Війна робить бактерії ще більш стійкими до антибіотиків: 4 чинники

Антибіотикорезистентність є глобальною проблемою — ВООЗ та інші організації називають її серед топ-3 найбільших глобальних загроз здоров’ю і життю людства. Щороку через стійкість інфекцій до лікування антибіотиками гине близько 1,3 мільйона людей. Війна в Україні ще більше ускладнює ситуацію, повідомляє українська служба ВВС.

Чинник 1: переповнені лікарні

Госпітальні інфекції практично завжди стійкі до антибіотиків. Багато українських медзакладів переповнені через потік людей, які постраждали від бойових дій. Так, у реанімації лікарні Мечникова у Дніпрі кількість ліжок збільшили з 16 до 50 після початку російського повномасштабного вторгнення. Водночас кількість медперсоналу скорочувалася — хтось виїхав із країни, хтось став до лав ЗСУ.

«Там, де великий потік, де велике навантаження, там буде контамінація (зараження). Там, де буде контамінація, там буде госпітальна флора», — пояснює Володимир Дубина, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії лікарні Мечникова.

Характер травм такий, що підвищує ризики інфікування: військові отримують мінно-вибухові поранення, їх можуть забрати з поля бою за кілька годин, а іноді й днів.

Чинник 2: брак медперсоналу

Для боротьби з госпітальними інфекціями у медичного персоналу буквально не вистачає часу стерилізувати та дезінфікувати робоче місце. Патогени можуть довше виживати та переходити до інших пацієнтів.

«У нас щастя, якщо йде дві медсестри на четверо важкопоранених, коли вони у відділенні інтенсивної терапії, — каже Андрій Строкань, заступник головлікаря лікарні «Феофанія» у Києві. — Про хірургічні відділення взагалі не говоримо, де одна медсестра на 15-20 пацієнтів. Тобто вона просто фізично навіть не може в достатній кількості обробляти руки для того, щоб не розносити інфекції».

Чинник 3: переміщення між медзакладами

Інша особливість війни — поранених під час евакуації часто переводять з лікарні до лікарні, поширюючи тим самим стійкі госпітальні бактерії.

«Чим більше етапів, тим більше ризиків, що на фінальних етапах евакуації ми отримуємо пацієнта, який має різноманітну мікрофлору, інколи навіть мультирезистентну», — пояснює Ігор Кузін, заступник міністра охорони здоров’я.

Багатоетапність практично неминуча. Лікарня Мечникова розташована відносно близько до лінії фронту — якщо вона не передаватиме хворих іншим установам, то швидко переповниться. У результаті багато пацієнтів, які прибувають до Києва, Львова та інших міст, мають різні резистентні штами.

За словами Строканя, близько 80% пацієнтів, які прибувають до «Феофанії», мають антибіотикорезистентні інфекції.

Чинник 4: дизайн лікарень

Радянський дизайн лікарень також ускладнює цю проблему, вважають медики. Широкі палати сприяють поширенню інфекцій.

«Ми в спадок від Радянського Союзу отримали лікарні, які не є правильно спланованими, — пояснює терапевт з відділу інфекційного контролю “Феофанії” Дмитро Михайленко. — Сплановані так, що неможливо якісно проводити профілактику інфекцій, ізолювати пацієнтів, недостатньо цих приміщень. І, на жаль, за ці всі тридцять років це не змінювалося».

Історія бійця

Олександр Безверхній був тяжко поранений, коли потрапив під обстріл у районі Часового Яру: живіт посічений уламками, замість сідниць залишилися шматки плоті, обидві ноги ампутовані.

Спершу його доправили до найближчого стабілізаційного пункту, звідти — до лікарні у Дружківці, потім до клініки в Дніпрі й нарешті до київської «Феофанії».

З’ясувалося, що Олександр заразився мультирезистентними інфекціями, які викликали сепсис п’ять разів.

Хірурги регулярно проводили санацію ураженої ділянки. Волонтери допомогли роздобути потрібні антибіотики з-за кордону. Олександра вдалося помістити до окремої палати — часто такої можливості немає, а якщо пацієнти поруч, знову відбувається інфікування.

Чоловік пройшов через понад 100 операцій та зараз перебуває на стадії реабілітації.