Острів, де зупиняється час: моя подорож до Занзібару

Я давно мріяла потрапити сюди. Африка — недосяжний, магічний континент з дитячих пригодницьких фільмів. Ще до війни це було моєю великою мрією, яка тепер видавалася практично нереальною. Для більшості з нас Африка — це щось незвідане, дике та далеке, пов’язане з лихоманкою та малярією, це відсутність сервісу і невідомі береги океану.

Та є одне місце, що поєднало екзотику і безпеку, — це Занзібар, острів Танзанії в Індійському океані.

Моя подорож сюди почалася ще вдома — із хвилювання перед довгим маршрутом. Нас забрав трансфер до аеропорту в Кишиневі, а далі був знайомий шлях через кордон. Схоже, до цих довгих трансферів звик вже кожен, хто зараз подорожує з України.

Переліт ми обрали через авіакомпанію Join UP!: прямий рейс із коротким дозаправленням — швидко, комфортно і без зайвих пересадок. До речі, хоча Занзібар знаходиться за екватором, різниця у часі з Україною — усього лише година.

Наша мандрівка островом розпочалась з південного узбережжя. Ця частина відома своїми унікальними пляжами, які постійно змінюються через припливи та відпливи.

Ми приїхали, коли сонце заходило за горизонт. Це був момент, який складно забути. Небо переливалося усіма відтінками рожевого та помаранчевого, відображаючись у водах океану. Наш готель Mandarin Zanzibar виявився справжньою перлиною автентичності. Бунгало з дахами з пальмового листя, невеликі басейни біля кожного будиночка — усе ніби створено, щоб злитися з природою. Уночі зорі настільки яскраво відбивалися в океані, що складалося враження, ніби ти знаходишся десь між двома світами.

Люди й море

Mandarin Zanzibar розташований на березі океану. Однак пляжі на Занзібарі усі муніципальні, тож будьте готові до зустрічі з корінним населенням. Тут граються діти, жінки збирають водорості, а рибалки повертаються після довгого дня в океані з уловом. Це місце, де реально можна відчути та побачити справжнє життя звичайних занзібарців.

На пляжі ми зустріли масаїв — місцевий народ з багатою історією та культурою. Їхній яскраво-червоний одяг відразу впадає в очі. Вони ходять босоніж, вміють створювати неймовірні прикраси й, здається, знають, як говорити з природою. Одна з їхніх історій мене особливо вразила: у масаїв вважається, що кожна людина народжується із завданням навчитися жити в гармонії з собою, з іншими та з навколишнім світом. Можливо, саме через це масаї такі впевнені та спокійні.

Найкращі пляжі

Після декількох днів на півдні ми вирушили на північ. Саме тут знаходяться найкращі пляжі Занзібару. І це не перебільшення.

Неймовірно теплий, аж гарячий, лагідний океан. Він безмежний, зі своєю власною енергетикою, який дає життя всьому живому на острові. А відливи — це якась окрема історія. Коли відходить океан, перед очима постає підводне життя. Морські зірки, краби різних розмірів, корали, кальмари. Щоб дослідити все це різноманіття, варто брати спеціальне взуття.

Наш новий готель Essque Zalu Zanzibar 5* розташований поруч із пляжем Нунгві. Це місце вважається найкрасивішим на острові. Тут океан завжди поруч, адже північні пляжі майже не страждають від відпливів. Essque Zalu Zanzibar 5* схожий на маленьке селище, де кожна вілла губиться серед пальм на узбережжі теплого океану.

Савана: світ, який вражає

На світанку нас чекала одна з головних пригод подорожі — сафарі. Щоб дістатися Танзанії, ми виїхали з готелю о третій ночі. Попереду був короткий переліт на невеликому літаку, і вже о шостій ранку ми приземлилися в самому серці африканської савани — у парку Серенгеті.

Ми сіли в джипи й вирушили вглиб парку. Ландшафт змінювався на наших очах: від зелених галявин до посушливих просторів, з високими деревами та травами. І раптом нізвідки перед нами з’явилися граційні газелі. Далі на горизонті ми побачили стадо слонів зі слоненятами. Вони поводились так, наче нас не було поруч, і неквапливо продовжували займатися своїми справами.

Наш шлях продовжувався, і ось перед нами з’явилися жирафи. Вони повільно і неспішно рухалися серед дерев, намагаючись дістати найсмачніші гілочки.

Трохи далі ми побачили гіпопотамів. Рятуючись від спеки, вони занурилися в озеро, а поруч дрімали крокодили.

Тільки от з левами нам не пощастило. Ми довго шукали їх у високій траві, але, на жаль, так і не зустріли.

Натомість ми натрапили на велику зграю мавп, кабанів та інших дрібних тварин савани. Всі вони були такі безтурботні й веселі, що моментами нагадували сцени з мультфільму «Король Лев», де Тімон і Пумба бешкетували в савані.

Після цього незабутнього дня ми повернулися на Занзібар. Але відчуття, що ми побували в іншому світі, залишилося зі мною назавжди. Ця неймовірна мандрівка коштуватиме $500 за дорослого, а для дітей до 2 років — лише $50.

Ферми спецій: ароматний рай Занзібару

Третій готель, куди ми переїхали, розташований на тому ж узбережжі Занзібару. The Roal Zanzibar Beach Resort 5* є більш європейським, з тим звичним стилем обслуговування, до якого ми звикли, однак у ньому відчувається все та ж екзотична атмосфера. Тут нас пригощали неймовірними коктейлями у кокосах та ананасах, а вечорами ми насолоджувалися живою музикою біля басейну.

Що мене приємно здивувало, так це місцеві фрукти. Тут можна знайти все: манго, ананаси, кокоси, лічі, маракую та авокадо, розміри якого просто вражали. У кожному селищі ці фрукти настільки доступні, як у нас яблука чи картопля. Придбати екзотичні ласощі можна було прямо на вулиці, і смак цих фруктів був неймовірно свіжим і соковитим. До речі, за 3 долари можна купити величезний ананас, декілька манго і лічі на решту.

Та найбільше мене вразила екскурсія на ферму спецій.

Я ніколи не уявляла, як ці спеції, до яких ми звикли в нашому щоденному житті, вирощуються в реальності. Тут ми побачили, як ростуть гвоздика, кориця, мускатний горіх, куркума, імбир і навіть ваніль.

Ми змогли власноруч зірвати деякі з них, потерти їх в руках і вдихнути неймовірний аромат. Особисто я спробувала майже все, що тільки можна було скуштувати, і потім ще довго відчувала терпкий присмак. Усі ці спеції за смішні гроші можна купити відразу на фермі.

До речі, Занзібар — найбільший експортер спецій у світі, особливо гвоздики та перцю.

Подорож у часі

Наступна частина нашої пригоди на Занзібарі привела нас до старого міста. Stone Town, або Кам`яне місто, — це лабіринт вузьких вуличок, старовинних будівель і неймовірної суміші культур. Колись воно було центром торгівлі між Африкою, Аравією та Індією, і його архітектура стала живим свідком цих перехресть історії.

Вулички тут настільки вузькі, що машини в них просто не поміщаються. Ти одразу стаєш оточеною гомоном місцевих жителів, ароматами спецій та екзотичних фруктів, специфічним запахом рибних базарів, криками продавців сувенірів.

Музей рабства: чорна сторінка історії

Одним із найглибших і водночас найболючіших моментів у цій подорожі стало відвідування Музею рабства. Колись Занзібар був одним із найбільших ринків рабів у Східній Африці.

У музеї ми дізналися страшні історії людей, яких викрадали з материка і привозили сюди для продажу. У підземних камерах, де утримували рабів, до тепер важко дихати. Темрява і вузький простір тиснуть на тебе, занурюючи в ті страшні часи. Найбільше враження залишає пам`ятник: фігури людей у кайданах, які виглядають так реалістично, що мимоволі здригаєшся від усвідомлення реальності цієї трагедії.

Занзібар залишив у моїй душі неповторний відбиток контрастів, які вражають і захоплюють. Тут, поруч з білими пляжами та дорогими готелями, мов з картинки журналів, розташовані автентичні села, де люди живуть у гармонії з природою.

Відчуття свободи, глибина історії, магія природи та романтика нічного неба — усе це стало частиною моїх спогадів, які назавжди залишаться зі мною.

Корисна інформація:

Віза: $50
Страховка (при оформленні через туроператора): $45
Додаткові витрати: туристичний збір у готелях (зазвичай $5 за добу)
Місцева картка: в аеропорту можна придбати місцеву SIM-картку за $20 (16 GB), оскільки з Wi-Fi на острові можуть виникати проблеми.
Екскурсії: на острові є цікаві пропозиції для екскурсій, ціни можна дізнатися тут.