«Дача Дарта Вейдера» та сила місцевих грибів: 9 зразків бруталізму в Японії

Британський фотограф Пол Таллет, автор інстаграм-каналу @brutal_zen, який живе в Окінаві, опублікував книгу «Бруталістська Японія», в якій зібрана колекція вражаючих зразків цього архітектурного стилю, повідомляє Dezeen.

Автор згадує, що прибувши до Японії вперше, був вражений кількістю бруталістських будівель, а також тим, як мало про них пишуть. Його зацікавив зв’язок місцевого варіанту бруталізму з традиційною архітектурою. Зокрема, він вважає, що на формування стилю в Японії вплинула давня традиція дерев’яного будівництва.

Дивіться фото: Японські архітектори створили для пари з немовлям будинок без вікон

У фотоальбомі Таллет прагнув показати розмаїття японського бруталізму з точки зору масштабів, стилістики, функціональності — від велетенських адміністративних будівель до дрібних перукарень і публічних вбиралень.

Читайте також: «Не існує більш спірного архітектурного стилю», — режисер фільму «Бруталіст»

Дослідник зауважує, що бруталізм часто демонізується. Такі будівлі повсюдно зносять, але водночас цей стиль переживає нове відродження та особливо цікавить молодше покоління.

Житловий комплекс у Наґо, Окінава, 1994, Kuniyoshi Design

Таллет називає цей будинок «дачею Дарта Вейдера». Насправді це будинок для людей похилого віку, суміщений із соціальним житлом.

Один із друзів Таллета мав можливість переїхати до квартири в цьому будинку, але його дружина не схотіла: сказала, що магазини надто далеко.

Спорткомплекс префектури Каґава, 1964, архітектор Кендзо Танґе

Одночасно зі спорудженням двох арен до Літніх олімпійських ігор-1964 у Токіо Пріцкерівський лауреат Кендзо Танґе спроєктував і менший спортивний комплекс у місті Такамацу.

Бетонну конструкцію, що обрисами нагадує традиційні японські дерев’яні човни, підтримують чотири масивні опори. Зараз пам’ятка перебуває під загрозою знесення: спортзал закрили через протікання даху. При цьому незвичний дизайн робить реконструкцію заскладною.

Міжнародний конференц-центр у Кіото, 1966, архітектор Отані Сатіо

Ця споруда має ознаки метаболістської архітектури. Приміщення використовували, зокрема, і як декорації для кінострічок.

Астрономічний музей Кіхоку, Каноя, 1995, архітектор Такасакі Масахару

Таллет припускає, що архітектор надихався обкладинкою альбому The Fat of the Land гурту The Prodigy, створивши цю будівлю, схожу на космічного краба (коли вийшов цей реліз, Масахару було 44 роки).

«З деяких кутів здається, що ця ракоподібна істота тягне у рейверському екстазі свої клешні до зірок, або ж намагається намацати свою повітряну кульку з веселим газом, — коментує фотограф. — Громаді вдалося продемонструвати силу місцевих грибів».

Міська адміністрація Наґо, 1981, Team Zo

Нагромадження колонад, пергол і терас обрисом нагадує Полу Таллету бомбардувальник B-2. Бетонні решітки сірого та цинобрового кольору мають дещо пористу структуру й поглинають вологу, створюючи сприятливе середовище для моху.

Громадський центр Наґо, 1985, архітектор Сіро Оті

Через дорогу від міської адміністрації розташовано громадський центр, U-подібна будівля. Таллету вона нагадує архітектуру цивілізації мая. Фотографа особливо приваблює інтер’єр актової зали з сидіннями, обитими оксамитом кольору вицвілої троянди. Більше фото будівлі — тут.

Залізничний вокзал в Удзі, 1995, архітектор Хіроюкі Вакабаясі

Залізнична станція виглядає ніби космічний корабель, особливо всередині. Автор вважає цю будівлю однією з улюблених.

Художній музей Окінави, 2007, Ishimoto and Niki Associates

Зовнішній вигляд запозичено у середньовічних фортець острова Окінава — ґусуку. Фанати серіалу «Доктор Хто» можуть побачити тут далека (представника раси позаземних напівкіборгів).

Бібліотека в Мацубарі, 2019, архітектори: Maru

Бетонна будівля буквально виринає зі ставка, наче ковчег літератури, коментує Таллет.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті