Як Київрада віддала під забудову землі навколо музею «Пирогів» — розслідування

Видання «Економічна правда» опублікувало розслідування земельної афери 18 річної давності. Так Київрада передала фіктивним кооперативам 1500 га землі, зокрема 100 га біля Пирогова й Феофанії, під житлову забудову. Хоча частину земель вдалося повернути, наслідки цієї афери відчуваються досі.

У 2007 році, Київрада на безоплатній основі передала під забудову так званим «студентським кооперативам» землі, які призначені для сільського господарства.

Юрист Олександр Дядюк назвав засідання Київради першого жовтня 2007 року «наймасштабнішою земельною аферою в історії Києва», коли депутати дочекалися пізньої ночі, щоб громадськість і журналісти перестали стежити за подіями. А директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко згадує, що на сесії анонсували 709 питань, з яких 644 стосувалися земель, а для 448 із них навіть не підготували проєкти рішень.

Кооперативи номінально належали студентам, які за 50-200 грн писали заяви на землю та підписували довіреності. Пізніше міліція опитала 118 із 450 студентів, і всі вони зізналися в шахрайстві.

У 2008 році кооперативи почали передавати отримані землі третім особам. В рамках цього розподілу привласнили й території навколо Пирогова, зменшивши охоронну зону навколо музею з двох кілометрів до символічних 25 метрів.

У 2011-2015 роках за позовами Генпрокуратури суди трьох інстанцій визнали недійсними рішення Київради про передавання ділянок кооперативам та права власності на ділянки кооперативів. Пізніше, у 2014 році забудовники намагалися через суд повернути одну з ділянок. У 2018 році деяким це вдалося, і, наприклад, компанія «Хотівське» зареєструвала право оренди на 16 га землі в реєстрі речових прав. Це була території вулиці Академіка Заболотного на якій планувалося звести новий ЖК, але у 2021 році Верховний Суд скасував право оренди «Хотівського» на ці землі.

У 2022 році забудовники відновили судові справи щодо території біля музею. Тому попри те, що прокуратура повернула більшість ділянок, ці землі досі під загрозою.

Зазначимо, що місце навколо музею важливе для збереження навколишнього середовища, зокрема міграції тварин і птахів, а забудова може знищити природні зони, позбавити музей статусу скансена та порушити Стокгольмську хартію.

У «Хмарочосі» вже розглядали скандал із земельними ділянками біля Пирогова, які забудовники отримали як унаслідок схеми 2007 року, так і іншими шляхами. Наприклад, у 2021 році забудовник заради нового ЖК вирубав горіхову плантацію у Феофанії, отриману від Національної академії наук.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті