Реконструкція Орбана: Будапешт зводить репліки на місці втрачених історичних будівель

У столиці Угорщини останніми роками активно відновлюють зруйновані під час Другої світової війни історичні будівлі. Навколо Будайського замку зводяться барокові репліки, прикрашені ліпниною, наче святковий торт, пише архітектурний критик Едвіт Хіткот у статті для Financial Times.

Один із яскравих прикладів — реконструкція генштабу збройних сил, від якого мало що лишилося після облоги Буди у 1945-му. Тепер оригінальну будівлю 1896 року збираються відтворити за старими фотографіями і кресленнями.

Будівля Міністерства фінансів, початково зведена в 1900-х у неоготичному стилі, також була значно пошкоджена під час війни. Під час реконструкції, що почалася три роки тому, вручну відновлювали найменші деталі втраченої ліпнини, як показано в цьому відео.

Королівські стайні, збудовані у 1899-1902 роках, були повністю знесені після війни. У 2022 році будівлю відновили в оригінальному вигляді.

Зараз триває реконструкція Палацу ерцгерцога Йосифа 1902 року, що був повністю знищений у Другій світовій.

Звісно, такі історичні реконструкції повністю втраченої архітектури не є чимось унікальним. Так само після війни наново відтворили знищений бомбардуваннями центр Варшави.

Ще один цікавий прецедент — Палац Республіки, який збудували у Східному Берліні у 1970-х замість історичної будівлі Міського палацу. У 2008 році цю будівлю повністю демонтували, й тепер на її місці будують історичну репліку.

Хіткот вважає це «жахливим рішенням», що стерло цілий пласт історії та затвердило перевагу ностальгії над реальністю.

Критик згадує свій візит до Франкфурта, де так само нещодавно перебудували значну частину історичного центру. «Він теж виглядає нереально, як і всі реконструкції, але, як і вся середньовічна німецька архітектура, неймовірно мальовничо. Кітч не кидається в очі завдяки післявоєнним будівлям, які зуміли поєднати історичні масштаби та матеріали з сучасною експресією», — зазначає він.

Щось подібне відбулося в Будапешті відразу після Другої світової війни. Менші будівлі були делікатно перебудовані — в сучаснішій, але доречній інтерпретації. Передусім тому, що бракувало фахівців-реставраторів, але й також тому, що архітектори визнавали, що живуть у інший час. Відповіддю став модернізм, що зважав на контекст.

Урядові Віктора Орбана цього вже недостатньо. Міністри переїхали до будівлі колишнього кармелітського монастиря на Замковій горі. Релокація до осередку монархії — символічний крок, як на прем’єр-міністра, що перебуває на цій посаді 14 років, довше за будь-якого іншого голову уряду Європи. Більш того, це непрактично — перемістити тисячі держслужбовців у серце туристичного Будапешта, в район крутих пагорбів, де немає метро.

Відбудова історичного Будапешта — повернення до часів слави Австро-Угорської імперії, за якою тужить ультраправий політик. Реконструкція стирає сліди епохи радянського впливу, та чи припинив Орбан слідувати вказівкам Москви?

Угорський уряд не надто відвертий щодо того, які суми витрачаються на історичні репліки. Реконструкції проводяться майже без громадських обговорень. ЮНЕСКО вже висловило занепокоєння тим, що копії розмивають межу між автентичною архітектурою та новозбудованою. Туристи, звісно, раді фотографують все поспіль, не бачачи різниці, — та й фахівцям буває складно розрізнити.

«Так виглядає архітектура популізму», — констатує Хіткот.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті