У орендаря «тарілки», який зводить поряд Ocean Mall, є проєкт реставрації та дозвіл на неї

Наприкінці минулого року сторінки соцмереж та медіа рясніли новинами, що майбутній ТРЦ Ocean Mall на Либідській площі дедалі більше поглинає пам’ятку модернізму, відому як будинок з «Літаючою тарілкою». Сьогодні в будівлі на вул. Антоновича, зведеній за проєктом архітекторів Флоріана Юр’єва та Льва Новикова, знаходиться державний Український інститут науково-технічної експертизи та інформації. 

Приміщення всередині самої «Літаючої тарілки» передбачене для використання як конференц-зала на 450 місць. Хоча під час розробки проєкту Флоріан Юр’єв мріяв облаштувати тут унікальний «світлотеатр» для проведення музичних вистав під гру кольорових градієнтів на світловому екрані. Тому приміщення у вигляді амфітеатру має унікальну акустику, що дозволяє почути широкий діапазон людського голосу без залучення електронних засобів.

Навесні 2024 року Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) дозволила реконструкцію прилеглих до «тарілки» нежитлових будівель, які стануть частиною ТРЦ. І хоча вони не є об’єктами культурної спадщини, а в самій пам’ятці пообіцяли проведення лише ремонтно-реставраційних робіт, громадськість схвильована, чи дійсно «Літаючу тарілку» збережуть. До того ж, у листопаді минулого року мережею поширилася інформація, що Київрада передала ділянку з «тарілкою» під забудову.

Щоб розібратися чи це дійсно так, «Хмарочос» звернувся до Міністерства освіти і науки, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та поспілкувався з представниками компанії Mandarin Plaza Group, яка займається будівництвом Ocean Mall. Розповідаємо, чи збереже пам’ятка свій оригінальний вигляд, що планують зробити всередині «будинку з тарілкою» та яким буде майбутній ТРЦ.

Боротьба за пам’ятку

У 1990-ті роки будівля інституту стала занепадати. Зокрема, 16-поверхівка, що височіє поряд, у 2017 році була визнана непридатною до експлуатації. Крім того, поруч з «Літаючою тарілкою» почали зводити ТРЦ Ocean Mall, тому модерністська споруда опинилася під загрозою можливого знесення.

Громадськість прагнула захистити архітектурний витвір й «тарілка» стала предметом кількарічних баталій між девелопером, активістами і державою. Архітектор Флоріан Юрʼєв намагався відстояти свій витвір.  Зокрема, архітектор сумнівався, що ТОВ «Альдо», з яким уклали договір про довгострокову оренду частини будівлі, використовуватиме її в освітніх цілях, як було домовлено.

Врешті, після створення документального фільму «Колір фасаду: синій» про Флоріана Юр’єва та його боротьбу за збереження «тарілки», а також численних звернень до влади від архітектора і громадськості, у 2020 році експертна рада Мінкульту внесла будинок з «Літаючою тарілкою» до реєстру пам’яток архітектури та монументального мистецтва. Тепер у будівлі дозволено проводити лише реставраційні роботи.

Кому належить «Будинок з тарілкою» 

Наразі будівля належить Міністерству освіти і науки України, а балансоутримувачем будинку є Український інститут науково-технічної експертизи та інформації. Сама ж земельна ділянка, на якій розташована пам’ятка, знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Києва. 

Про це «Хмарочосу» повідомив Департамент охорони культурної спадщини, зазначивши, що рішення про передачу ділянки у власність або користування за поданням Департаменту Київрада не ухвалювала. На засіданні міськради у листопаді в оренду для подальшого будівництва передали ділянку саме на пров. Руслана Лужевського, 3, який знаходиться впритул до «Будинку з тарілкою». Там розташовані будівлі, які повинні реконструювати у частину ТРЦ Ocean Mall.

В офіційній документації «Будинок з тарілкою» поділяють на дві частини: будівля «А» (частина з «Літаючою тарілкою») та будівля «В» (частина з багатоповерхівкою). За інформацією МОН, частина «В» залишається у державній власності, а будівля «А» у 2017 році була передана Фондом державного майна України в оренду ТОВ «Альдо», яке і відповідає за реставрацію пам’ятки та має облаштувати всередині освітній простір.

За даними аналітичного сервісу Opendatabot, ТОВ «Альдо» було зареєстровано у 2015 році. Станом на 2023 рік компанія, що займається орендою нерухомого майна, мала чотирьох працівників. Одним з колишніх її керівників був Андрій Кокуца, що наразі керує «Центром комерційних площ». Ця компанія займається купівлею, продажем, орендою й управлінням нерухомого майна, діяльністю у сфері інжинірингу, геології та геодезії, а також будівництвом. 

Саме «Центр комерційних площ», як повідомляло видання «Наші гроші» з посиланням на МОН ще у 2017 році, був поручителем «Альдо» в угоді про оренду частини «Будинку з тарілкою». Одним з засновників «Центру комерційних площ» є кіпрська компанія «Дармі Холдінгс Лімітед», а бенефіціаром – київський забудовник Вагіф Алієв. Саме його Mandarin Plaza Group займається будівництвом Ocean Mall. Відповідно, компанія, що орендує пам’ятку і повинна її відреставрувати, пов’язана з забудовником ТРЦ поруч.

