Empowering Year: Наталія Яроменко в ексклюзивному інтерв’ю для ELLE.UA

Цього року бренд Lamel, який був народжений в Україні, почав продаватися в американській мережі Sally Beauty у 500 магазинах на всій території США. 

Лише за два місяці продажів бренд показав такі вражаючі результати, що мережа  запропонувала розширити присутність Lamel в усіх своїх магазинах (а це 2440 заклади). Тому з 2025 року Lamel буде продаватись від Аляски до Флориди і розширить свою географію ще й на Канаду. 

Що ще? Окрім професійних досягнень, Наталія Яроменко ростить сина і доньку, успішно балансує між улюбленою роботою та якісним часом із сімʼєю, підкорює пілатес, вивчає філософію та бігає щоранку.

Ця українка зараз є взірцем сили та рішучості. Однак так було не завжди. У березні 2022 року склад з 9-місячним запасом продукції бренду повністю згорів від потрапляння ворожої ракети. І Наталії прийшлось переписати історію бренду з нуля. Її приклад надихає. А це саме те, що нам потрібно наприкінці року — почути правдиву історію успіху та його залаштунки. Про все це Наталія Яроменко розповіла ELLE.UA в ексклюзивному інтерв’ю. 

Хочеться почати спочатку. Lamel є дуже яскравим брендом, який допомагає дівчатам та жінкам самоствердитися й стати впевненішими. Наскільки в цьому ви проявляєте й себе? Можливо, створення бренду також було допомогою та підтримкою собі?

Я з маленького військового містечка зі специфічної сім’ї військових, які нікуди ніколи не їздили. Моя перша велика подорож була на навчання в Київ. Під час навчання я почала працювати й була твердо впевнена, що мене на роботу ніколи не візьмуть, що працюють тільки генії, а я далеко не геній. Перший рік я працювала взагалі без зарплати, бо вважала чимось надприродним в принципі те, що мене взяли на роботу. З часом я зрозуміла, що не лише я, а й велика кількість дівчат мають дуже низьку самооцінку, не вірять у власні можливості. 

Зараз я можу сказати, що Lamel створювався всупереч моїм сумнівам, страхам і комплексам і що вони обмежували та гальмували мене в розвитку. Тому я створила Lamel, аби підтримати дівчат та жінок на шляху становлення. Не для того, щоб дівчата ставали красивими та впевненими, а для того, аби вони підкреслювали свій внутрішній потенціал та амбіції, самовиражалися, як і коли їм хочеться. 

Наприклад, коли восени 2022 року почалися блекаути, наші дівчата в команді розповідали, що хоча вони нікуди й не ходили, але все одно фарбувалися, поки було денне світло, бо для них це означало, що вони живі. Це їхнє життя, і вони себе так підтримували. Тому для мене makeup-бренд — це те, що підтримує тебе, що робить тебе такою, якою ти хочеш себе бачити, те, що дає тобі впевненість, а через впевненість ти стаєш красивішою, тому що ти просто розкриваєш себе справжню. Я вірю, що красиві люди — це ті, хто в гармонії з собою, хто максимально справжні. Це насправді дає красу.

Бо коли людина впевнено дивиться на своє відображення, вона несе зовсім іншу енергію, сміливіше ставить цілі та досягає їх. Я постійно чую від жінок, які користуються Lamel, що вони відчувають цю підтримку і дуже за неї вдячні. 

Що надихає вас рухатися вперед?

Колись мене надихали результати. Здавалось, що начебто я не існую без результатів. Потім мене, мабуть, надихали амбіції та масштаби. Зараз мене надихає цікавість: мені цікаво жити, мені цікаво робити те, що до мене ніхто не робив. Мені цікаво робити щось грандіозне, масштабне, тому що це виклик. Життя занадто коротке, щоб робити якісь нудні речі. Цікавість до цього життя мене надихає і мотивує рухатися вперед.

Розкажіть про шлях виходу бренду, який був народжений в Україні, на ринок США? 

Я завжди мріяла про американський ринок. Просто ця мрія була невпевнена та неправильно сформульована. Я постійно думала, що ми не готові до виходу на такий великий ринок. 

Але з початком повномасштабного вторгнення все змінилося. Через втрати, яких ми зазнали, я зрозуміла, що ми готові. Треба було рятувати компанію, а для цього потрібно було вийти на нові ринки, де стабільна економічна ситуація і де є можливість заробити. Для мене було дуже важливо продовжувати підтримувати свою команду, яка повністю перебуває в Україні. Тому складні обставини скасували мої страхи. 

Ми почали працювати на американському ринку практично з нуля. За збігом обставин я як раз перебувала в США — незадовго до повномасштабного вторгнення приїхала сюди народжувати і не встигла повернутися в Україну. Я сприйняла це як знак і разом із командою ми почали думати, як заявити про себе в США. 

Зробивши дослідження, зрозуміли, що в Америці є популярні та ефективні програми підтримки, які, зокрема, допомагають амбітним бізнесам та підприємцям заявити про себе. Як засновниця компанії, я отримала можливість взяти участь у такому проєкті від американської мережі Sally Beauty, який був створений саме для підтримки жінок у бізнесі. Ця програма має формат конкурсу, переможець якого буде представлений на поличках магазинів Sally Beauty на території США. 

Зі 180 заявок обрали три компанії — до цієї трійки потрапив і Lamel. Далі протягом місяця відбувалося своєрідне навчання: нас знайомили з принципами роботи мережі Sally Beauty, щотижня ми робили презентації, а в кінці кожен власник мав представити пропозицію своєї компанії, продати себе. Пам’ятаю, як в кінці свого виступу я взяла блиск Lamel, провела ним по вустах і сказала, що саме з Lamel у вас будуть sexy lips. Мені вдалося таким чином розрядити обстановку, усі сміялися.

Ми отримали можливість продавати засоби Lamel у 500 магазинах Sally Beauty. Для нас це дуже особлива перемога ще й тому, що ця мережа загалом спеціалізується на засобах для догляду за волоссям. Ми стали першим makeup-брендом, який взяв участь у цій програмі підтримки. 

Чому вам подобається робота на ринку США і чим вас приваблює український бізнес-ринок?

У США мені дуже подобається повага до будь-якої спроби щось робити: повага до підприємців, повага до бізнесів, до розвитку карʼєри, до руху вперед. Це те, що цінується тут незаперечно. 

В Україні мені подобається те, що українці дуже креативні та талановиті. Зараз я сприймаю свою мету підкорення ринку США не як так звану американську мрію, а як можливість проявлення для всіх українських бізнесів. Я хочу на власному прикладі показати, що все можливо, що в США такі самі люди, які відкриті до нових знайомств та співпраці. Якщо вдалося нам, то вдасться і вам. В Україні величезна кількість неймовірно креативних команд, яким відкритий шлях до підкорення усього світу. Я дуже чекаю на той момент, коли років за десять Україна буде не лише постачальником сировини, а й стане повноправним бізнес-партнером для багатьох країн. 

Якими своїми досягненнями за цей рік ви пишаєтеся найбільше?

Через шалений темп та безліч викликів цього року я пишаюся, що ми вижили. Я пишаюсь своєю командою, з якою саме у 2024 році нам вдалося налагодити системну та структурну роботу після кількох років хаосу та імпровізації. Це дало можливість вийти на нові ринки й далі розвивати наші амбіції, попри обстріли, блекаути та будь-що, що відбувається. Зараз ми маємо та відчуваємо фундамент, на якому хочеться побудувати щось велике. 

Щодо мене особисто, то я рада, що ввела спортивну рутину у своє життя. Я стараюся регулярно бігати — для мене це можливість щось почитати або послухати аудіокнигу чи подкаст. Мене також рятують заняття з пілатесу тричі на тиждень. Я всім дуже раджу пілатес, бо, по-перше, для занять ним немає протипоказань, а по-друге, як людина, яка мучилась головними болями протягом п’яти років, стверджую, що саме пілатес позбавив мене цих страждань. 

Ще я дуже люблю шахи, тому рада, що цього року дозволяю собі пережити якийсь стрес, граючи з кимось в шахи просто в Мережі. Для мене шахи — це про стратегію, про енергію, про швидкість. Під час партії мені вдається виплеснути стрес і повернутися до раціонального мислення. 

І одне з найголовніших досягнень — мій син почав говорити і одразу українською. Для мене, як для людини, яка виросла в російськомовній родині і живе зараз в американському середовище — це дуже важливо і щемливо.

А чого вас навчили факапи? 

Я давно ставлюся до будь-яких неприємностей як до досвіду, і це дійсно допомагає. Наприклад, коли ми тільки починали заявляти про себе на американському ринку, з нами одразу погодилися зустрітися у корпорації CVS — це один з найбільших ритейлерів у США, у них понад 15 тисяч магазинів. Але коли вони побачили, що в нас зовсім немає досвіду роботи в США, то відмовили нам у співпраці. І зараз, після того як ми подолали шлях довжиною у пів року, аби нарешті Lamel продавався у США, я радію, що CVS нам відмовили. Відверто кажучи, тоді б ми не впоралися. 

Тому тепер те, що не складається, я сприймаю не як проблему, а як питання, на яке варто поглянути з різних кутів, аби винести для себе якусь мудрість та урок замість принижувати себе чи інших. 

Ви є рольовою моделлю для українських підприємців, які прагнуть світового успіху, і для жінок, які надихаються вами, проходячи якісь свої випробування в житті. Що для вас означає така прихильність людей? Чи відчуваєте ви себе менторкою?

У мене точно не було мети стати рольовою моделлю. Мені просто дуже подобається те, чим я займаюсь. Я дійсно цим живу, і мене це надихає. Мене надихає те, як ми з нічого робимо щось. Мене надихає, коли дівчата купляють нашу продукцію — це означає, що я не даремно витрачаю свій час. 

Наскільки сильно я раніше в себе не вірила, а зараз розумію, скільки це забрало в мене часу та енергії, тому для мене дуже важливо показати іншим, що насправді світ маленький і все в ньому можливо, а всі обмеження існують лише в нашій голові. 

Я кайфую від того, як я зараз відчуваю цей світ, і мені цим хочеться ділитися з усіма. Звісно, у кожного є свої проблеми. Як СЕО компанії я часто займаюся саме кризовими питаннями та ситуаціями. І часто мені здається, що якщо це можу робити я, то зможе зробити будь-хто. Тому мені подобається ділитися своїм досвідом, бути корисною для інших. 

Мені подобається бути рольовою моделлю, якщо це когось надихає на щось класне. І якщо моя активність комусь допоможе реалізуватися і зробити якісь кроки, на які він не наважувався раніше, я буду дуже щаслива. 

Знаєте, навіть для того, щоб написати пост у соцмережах, потрібен час, і з урахуванням того, що часу дуже мало, я себе періодично запитую, чи варте воно цього, і саме відгуки вдячних людей переконують мене, що це не просто марнотратство, а реальна користь для людей.

Яка життєва мудрість або усвідомлення допомагає вам продовжувати досягати результатів та ставити цілі? Яку пораду ви можете дати як жінка жінці, в знак підтримки та солідарності?

Я дуже вдячна тому, що вже п’ять років займаюся філософією. У маленькій групі з професором з філософії на чолі ми читаємо невеликі потужні тексти та говоримо про вічне: що таке добро, що таке зло, що таке любов тощо. Щосереди протягом трьох годин ми спілкуємося та відкриваємо для себе якісь нові судження. 

Ключовий постулат, на який я спираюся, звучить так: «Не треба витрачати енергію та сили на те, на що ти не можеш вплинути. Треба витрачати сили та енергію лише на те, на що ти здатен вплинути. І потрібна мудрість, щоб відрізняти одне від іншого». Цей постулат дуже допоміг мені, коли на початку повномасштабного вторгнення наш склад розбомбили вщент. 

Ще на початку повномасштабного вторгнення я стикнулася з сильною ненавистю до росії, адже скільки страждань та нещастя вона приносить нашій країні. У мене просто опускалися руки через всі події та мої почуття. І тоді я десь почула, що ненависть краще перетворювати на дії. І це моя порада підприємцям — продовжувати діяти. 

Наприклад, ріст компанії для мене означає, що я зможу більше донатити, брати участь у більшій кількості благодійних ініціатив, давати більше робочих місць українцям, підвищувати заробітну плату своїм працівникам. Я перетворила свої складні почуття на точку росту, і це дуже мені допомагає. 

Що стосується поради жінкам, то точно варто вірити в себе, дослухатися до свого внутрішнього голосу, до своїх бажань. Не слухати тих, хто породжує у вас сумніви. Не вестися на критику ваших мрій та цілей, оскільки критикують лише ті, хто сам так нічого й не спробував. Зрозуміти, що вони так і не наважились, а ти наважилась. Завжди треба сміливіше рухатись до своєї мрії. 

Які цілі ви ставите для себе на 2025 рік? Чи є якісь спеціальні ритуали, які ви робите наприкінці року? 

Останній тиждень року я присвячую тому, аби пригальмувати та усвідомити себе і все, що сталося за цей рік. Я помітила, що зараз все дуже пришвидшилося, а оскільки я взагалі адептка робити все навпаки, то вважаю для себе корисним зупинитися та озирнутися. Після цього я складаю обмежений план цілей на наступний рік. Чому обмежений? Щоб справді відчути кожну мету, сфокусуватися на ній та втілити в реальність. 

Щодо ключових цілей на наступний рік, то я, звісно, дуже мрію, щоб війна закінчилася і щоб мої діти повернулися в Україну. Це моя найбільша мрія, як, мабуть, і всіх українців.

Якщо казати про бізнес, то я мрію про розширення нашого успіху в Америці. Ми маємо перелік дуже крутих клієнтів, з якими хочемо розпочати співпрацю наступного року. Я хочу, щоб ми втілили багато цікавих соціальних проєктів в Україні. Також хочу стабілізуватися й подумати, які ще країни ми будемо підкорювати найближчими роками. Зараз хочеться максимально розвинути наш успіх на американському ринку і підтримати наших клієнтів на українському.