У Львові відреставрували унікальний свічник-трійцю XIX ст. з церкви у Криворівні

Про унікальну реліквію, її особливості та тривалий процес відновлення "Еспресо.Захід" розповіла львівська реставраторка вищої категорії Ірина Дуткевич.

Цей свічник у 70-х роках XIX століття створив народний майстер із Криворівні Андрій Дереюк. Десятки років трійця мешкала у церкві Криворівні, проте через плин часу та неякісні попередні спроби оновити її вигляд, опинилася під загрозою та потребувала порятунку.

Робота над відновленням свічника розпочалася ще до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну та за життя знаного українського художника, іконописця і колекціонера Остапа Лозинського, який і став ідейним натхненником цього процесу. Власне родина Лозинських і профінансувала реставрацію, адже матеріали для якісної роботи коштують чимало.  Тим часом кропітким та складним реставраційним процесом  займалася Ірина Дуткевич.

Фото: Андріана Стахів

Найперше довелося детально та дуже поволі очищати трійцю від другого шару, яким і намагалися колись підновити її вигляд.

"Ми реставратори називаємо це другим історичним шаром, тому що воно було перемальовано, невідомо точно в якому часі, але перемальовано непрофесійно. Використана була непрофесійна зелена така парканна фарба і зверху сріблянка, яка на той момент поновила на певний час його вигляд, але, звичайно, зробила свою шкоду. Тому що це не дихати оцьому авторському фарбовому шару, воно її висушило і поступово-поступово йшла руйнація. Ми не бачили її зовні, бо вона починалася всередині", – пояснює реставраторка.

Фото: Ірина Дуткевич

Найпершим завданням у роботі було знайти після перемалювань та законсервувати авторський вигляд свічника-трійці. Як і завжди у реставраційному процесі давніх предметів, цьому передували дослідження, документація усіх елементів та їх фотофіксація, і лише тоді можна братися до самого відновлення. Загалом усі роботи зайняли кілька років.

"Процес реставрації тривалий, тому що оце зняття шару перемальованого, воно було вкрай складне. Тут я не змогла використовувати жодних допоміжних розчинників, як це зазвичай буває, оскільки цей левкас, ця крейда, вона є крихка і жодна рідина не може використовуватись. Зняття усього того шару було механічне. Це маленькі скальпелі, якими отак просто міліметр за міліметром знімалося оце перемалювання", – ділиться особливостями робочого процесу Ірина Дуткевич.

Читайте також: Реставрація майже 500-річного палацу Корнякта у Львові: які головні зміни очікують на кам'яницю

Фото: Андріана Стахів

Сам реставраційний процес також детально фіксується: як відновлюється кожна деталь, як вона змінюється та консервується. Все детально описується, аби в майбутньому, коли хтось знову візьметься до роботи чи дослідження реліквії, можна було використати вдалий попередній досвід та дізнатися якісь особливості.

"Це так, як коли людина потрапляє до лікаря. Це повністю досліджується, що можна, а чого не можна. Тому що кожна робота є індивідуальна, так само, як і людина. Це абсолютно індивідуальний, – проводить аналогію Ірина і додає: – І це не є так, що я сама вирішую, як усе має виглядати. Так, я маю свій певний рівень, але це завжди вирішується колегіально. Відбуваються спеціальні реставраційні ради. Адже це наша історія, наша культура. Це те, за що ми зараз воюємо".

Зараз унікальний свічник-трійця повністю готовий повертатися до свого рідного дому, тобто до церкви Різдва Пресвятої Богородиці у Криворівні, де на нього вже чекають отець та парафіяни. Найімовірніше він вже буде слугувати суто експонатом, але не використовуватиметься у службах, аби зберегти його для прийдешніх поколінь.

"Він буде в себе вдома, і він вже потішить людей. Я справді вважаю, що має бути в храмі така річ, яка є оберегом. І для храму, і для людей. Він точно має велику енергетичну цінність в собі", – відзначає реставраторка.

До Криворівні трійця вирушить вже найближчими днями, тож скоро віряни та туристи матимуть нагоду побачити її у храмі наживо.