Краса як маніфест сили. Інтерв’ю зі стилісткою проєкту перевтілення рідних захисників Маріуполя «Сталева врода»

Краса може бути щитом, здатним захистити від зневіри, і зброєю, що дарує впевненість у собі. Благодійний проєкт «Сталева врода» доводить, що навіть у найважчі часи краса має силу надихати, підтримувати та вселяти віру. Ідея цього унікального перевтілення виникла в стилістки Ірени Вінцюк, яка разом із командою змогла перетворити звичайний день для дружин, матерів, сестер та наречених захисників Маріуполя на справжнє свято.

Для героїнь проєкту організували комплексний день краси: від корекції брів і стрижки до фарбування, макіяжу, манікюру, педикюру. Окрім цього, кожна жінка отримала ретельно підібраний образ від українських брендів — подарунок, що став символом турботи й підтримки. Усі ці жінки, чиї долі обпалені війною, заслуговують на розлогі інтерв’ю, обкладинки та глибоку повагу. Саме тому кожне перевтілення фіксувалося на фото- і відеокамери, аби закарбувати кожну щиру емоцію.

Про те, як зароджувалася «Сталева врода», які бренди долучилися до задуму, як вдалося заручитися підтримкою Асоціації родин захисників «Азовсталі» та як учасниці реагували на перевтілення, ми поговорили із засновницею та стилісткою проєкту Іреною Вінцюк. А також спеціально для ELLE.UA попросили кількох героїнь поділитися емоціями та розповісти про зміни в їхньому житті після участі в проєкті.

ELLE Як народився проєкт «Сталева врода»? Це була твоя ідея?

Ірена Вінцюк Це моя ідея, яка спала мені на думку ще влітку 2022 року, коли я була з дітьми у вимушеній міграції. З 4 березня до 4 травня ми проїхали чотири країни: пожили трішки в Польщі, трішки в Бельгії, трішки в Німеччині. І вже в Італії, де ми провели наступні три місяці до повернення в Україну, я почала намагатися зібрати себе до купи, потроху працювати онлайн з усвідомленням, що краса і мода, а з ними й професія стиліста, ще комусь потрібні. Тому що на початку повномасштабного вторгнення здавалося, що вже ніщо не має сенсу.

Окрім того, тема Маріуполя для мене дуже болюча, бо я сама народилася і виросла в цьому місті. Тому моя увага була прикута до окупації Маріуполя, блокади, виходів хлопців з «Азовсталі». Паралельно за спостереженнями за цими жахливими подіями я аналізувала, звідки та яким чином інформація доходила до світу. І в основному все, що було для цього зроблено, — від активних мітингів, прохань про екстракцію в треті країни до візитів до Папи Римського — було зроблено нашими жінками: дружинами, сестрами, матерями героїв з «Азову», Маріупольського гарнізону, морської піхоти, які, не маючи жодних зв’язків, не знаючи спеціальних механізмів, об’єднувалися між собою, вдавалися до надпотужних дій і кричали на весь світ. Я була шокована і навіть не вірила, що це можливо — так розказати всій планеті історію Маріуполя, історію цього жахливого злочину нашого ворога. І я зрозуміла, що цим у першу чергу керують сталеві жінки, які відсунули на задній план своє життя, свої цілі, задачі та працювали задля того, щоб якомога більше людей, організацій, країн їх почули. І в мене народилася ідея: а чому б не розказати історії тих, хто стоїть за спинами героїв? Розповісти не через призму історій їхніх чоловіків, а саме через призму їхніх емоцій: як та чи інша жінка пройшла окупацію Маріуполя, як не чула свого коханого, як пережила жахливий теракт в Оленівці, як вона з цим бореться і де взагалі бере той ресурс виходити далі на мітинги, писати петиції, їздити на зустрічі, виступати на благодійному концерті Святослава Вакарчука, коли він збирає гроші на «Азов». Оце й була головна ідея і мета запуску «Сталевої вроди».

ELLE Як довкола тебе зібралася така потужна команда? Чи все вийшло так, як ти запланувала?

І.В. Все вийшло так, як я бачила. Партнерів я шукала два дні. Чесно. По-перше, варто сказати, що в мене був певний досвід організації проєкту з перевтілення. Велика заслуга в цьому Олександра Шевченка — стиліста по зачісках та співзасновника L&S beauty company: напередодні великої війни ми з ним придумали проєкт «ДНК стилю», що вийшов як YouTube-версія, де ми так само перевтілювали жінок, тільки це ніяк не було пов’язано з військовою історією. Я розуміла, що ця людина точно підтримає. Плюс у нього також своя важка історія: його рідний брат загинув від російської ракети в себе вдома. Тому російська війна постукала до Сашка у двері в прямому сенсі цього слова. Я прийшла до нього, озвучила ідею, і він сказав: «Авжеж, ми знімаємо, що від мене потрібно?» І я розповіла: «Я це бачу як день beauty-рутини, яку ми даруємо жінці, щоб вона знову згадала про себе і подбала про свою зовнішність і тіло». До речі, неймінг проєкту — «Сталева врода» — його ідея. Після салону я зателефонувала відеографу Артему Гуньку, з яким ми вже співпрацювали на різних проєктах. Я знала, що він точно погодиться, бо він також із Маріуполя. І він сказав: «Авжеж, я з вами». Наступним кроком було вирішити, як усе це поєднати з Маріупольським гарнізоном, і я написала Катерині Прокопенко, дружині нашого легендарного героя, командира бригади «Азов» «Редіса». Катерина запропонувала мені підійти на «Кураж Базар» і зустрітися з однією зі співзасновниць Асоціації захисників «Азовсталі» Ольгою Андріановою («Хельгою»), яка займається цим напрямом. На той момент Ольга вже знала, що її наречений згорів живцем в Оленівці. Я навіть не уявляла, як до неї заговорити, ще й про зачіски, манікюри, одяг. Але коли ми познайомилися, я зрозуміла, що вона і є саме тим прикладом сталевої жінки! «Хельга» уважно вислухала мене і через пару днів відписала: «Класна ідея, давайте». Весь проєкт вона офіційно займалася вибором героїнь, щоб усі історії були різноплановими: анкетуванням, кастингами, питаннями. Вона є серцем Асоціації: вона знає всіх, усі знають її. Ольга познайомила нас з усією азовстальською родиною і показала той свідомий світ, який трохи в цивільному ракурсі непомітний. Саме «Хельга» запропонувала для нашого проєкту фотографа Дмитра Козацького («Ореста»). Так, автора того легендарного кадру з «Азовсталі», який зібрав усі можливі премії світу, того «Ореста», який сам тільки повернуся героєм з полону. І «Орест» погодився. Це був для мене просто Космос! За ним до нас приєдналася Марія Озірна — фантастична режисерка анімації та ілюстраторка, яка знімає класні соціальні ініціативи і потужно підтримує «Азов».

Останнім пунктом залишилося питання, що ми ще можемо зробити для жінок, окрім того, що подарувати цей день із красивим макіяжем, манікюром, зачіскою, фарбуванням. І я подумала, що було б класно звернутися до українських брендів з ідеєю, щоб вони подарували один образ одній героїні, подарувати відчуття того, що про цю жінку хтось подбав.

ELLE Які бренди погодилися на співпрацю?

І.В. Перший бренд, до якого я звернулася, був byMe. Я навіть не мала жодних сумнівів, тому що я знаю власників Аліну та Дмитра, які до того ж є амбасадорами Третьої окремої штурмової бригади. За ними був бренд взуття te.shoes, власницю якого я теж знаю. Я подзвонила Віці, і вона відповіла: «Немає питань, все дамо». Великим здивуванням для мене стали VIKELE STUDIO — це бренд аксесуарів люксового сегмента. Власниця Вікторія Клименко написала мені сама і запропонувала дарувати героїням сумки. Також не можу не відзначити сімейне виробництво прикрас Logvin Jewelry. Коли я нафантазувала проєкт, я думала, як круто було б, якби всіх героїнь щось поєднувало, наприклад прикраса, яку не можна купити, її просто не існує в продажі, але вона б залишилася в кожної після знімального дня і назавжди асоціювалася б зі «Сталевою вродою». Я зателефонувала Світлані — власниці Logvin Jewelry, озвучила ідею, і вона сказала: «Авжеж». Запитала, як я це бачу. А я бачила це у формі старовинного тризуба. Ми почали дивитися малюнки, Свєта надіслала багато референсів тризуба Ярослава Мудрого. І ми придумали прикрасу, на задній стороні якої Logvin Jewelry вигравіювали «Сталеву вроду». Тобто кожна героїня зрештою в подарунок отримала одяг (від ANNA YAKOVENKO, byMe, MUST HAVE, diadia чи My x My), взуття (від te.shoes, Kachorovska, Lookie Atelie чи The Others), сумку (VIKELE STUDIO чи Synyava bags) і ось таку прикрасу від Logvin Jewelry. Ми вдячні кожному з цих брендів, які проявили величезну емпатію та залученість у проєкт. Харківський бренд ANNA YAKOVENKO, наприклад, під обстрілами відшивав для нас два образи «на завтра» (у нас були деякі героїні XXXL), і потім Анна потягом особисто привезла одяг на знімання до Києва.

ELLE.UA Якими були емоції дівчат, коли вони заходили в залу і бачили себе в дзеркало? Чи пам’ятаєш ти їхні обличчя?

І.В. Запис інтерв’ю був для мене пеклом. Іноді доводилося перериватися, тому що або я ревіла і не могла сказати ні слова, або плакала героїня. Не всі військові, не всі загартовані. Іноді нам доводилося стопати через те, що нас розривало від емоцій. Багато чого не потрапило до фінальної версії, оскільки ми не можемо озвучувати певні факти до останнього нашого звільненого полоненого. Але емоції після перевтілення я пам’ятаю всі. І, мабуть, це те, що мене тримає до сьогодні, тому що це вибух щастя, неочікуваної радості, доброти, тепла і якоїсь колосальної вдячності, наче ми їм подарувати віллу на Мальдівах, їй богу. Вони дивилися на себе і казали: «Це я? А чи можу я собі це дозволити?» Але потім майже кожна писала, що вона наче потрапила в казку, тому що сьогодні її життя — це пекло, незалежно від того, чи чекає вона з полону без звістки, чи вона втратила, чи живе в невідомості. Але для кожної це дуже важкий період. І вони всі говорять майже однакове: що ми їм подарували щось фантастичне, неймовірне, де вони згадали, що вони жінки, що вони можуть про себе дбати, що про них хтось подбав.

Коли про них турбуються, вони наче потрапляють на іншу планету.

ELLE.UA Чим для тебе став проєкт «Сталева врода»? І чому ви вирішили його завершити, адже героїнь, на жаль, ще вистачило б на багато сезонів?

І.В. Я вважаю, що будь-який проєкт треба закінчувати на мажорній ноті — наскільки це можливо. Коли він себе ще не віджив, коли люди не виснажилися. Сьогодні будь-яка благодійність дається дуже важко. І зараз, коли ми заряджені, я вважаю, що ми зробили великий внесок у свідомість українців, щоб вони могли чути не лише від військових чи «Армія FM», а від жінок з родини азовців, що для когось сьогодні є війна, боротьба. Ми завершуємо проєкт у класному складі, зі свідомими брендами та ініціативами, з важливими історіями, які ми намагалися розказати.

Для мене цей проєкт — мій свідомий внесок у цю війну, це мій внесок в особисто мою свідомість.

Якщо всі думають, що я була суперпросвічена, бо я з Маріуполя, то ні: це починається від мови спілкування в родині й закінчується речами, які ти не помічаєш. Так, до мене Росія не вперше приходить, ми вже вивозили мою маму у 2014-му. Ми, як ніхто, знаємо, що таке окупація. Певною мірою я була в контексті. Але усвідомити свої помилки, проаналізувати все і зрозуміти, як бути більш ефективною і для хлопців, і для фронту, і для власних ідей, мені допомогла саме «Сталева врода».

Та найбільше надбання — це знайомство з цими жінками, які вплинули на мою свідомість і зробили для мене й моєї родини набагато більше, ніж усі курси, лекції, коучі. Я не знаю, чи брала б я своїх дітей на мітинги «Азову» щонеділі, якби не бачила, як трирічна Соломійка стоїть під снігом зі своєю мамою і тримає табличку: «Я більше ніколи не обійму свого тата, його вбили в полоні». Я не розумію, чим вона заслужила таке дитинство. Але її мама — перша героїня «Сталевої вроди» — вчить дитину правильним речам: якщо ти хочеш жити в Україні, ти маєш розуміти, що і яким чином треба робити для країни. Саме цього мене навчили ці прекрасні люди.

Вони і є моя свідомість сьогодні.

Олександр Шевченко, співзасновник L&S beauty company

Я в житті дотримуюсь принципів рівноваги: якщо отримуєш — маєш і віддавати. Коли ми вперше з Іреною обговорили цей благодійний проєкт, у мене миттєво народилася назва «Сталева врода», бо вона на 100% розкриває природу українських жінок.

Для мене цінно те, що вся наша команда Long & Short beauty salon одноголосно зголосилася взяти участь у цьому довготривалому проєкті, з глибоким почуттям обов’язку та бажанням підтримати жінок з родин азовців, які віддали своїх рідних на захист України.

Проєкт «Сталева врода» — це не просто проєкт перевтілення, це можливість подарувати дружинам, сестрам, матерям захисників «Азовсталі» чудові миті, відчуття краси і впевненості, ковток нових сил. Та, найголовніше, ще раз розказати історію Героїв України — своїх рідних героїв. Для нас надзвичайно важливо було долучитися до цієї ініціативи, щоб допомогти жінкам знайти підтримку, душевний спокій та нагадати про їхню силу і незламність.

Усією командою «Сталевої вроди» ми хотіли створити для цих жінок теплу атмосферу, подарувати їм час для себе і допомогти відчути, що краса — це також про силу та міць. Це наша маленька, але важлива частина у великій справі підтримки тих, хто підтримує Україну щодня».

Героїня Юлія

Я була першою героїнею проєкту, тому нічого особливо не очікувала, бо не бачила інших дівчат та інших історій. Сприймала це як день релаксу за порадою «Хельги». Але коли з усіма познайомилася, поспілкувалася, провела день принцеси (мені в чотири руки робили зачіску, фарбування, манікюр) — трішки розвіялася, побачила себе зі сторони. Мені дуже сподобався проєкт, усе було чітко продумано. Я рада, що спробувала побути білявкою. Дякую команді за ці зміни й за той чудовий день, який наповнив мене радістю і любов’ю. Звідти я винесла найголовніше: усвідомлення, що в мене є донечка і я маю показувати їй приклад, щоб вона знала, що мама гарна і доглядає за собою. Вдячна за ці контакти й спілкування з людьми, яке триває і досі.

Героїня Катерина

Спочатку я сумнівалася, чи варто брати участь у цьому проєкті саме зараз. Та після всього, що я пережила і відчула тут, можу сказати одне: кожна жінка, яка коливається, має без вагань зголошуватися.

Я звикла бути сильною і стійкою, відповідати високим очікуванням, але забула, що означає просто бути дівчинкою. Виявилося, що навіть у жіночності мені було непросто віднайти комфорт. Однак на «Сталевій вроді» майстрам вдалося зберегти ідеальний баланс між ніжністю і внутрішньою впевненістю, в якому кожна з нас може відчути себе собою.

Цілий день я відчувала таку щиру турботу і тепло, яких не відчувала вже дуже давно. Люди, які працюють над цим проєктом, допомагають нам побачити власну красу і жіночність, подарувати маленьке диво. День був по-справжньому казковий! Я щиро вдячна всім, хто створює цю казку в такий непростий час — це дійсно надихає і дарує надію.

Картина перевтілення, яку кожній із героїнь персонально підготувала і подарувала художниця проєкту Ірина Наливайко

Героїня Марія

Весною 2022 року в Маріуполі я побачила дуже багато людського болю та жахіть, більше, ніж за всі роки служби з 2017 року. А потім був полон, в якому місця прекрасному також, безперечно, не було. Тому, коли після обміну, під час моєї реабілітації, в перерві між операціями мені запропонували взяти участь у проєкті «Сталева врода», я зраділа можливості порадувати себе, доєднавшись до світу моди, краси та естетичного задоволення.

Замість тюремної камери — дзеркала чарівника-колориста, який додав яскравості в мій образ, пофарбувавши мене в полуничний блонд. Замість лікарняної палати — крісло чарівниці-майстрині манікюру чи ворожеї-візажистки, які допомогли створити справді новий образ та подарувати емоції перевтілення, які цінує та яких прагне чи не кожна дівчина. І в результаті замість понівечених будинків — краса весняного Києва, уквітчаного цвітінням, та я в нових речах від українських брендів, які мені підібрала неповторна Ірен. А в кінці на мене чекав ще один приємний сюрприз — мій портрет вже в новому образі. Після проєкту я поверталася до нового життя з натхненням та палким бажанням залишити всі незгоди позаду.

Героїня Діана

Я дуже вдячна проєкту за підтримку. Це не лише можливість розказати про тата. У цей складний і морально виснажливий час проєкт став промінчиком підтримки і доброти особисто для мене.

Кардинальної зміни образу я хоч і хотіла та прагнула (бо всередині вже давно не почувалась так, як виглядала), але боялась. Бо цей досвід справді зовсім новий для мене. Проте всі зробили цей перехід максимально мʼяким і теплим, наче закрутили в затишний мʼякенький коцик. Памʼятаю, як дивилася на себе і розуміла, наскільки татові сподобався б мій новий вигляд (бо наші кучері він любив найбільше) і який добрий міністендап на тему «Ти схожа на капелюшника» я отримала б. Не можу не посміхатись від цієї думки.

Героїня Катерина

Коли мені запропонували участь у проєкті, я, як завжди, хотіла відмовитись: чомусь завжди вважаю, що мені потрібно менше, аніж іншим. Хоча насправді моя душа потребувала турботи, піклування, краси й жіночого кола. Сам день участі у проєкті занурив мене в інший світ: так приємно було відчути себе безтурботною, гарною жінкою. Я вважаю, що такі проєкти є надважливими у наш час, особливо для нашого кола жінок, які кожен день живуть у боротьбі, забуваючи навіть поїсти…

Героїня Тетяна

Рік тому я взяла участь у проєкті «Сталева врода». Хочу подякувати кожному, хто був того дня поряд. Я відчувала себе королевою без зайвих слів. Весь день наді мною кружляли, як феї, всі майстри і майстрині. Вони творили, і в них все вийшло. Весь день був присвячений лише мені. Памʼятаю, як я сумнівалась, чи варто, чи на часі… В мене питали побажання, чого мені хотілось би…

Спочатку мені було байдуже, але з кожним кроком я все більше відволікалася, посміхалася, оживала. Кожна зроблена процедура підіймала мене на сходинку вище. Кожна наступна процедура додавала впевненості. І, згадуючи себе, якою я зайшла на проєкт і вийшла з нього, можу сказати: це однозначно дві різні людини. Я відчула себе впевненою красивою жінкою. Щиро дякую кожному і кожній за цей день! Усіх обіймаю і дякую всій команді.

Героїня Інна

Участь у проєкті стала для мене чудовою можливістю відірватися від реальності й відчути себе Попелюшкою, яка раптом потрапила на бал. Усі мої сподівання були виправдані та перевершені. Це було щось неймовірне! Я дійсно відчула себе потрібною, красивою та впевненою жінкою. Вперше за довгий час, а може, і взагалі вперше. Щиро вдячна команді за такий досвід і чудовий проєкт. Ми, жінки, які беруть у ньому участь, немов метелики з обпаленими крилами. А команда «Сталевої вроди» латає наші крильця і дарує забуте відчуття польоту.

З усіма історіями героїнь проєкту «Сталева врода» та їхніми перевтіленнями ви можете ознайомитися тут.