Українка Олена Щербань про успішну кар’єру в моді, роботу в Maison Margiela в Парижі та відставку Джона Гальяно

Однією з найгучніших заяв модного світу наприкінці 2024 року стала новина про Джона Гальяно, який залишає крісло креативного директора бренду Maison Margiela після одинадцяти років успішної співпраці. Чому разом із Джоном Гальяно пішла ціла епоха та хто очолить модний дім після легенди? Про цю главу в історії бренду, а також про кар`єру в моді та роботу в Maison Margiela ми поговорили з українкою Оленою Щербань, яка успішно працює в паризькому офісі бренду менеджеркою з іноземних продажів.

Олено, перш за все хочу поговорити про твою кар`єру. Розкажи, з чого розпочався твій шлях у моді? 

Іноді складно це усвідомити, проте я працюю в моді вже більше ніж десять років. Мій шлях розпочався з бренду Poustovit, і сталося це випадково. Я навчалася на факультеті міжнародних відносин і десь на останніх курсах познайомилася з дизайнеркою Лілією Пустовіт. Вона якраз планувала (однією з перших в Україні на той момент) розвивати свій бренд на міжнародному ринку і потребувала відповідної людини в команді. Я ж завжди захоплювалась модою як мистецтвом, проте також цікавилась і бізнес-процесами. Власне, Лілія запросила мене в команду, і так ми почали працювати разом. Ми тоді дійсно одними з перших почали їздити разом з Poustovit на шоуруми в Париж, вчилися на практиці специфіці роботи з баєрами та відкривали для себе цілий новий світ. Загалом я пропрацювала в бренді п’ять років, за які ми дуже виросли й зібрали навколо себе потужну команду. Згодом я ще займалась окремим проєктом бренду — Support by Poustovit. Ця streetwear-лінійка бренду виявилась дуже успішним кейсом і існує дотепер.

Коли й чому відбулася трансформація і твій переїзд до Парижа? 

У якийсь момент я відчула, що маю рухатись далі. У межах бренду Poustovit було зроблено багато роботи, і я прагнула нових звершень. Тоді я наважилась переїхати до Парижа на навчання. Здобувала свій MBA в інституті, яким керує Cartier: там я не лише отримала теоретичні знання, а й опанувала на практиці дуже багато навичок. Як студенти ми мали змогу зустрічатися з великими гравцями ринку, як-от CFO Hermes або ж CMO Louis Vuitton. 

Як ти отримала свою першу роботу в Парижі? 

Паралельно з навчанням ще до ковіду я долучилась до роботи в команді бренду Mugler. Попри те що бренд існує з 80-х, на той момент це був зовсім невеличкий офіс: на місце креативного директора тільки-но прийшов Кейсі Кадвалладер, з якого розпочався масштабний ребрендинг компанії. В нашій команді було близько тридцяти людей: ми займалися багатьма процесами паралельно, і я багато чого навчилась. У нас, наприклад, не було мерчендайзинг-відділу як такого, тож паралельно з дистрибуцією я займалась і мерчендайзингом колекції, тобто формуванням категорій, ціноутворенням тощо. Робота в Mugler стала для мене класним перехідним і свого роду підготовчим етапом до великого модного дому. 

Як ти почала працювати в Maison Margiela? 

Врешті-решт я пішла з Mugler через вигорання і ненормовану кількість задач. Плану Б я не мала, проте з часом відчула запит на консультування брендів щодо міжнародних продажів і заснувала власну агенцію. В цілому все класно працювало, та я все ж мала незакритий гештальт, адже завжди мріяла попрацювати у великому французькому Домі. Мені хотілось бути причетною до великої структури, побачити, як усе це виглядає зсередини. Згодом я побачила в Maison Margiela вакансію менеджера по роботі зі Східною Європою і відправила своє резюме. І мушу зазначити, що отримала цю роботу не одразу. Я пройшла три співбесіди, проте розпочалась пандемія і компанія призупинила наймання працівників. Та я вирішила не здаватись: знайшла профіль комерційного директора компанії в Linkedin і нагадувала йому про себе принаймні раз на місяць. Одинадцять місяців по тому це спрацювало, і в результаті я отримала цю роботу. 

Тобто твій приклад доводить, що треба стукати в зачинені двері й вони рано чи пізно відчиняться.  

Так, у моєму випадку це спрацювало, і ось я вже четвертий рік працюю в Maison Margiela. Я мріяла працювати в цьому бренді та була впевнена, що опинюсь там. Для мене Maison Margiela — це про баланс між бізнесом і мистецтвом. Я дуже люблю естетику бренду ще з часів роботи в Poustovit. До речі, сама Лілія теж багато надихалася Мартіном Маржелою, носила речі бренду — думаю, це теж на мене вплинуло. 

Чим саме ти займаєшся в бренді?

Я відповідаю за міжнародні продажі, а також займаюсь франшизами. До моєї зони відповідальності входять багато ринків: це і країни Латинської Америки, і Близького Сходу, Африка, Індія і частково Європа.

А тепер поговорімо про структуру вашого офісу. Розкажи, який вигляд має Maison Margiela зсередини. 

Maison Margiela — французький бренд, який входить до італійської групи Only The Brave разом з іншими великими компаніями, як-от Marni, Jil Sander, Viktor&Rolf, Diesel. Таким чином, у нас є команда неподалік від Венеції, яка займається логістикою і фінансами. Вся ж операційна і креативна частини базуються в Парижі. Півтора року тому ми переїхали в нову будівлю. До цього комерційна команда розташовувалась у невеликому офісі в шістнадцятому окрузі, а креативна частина працювала в будівлі монастиря, який слугував притулком, а з 1920-х років став приватною школою промислового дизайну. Наразі ж ми всі об’єднались у семиповерховій будівлі, у якій розташовані і дизайн-студія, і кутюрне ательє, і комерційний відділ, і відділ ритейлу та мерчендайзингу. На п’ятому поверсі розташовано наш шоурум, а на останньому працює команда бренду MM6 by Maison Margiela. А ще в нас є private room, де Джон Гальяно зустрічав клієнтів і друзів бренду. 

Врешті-решт поговорімо про Джона Гальяно. Поділись своїм особистим враженням про нього.

Джон Гальяно завжди знає, що і для чого він робить. Він не слідує жодним трендам і вміє створювати арт, який продається. Maison Margiela — чи не єдиний бренд, де колекцію завжди створював креативний директор. незважаючи на фідбек відділу мерчендайзингу. Зазвичай сьогодні на подіумі ми бачимо комерційно вивірені колекції. Це означає, що мерчендайзинг-команда збирає статистику продажів, аналізує сезон і дає прогноз щодо категорій і ціноутворення наступної колекції. Проте у випадку з Джоном Гальяно це ніколи не працювало. Джон створював ті речі, які відчував і хотів. І варто віддати належне, власники OTB Group дозволяли Джонові це робити. Саме тому, на мій погляд, бренд був таким унікальним. 

Безумовно, перед Джоном Гальяно стояла задача зберігати ДНК бренду, проте він майстерно створював не просто Maison Margiela, а Maison Margiela by John Galhiano. 

Джон Гальяно — потужний візіонер, я завжди захоплювалась його глибиною. Пам’ятаю, мене дуже вразив його фільм і колекція сезону SS22. Стрічка була про рибаків, і саме звідти я запам’ятала спідниці та інші айтеми, декоровані рибальськими снастями. З одного боку, такий неестетичний елемент, який Джону вдалося імплементувати в одяг і створити з цього люкс. Ось це, до речі, один із кодів бренду, який започаткував ще Мартін Маржела. Inverted snoberry (в перекладі — «перевернутий снобізм») – це використання речей, які конвенційно вважаються дешевими, і перетворення їх на люкс. 

Відчувається, що разом з Джоном Гальяно пішла ціла епоха. Що далі? 

Наразі ми всі чекаємо на ім’я нового креативного директора, проте може статись і так, що роботу продовжить креативна студія бренду. Таке вже траплялось в історії Maison Margiela, адже в команді працюють дуже потужні дизайнери. В різні роки у студії Мaison Margiela працювали, наприклад, новопризначений креативний директор Chanel Матьє Блазі або ж Демна Гвасалія. Чи почуємо ми нове гучне ім’я? Скоро побачимо. Що ж до найближчого сезону, то в березні бренд не робитиме шоу, проте остання колекція авторства Гальяно поступить у продаж в магазини.