Збереження «Літаючої тарілки»

Оскільки «Будинок з тарілкою» є пам’яткою архітектури та монументального мистецтва місцевого значення, у 2021 році між Департаментом охорони культурної спадщини КМДА й Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації було укладено охоронний договір. Тоді ж охоронний договір Департамент уклав і з компанією «Альдо».

Під час оголошення про реконструкцію у ТРЦ прилеглих до пам’ятки будівель, ДІАМ запевняла, що «тарілка» повністю збереже свій автентичний вигляд без зміни головного фасаду, композиційної об’ємності форм, планувальної схеми та функціонального призначення кінолекційної зали. Голова правління Mandarin Plaza Group Олександр Черніцький підтвердив «Хмарочосу», що головним завданням робіт є підсилення несучих конструкцій і ремонт будівлі без змін елементів фасаду, як і зазначається у роз’ясненнях ДІАМ. 

«Команда Mandarin Plaza Group чітко розуміє важливість збереження спадщини часів радянського модернізму, зокрема збереження будинку “Літаюча тарілка”. Ми прагнемо створити сучасний, функціональний та безпечний простір, але щоб автентичність цього об’єкту повністю збереглася. Для нас, як і для усієї архітектурної спільноти Києва, це має значення», – запевняє Олександр Черніцький.

Однак нещодавно київський активіст Дмитро Перов звертав увагу на теперішній вигляд «тарілки», позаду якої тривають будівельні роботи. Адже майбутній ТРЦ огортає споруду майже впритул. Також під час засідання Київради, на якому прилеглу до «Будинку з тарілкою» земельну ділянку передали в оренду, депутатка Ксенія Семенова зазначала, що Закон «Про охорону культурної спадщини» передбачає існування захисної зони навколо пам’яток розміром 20 метрів. А така буферна зона навколо «Літаючої тарілки» відсутня.

Проте у відповіді «Хмарочосу» Департамент охорони культурної спадщини заявив, що відповідно до чинних будівельних норм, науково-проєктна документація на реставрацію не передбачає визначення буферної зони пам’ятки.

Реставрація пам’ятки

У квітні 2024 року Департамент охорони культурної спадщини надав дозвіл на проведення реставраційних робіт у «Будинку з тарілкою», замовником яких є компанія «Альдо». Перед цим реставраційну частину проєкту в КМДА погодили у 2021 році, але станом на грудень 2024 року, як повідомляє МОН, реставраційні роботи у будівлі не проводяться попри наявність виданого у квітні дозволу. «Хмарочос» отримав текстову частину погодженого проєкту, з нею можна ознайомитись за посиланням.

Згідно з проєктом, у будівлі планують демонтувати пошкоджене вимощення навколо стін і обладнати нове, замінити зовнішні та внутрішні інженерні мережі, облаштувати систему організованого водовідведення з покрівлі, розчистити шви між панелями на фасаді, відновити захисний шар бетону на стінах, поштукатурити деякі поверхні стін, замінити застарілі та пошкоджені конструкції віконних блоків, покрити вогнезахисним матеріалом кінолекційну залу тощо.

Також проєктом передбачено перепланування та об’єднання приміщень частини будівлі з «тарілкою» («А»). Однак зміна несучих конструкцій, окрім реставраційних робіт, які сприяють збереженню пам’ятки, не передбачається. У частині будівлі з багатоповерхівкою («В») замінять вікна на перших двох поверхах і виконають опорядження деяких фасадів. 

У приміщеннях всередині будівель відновлять пошкоджені місця будівельних конструкцій та інших елементів. У кінолекційній залі планують оздоблювальні роботи: розчищення, грунтування і фарбування поверхні. А ще «Будинок з тарілкою» хочуть зробити доступним. Наприклад, дверні прорізи не матимуть порогів, коридори будуть достатньо широкими, ззовні обладнають пандус, а всередині облаштують тактильні елементи й аудіопокажчики. Загалом тривалість усіх робіт має становити два роки. 

Простір всередині пам’ятки

Функціональним призначенням «тарілки», відповідно до науково-проєктної документації, залишиться її використання у якості кінолекційної аудиторії. Окрім неї, згідно з укладеним у 2017 році між Фондом держмайна та компанією «Альдо» договором оренди, у частині будівлі з «тарілкою» («А») орендар має забезпечити розміщення виставкових експонатів науково-освітнього простору «Музей науки». Його відвідувачі повинні мати вільний доступ до конференц-зали.

Ідею створити Музей науки за зразком варшавського центру «Коперник» ще у 2016 році озвучила тогочасна Міністерка освіти Лілія Гриневич. В замін на отримання частини «Будинку з тарілкою» орендар зобов’язувався провести ремонт у будівлі та облаштувати всередині освітній простір. Як повідомляв тоді Фонд держмайна, в науковому центрі передбачалися такі експозиції як «Земля – планета людини», «Гіганти української науки», «Математика – королева наук» тощо. 

Однак створення Музею науки мало завершитися до листопада 2018 року, напередодні 100-річного ювілею Національної академії наук України. І хоча з цієї дати пройшло вже шість років, освітнього простору в «Будинку з тарілкою» досі немає. Крім того, варто додати, що ідея «Музею науки» з’явилась за кілька років до присвоєнння будівлі статусу пам’ятки. Тож імовірно, що усі напрацювання потрібно буде переробляти, враховуючи новий охоронний статус та відповідні вимоги до реставраційних робіт.