляді контексти історії та культури — української, європейської та світової — ніби очищують для нас ці страждання".

Переможець отримав статуетку Бронзового Ангела, виготовлену скульпторкою Світланою Карунською, а також грошову премію та диплом лауреата.

"Коли є утилітарне завдання залучення майбутніх лауреатів в ту хорошу, цікаву, інтелектуально-синтетичну гру, вона виконується. Тому що неможливо відірватись від такого цікавого і захоплюючого явища як есей, український есей", – сказав декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи Олександр Саврук.

Цьогоріч у межах Премії була вручена Спеціальна відзнака Капітули Василеві Махну "за особливий голос в українській есеїстиці останніх двадцяти років і розбудову мостів культурного порозуміння".
Також під час церемонії вп’яте було вручено Спеціальну відзнаку Радіо Культура. Ім’я її володаря оголосила письменниця, радіоведуча, журналістка Олена Гусейнова. Відзнаку отримав Станіслав Асєєв за книжку "Мельхіоровий слон або людина, яка думала".

Нагадаємо, що 2024 року до номінантів на здобуття Премії потрапило 9 книжок.

Їх оцінювала Капітула, до складу якої ввійшли: Володимир Єрмоленко, президент Українського ПЕН (голова Капітули); Оля Гнатюк, дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету*; Олексій Панич, філософ, перекладач провідний науковий співробітник видавництва "Дух і Літера"; Роман Веретельник, літературознавець, літературний критик, перекладач; Олег Коцюба, літературознавець, керівник видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету; Тамара Гундорова, літературознавиця, членкиня-кореспондентка НАНУ (Інститут Літератури); Ростислав Семків, письменник, літературознавець, літературний критик, перекладач, доцент Національного університету "Києво-Могилянська Академія"; Оксана Хмельовська, журналістка, співзасновниця та редакторка культурно-видавничого проекту "Читомо"; Андрій Бондар, письменник. есеїст, перекладач, лауреат Премії за 2021 рік; Андрій Павлишин, журналіст, історик, перекладач, лауреат Премії за 2022 рік; Олександр Михед, письменник, есеїст, перекладач, лауреат Премії за 2023 рік.

Лауреатами Премії минулих років стали Тарас Прохасько ("Одної і тої самої"); Андрій Портнов ("Історії для домашнього вжитку"); Костянтин Москалець ("Сполохи"); Олександр Бойченко ("Більше/менше"); Вахтанґ Кебуладзе ("Чарунки долі"); Андрій Любка ("Саудаде"); Володимир Єрмоленко ("Плинні ідеології"); Діана Клочко ("65 українських шедеврів. Визнані й неявні"); Тарас Лютий ("Культура принад і спротиву") та Андрій Бондар ("Ласощі для Медора"); Андрій Павлишин ("Нам і далі загрожує вічність"); Олександр Михед (2023, "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення").

Засновники Премії: Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа, видавництво "Дух і Літера", Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету.