Як у Європі з’явився «блакитний банан» і до чого тут розвиток міст

Чи чули ви коли-небудь про «блакитний банан»? Мова не про екзотичний фрукт родом з Південно-Східної Азії, а про економічну зону посеред Європи. Вона простягається від Лондона до Мілана, нагадуючи за своєю формою цей фрукт. Дана зона з високим рівнем економічного розвитку та урбанізації є найбільш густонаселеним місцем у Європі – тут проживають понад 100 мільйонів людей.

«Блакитний банан», до якого входять окремі регіони Німеччини, Франції, Британії, Швейцарії, Нідерландів, Бельгії та Італії, є одним з найбільших у ЄС осередків концентрації людей, фінансових ресурсів і промисловості. Пояснюємо, чому цю зону також називають «Європейським мегаполісом» і що посприяло розвитку регіону.

Як виник «блакитний банан»

У 1989 році група французьких географів під керівництвом Роже Брюне презентували дослідження, яке мало на меті показати французькому уряду важливість більшої інтеграції бізнесу й економічних зв’язків з іншими країнами Європи, без яких неможливо користуватися перевагами єдиного європейського ринку. Франція, на думку Брюне, втратила з ними зв’язок через надмірну централізацію навколо Парижа.

У процесі дослідження географи визначили регіон, який охоплював найбільші промислові центри, був найбільш густонаселеним і мав одні з найкращих економічних показників у Європі. «Блакитним бананом» зона стала називатися завдяки ЗМІ. Одна з можливих причин виникнення такої назви – колір форми команди дослідників. Також синій колір асоціюється з представниками робітничих професій, яких ще називають «синіми» або «блакитними комірцями». Інший варіант походження назви – синій колір прапора ЄС.

Роже Брюне вважав, що «блакитний банан» сформувався внаслідок історичного розвитку цієї території, яка мала багато торгових шляхів, накопичувала промисловий капітал і створювала великі міські центри. Зокрема, саме вздовж цієї області спочатку поширилася промислова революція у ХІХ сторіччі, бо регіон вже мав високий рівень урбанізації і відповідні ресурси для швидкого опанування безлічі нових технологій. Також сюди входять центри південного та північного Ренесансу – північ Італії та Нідерланди відповідно. Саме концентрація людей, багатств, торговельних шляхів та інтелектуальних центрів протягом великого проміжку часу зумовила розвиток цієї зони.

Які території об’єднує «банан»

Північна кінцева точка зони «блакитного банана» розташована навколо Манчестера та Бірмінгема у Британії. Далі територія охоплює південний схід Англії, перетинає Ла-Манш і поширюється на декілька густонаселених європейських метрополій, які також мають спеціальні назви: Рандстад (Амстердам, Роттердам, Гаага тощо) на заході Нідерландів, Фламандський діамант (Антверпен, Брюссель, Гент, Льовен) у Бельгії, Рурський регіон (Дортмунд, Дюссельдорф, Кельн тощо) у Німеччині. Також до «блакитного банана» належить Північно-Східна Франція (разом з Парижем), північні області Італії (Мілан, Турин, Генуя) та Цюріх з іншими агломераціями Швейцарії.

До речі, початкова концепція «блакитного банана» не охоплювала Париж і його околиці, хоча в останніх дослідженнях столицю Франції вже зараховують до цієї зони. Команда Роже Брюне не відносила Париж до зони «банана», оскільки їхня модель передбачала економічну інтеграцію територій протягом століть. А Франція нібито втратила більшість зв’язків з іншими регіонами ще до XVII століття та розвивалася окремо.

Урбанізація «блакитного банана»

Урбанізація «блакитного банана» є відображенням Теорії центральних місць 1930-х років, розробленої німецьким географом Вальтером Кристаллером. Вона пояснює чому люди, які займаються економічною діяльністю, мають тенденцію накопичуватися в одній і тій самій області. Адже коли місто росте, воно приваблює більше людей і починає надавати різні послуги й районам навколо. А це зменшує розмір інших міст у цьому ж регіоні. Тобто люди їдуть туди, де вже є робота і де є найбільший шанс на самореалізацію. Тому процес урбанізації «блакитного банана» є одним з найяскравіших прикладів інтенсивного розвитку міських агломерацій у Європі.  

До «блакитного банана» належать великі міста та промислові центри, що сприяють зростанню населення та економічному розвитку. Наприклад, Амстердам постійно входить до числа найбільш комфортних міст для життя, завдяки благоустрою, розвиненій системі громадського транспорту, індустрії туризму тощо. А Брюссель є не лише столицею Бельгії, але й важливим політичним центром Європи. Тут знаходяться штаб-квартири Європейського Союзу та НАТО, що робить місто головним осередком міжнародної політики та дипломатії. 

Економічний центр Європи

У країнах, що входять до «блакитного банана» рівень ВВП на душу населення один з найвищих у Європі. Також про економічний розвиток свідчить високий обсяг внутрішньої та зовнішньої торгівлі. А ще у зоні «блакитного банана» розташовані деякі з найбільших фінансових центрів світу, такі як Лондон, Франкфурт та Цюріх. Ці міста є домівками для провідних банків, бірж і фінансових установ. 

Зокрема, англійська столиця відома своїми фінансовим районом «Лондонське Сіті», де розташовані головні офіси HSBC, Barclays, Lloyds Banking Group та інших корпорацій. Бізнес-парки й ділові райони, які сприяють економічному розвитку та залученню інвестицій, знаходяться і в інших містах «блакитного банана», як от Ліверпуль (Liverpool Innovation Park), Амстердам (Zuidas), Брюссель (Європейський квартал) або Франкфурт-на-Майні, де розташовані Європейський центральний банк і головний офіс Deutsche Bank.

Найбільше місто Швейцарії Цюрих відомий своїм банківським сектором і високою якістю життя. Також Цюрихський технопарк є важливим центром для стартапів та інновацій, де працюють численні науково-дослідні установи. А в італійському Мілані зосереджені численні фінансові установи та банки, наприклад Міланська фондова біржа.

Також «блакитний банан» багатий на історичні та культурні пам’ятки, що робить його привабливим для іноземних гостей і сприяє розвитку туристичної індустрії. Такі міста як Париж, Рим, Лондон, Ліверпуль і Амстердам притягують мільйони туристів щороку.

Розвиток промисловості в регіоні

Зону блакитного банана можна назвати справжнім промисловим центром Європи. Наприклад, Ліверпульська агломерація у Британії має чимало промислових підприємств, заводів з виробництва автомобілів і хімічної продукції. Манчестер є історичним центром текстильної промисловості, як і Ломбардія в Італії. Хоча в останній також добре розвинене машинобудування. 

Італійське місто Турин відоме своєю автомобільною промисловістю. Зокрема, тут знаходиться штаб-квартира однієї з найбільших автомобільних компаній у світі – Fiat. У місті також знаходяться численні науково-дослідницькі установи, такі як Туринський політехнічний університет.

В Амстердамській і Брюссельській агломераціях розташовано чимало хімічних заводів, фармацевтичних компаній і підприємств з виробництва електроніки. Крім того, частиною «блакитного банана» є одна з провідних промислових зон Німеччини – Рурський регіон з великими металургійними заводами та вугільними шахтами.

Головний логістичний коридор Європи

Сьогодні європейська економіка відрізняється від 1990-х років. Відповідно, змінилося і значення «блакитного банана». Проте досі ця зона залишається одним з найважливіших економічних центрів Європи. Зокрема, великий попит на товари створює велика щільність населення, що потребує швидкої та ефективної логістики. Тож саме розвинена транспортна інфраструктура допомагає підтримувати торговельні зв’язки між європейськими країнами. 

Зона «блакитного банана» включає в себе деякі з найбільших портів і аеропортів Європи, зокрема порти у нідерландському Роттердамі, німецькому Гамбурзі та бельгійському Антверпені. Останній є одним з основних для перевезення товарів між Європою та іншими континентами. А висока щільність автомобільних та залізничних шляхів, що з’єднують ключові порти та аеропорти, роблять цей регіон ідеальним для швидкого переміщення товарів.

Тож не дивно, що «Блакитний банан», який є частиною Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T), називають головним логістичним коридором Європи. Однак, відповідно до звіту консалтингової компанії Cushman & Wakefield про розвиток логістичних коридорів у Європі, до 2030 року транспортні мережі «блакитного банана» розширяться ще більше. Адже протягом цього десятиліття через великий попит обсяг вантажних перевезень у Європі зросте на 22%.