Музеї з зерносховищ: 15 прикладів перебудови промислових об’єктів

Високі бетонні циліндри елеваторів, на перший погляд, є складною базою для реконструкції під офіси чи житло. Однак практика показує, що на цьому матеріалі можна створити видатні будівлі. Видання ArchDaily зробило підбірку 15 проєктів із перетворення промислових об’єктів для нових функцій.

Музей мистецтва у Кейптауні

Зерносховище на березі бухти в Кейптауні, Південна Африка, було збудоване у 1921 році й припинило діяти з початком ХХІ століття. Його вирішили переобладнати під Музей сучасного африканского мистецтва, який би експонував колекцію, подаровану німецьким меценатом Йохеном Цайцом.

За реконструкцію взялося британське Heatherwick Studio. Архітектори вирізали всередині приміщення, що складалося з понад сорока циліндрів, атріум, який зараз вражає своїм дизайном. Також облаштували 80 виставкових залів, архів, сад на даху. Відкриття відбулося у 2017 році.

Фабрика у Каталонії

Цементний завод у Сан-Жюс-Дасберні, неподалік Барселони, збудовано в 1924 році. Комплекс складався з 30 сховищ і підземних галерей. У 1970-х на закинуту будівлю натрапив архітектор Рікардо Бофіль і вирішив перетворити її на головний офіс своєї компанії Taller de Arquitectura.

Робота обіцяла бути цікавою: сходи, що вели в нікуди, бетонні підпори, які нічого не підпирали, завислі у повітрі шматки заліза, великі порожні простори.

Від оригінальної споруди лишили вісім циліндричних корпусів, які стали офісами, архівами, бібліотекою та виставковим простором, прозваних «Собор». Архітектор також облаштував тут собі апартаменти.

Проєкт La Fábrica завершили у 1975-му. Зараз колишній завод більше нагадує казковий замок — зарослий в’юнкими рослинами, оточений пальмами, евкаліптами та кіпарисами.

Рікардо Бофіль помер у 2022 році від коронавірусу. У роковини його смерті Ла Фабріку на два дні відкривають для відвідувачів.

Музей-млин у Дуйсбурзі

Млин із зерносховищами в німецькому Дуйсбурзі будувався у 1908-1934 роках. Після її закриття місцеві мешканці виступили проти її знесення. Тож тут вирішили розмістити Музей сучасного мистецтва. Перепроєктуванням будівлі займалося швейцарське бюро Herzog & de Meuron.

У 1999 році відкрили першу чергу, у 2021-му — архітектори додали розширення. Тепер музей називається на честь млина — Музей Кюпперсмюле.

Склад в Австрії

Збудований 1978 року зерновий елеватор у Галль-ін-Тіролі, Австрія, перебудували на склад деревного палива.

Архітектор Ханно Шльогль у колаборації з obermoser + partner architekten добудував до оригінальної будівлі «корону» — простір-сітку для проведення корпоративних подій.

Житловий комплекс у Балтиморі

Збудований у 1923 році елеватор у Балтиморі, США, колись був найбільшим і найшвидшим у світі. Він складався з зернової вежі заввишки 24 поверхи та 13 сховищ. У 2010 році архітектори Parameter Inc перетворили його на багатофункціональний комплекс Silo Point із житлом, магазинами, ресторанами, спа та офісами.

Читайте також: Брутальна краса: чи потрібно зберігати архітектурні пам’ятки індустрії? Розповідаємо на прикладі елеватора в Миколаєві

Готель у Бордо

Над перетворенням зерносховища на готель Bacalan Block у Бордо, Франція, працювали архітектори COSA Colboc Sachet. Шість циліндричних корпусів елеватора заввишки 36 метрів пристосували під лоббі.

Комплекс у Базелі

Перетворюючи закинуте зерносховище 1912 року в Базелі, Швейцарія, Harry Gugger Studio прагнули зберегти якомога більше внутрішньої структури. Тепер тут розміщуються робочі простори для творчих фахівців і молодих підприємців. У районі загалом живе велика частка художників і студентів.

Дивіться фото: У Чехії скотобійню перетворили на художню галерею з карусельними стінами

Бібліотека в Нанкіні

Зерносховище у передмісті Нанкіна в Китаї було частиною великої промзони у передгір’ї. Її перебудували під парк Виставки садівництва. Згодом China Architecture Design & Research Group взялася за перебудову зерносховища на бібліотеку. Кожен із десяти корпусів відведено певному концепту, де експозицію розміщено по спіралі, що йде в небо.

Бібліотека у Цзянмені

Цей проєкт у китайському Цзянмені надихався успіхом попереднього. Перебудову зерносховища на комплекс із бібліотекою та книгарнею розробляли SEU-ARCH Art+Zen Architects.

Офіси в Парижі

Офісний центр, спроєктований VIB Architecture, розташовано у п’яти метрах від кільцевої дороги на сході Парижа.

Житло в Копенгагені

Про будівництво «п’ятихвилиного міста» Нордгавн у Копенгагені, Данія, «Хмарочос» розповідав тут. Один із житлових комплексів нової забудови — це колишній елеватор заввишки у 17 поверхів. Проєкт розробляли Cobe.

Архітектори повністю змінили фасадні частини, в той час, як інтер’єри максимально демонструють оригінальну структуру зерносховища.

Школа в Аргентині

Будівлю млина з зерносховищем у районі порту в місті Санта-Фе, Аргентина перебудували під школу. Проєкт розробляли муніципальні архітектори. Під час перебудови знесли пізніші нашарування, залишивши тільки оригінальний об’єм 1920-х років.

Житло у Бельгії

Житловий комплекс Kanaal у бельгійському Вейнегемі біля Антверпена, проєктували Stéphane Beel Architects. Два з восьми корпусів зерносховища ХІХ століття знесли, збудувавши натомість нові прибудови, а в решті зробили невеликі отвори-вікна. Крім квартир, комплекс включає також музей сучасного мистецтва та офіси.

Художній університет у Гельсінкі

Проєкт художнього університету в столиці Фінляндії, в який інкорпоровано елеватор, розробляли JKMM Architects.

Портовий центр в Окленді

В Окланді, Нова Зеландія, промисловий комплекс, розташований в районі порту і який включав будівлю елеватора, перетворили на громадський центр із офісами. Проєкт розробляли Taylor Cullity Lethl​ean, Wraight + Associates.

Також у цій статті «Хмарочоса» згадується музей мистецтв у Норвегії, який так само збудували на основі елеватора.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті