Аптека на першому поверсі, або як пані Марта пану Якову кам’яницю Масарі здавала

Антоніо Масарі був не єдиним мешканцем та власником кам’яниці Масарі. Як і Костянтин Корнякт був не єдиним мешканцем та власником кам’яниці/палацу Корнякта у Львові. За довгу історію цих будівель таких назбиралось безліч. Є серед цих персонажів і такі, про кого ми взагалі нічого не знаємо або ж нам відомо досить мало.

Сьогоднішня історія буде не про найвідоміших мешканців найпопулярніших кам’яниць у центрі Львова, на площі Ринок. Водночас, вона цікава та важлива для розуміння механізмів та особливостей повсякденного “життя” цих будівель, що в самому центрі міста Лева.

Наречений, тесть, вдова й аптекар-орендар

Антоніо Масарі звично пов’язують із будинком, який знаходиться за адресою площа Ринок, 14. Проте, коли консул Венеційської республіки у Львові одружувався, він отримав пропозицію, від якої не міг відмовитись. Загалом знатні та впливові люди світу того досить часто одружувались у Львові не так з місцевими панянками, як із їхніми батьками. Десь так було з засновником пошти у Львові, італійцем Роберто Бандінеллі. У чомусь подібному можна запідозрити й Антоніо Масарі. У будь-якому випадку – обидва “італійці” розжились, після весілля, кам’яницями у центрі Львова.

Венеційська кам’яниця у Львові. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Щодо Антоніо Масарі, його дружиною стала Марта із родини Шольц-Вольфовичів, однієї з найбільш знаних та багатих родин давнього Львова. Відтак він отримав кам’яницю, що знаходиться за сучасною адресою площа Ринок, 24. Окремі приміщення саме цієї кам’яниці Марта з Вольфовичів Масарі у 1644 році, тоді вже вдова консула Венеційської республіки, здавала в оренду. Якщо про 1644 рік, то клієнтом був доктор медицини, Яків Гідзельчик. Він винаймав приміщення, що на першому поверсі. При цьому, була це досить простора, як можна собі уявити, площа.

Кам’яниця Шольц-Вольфовичів у Львові. Фото з https://uk.wikipedia.org/

В договорі зазначалося, що Гідзельчик отримував у своє розпорядження “кімнату на долі з магазином, до якого перехід через кімнатний ганок; кухня перед кімнатою; до того аптека і з пивницею під сінями і під самою аптекою”. На сам кінець, у ганку, що на затиллі дому, Гідзельчик міг складати аптечні товари. Були ніби й інші кімнати, де він міг класти дрова та все необхідне йому аптечній справі. Тобто на орендованій площі Яків Гідзельчик відкрив аптеку й використовував приміщення з відповідною ціллю.

“Масарівська” кам’яниця. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Яків Гідзельчик був знаним у давньому Львові аптекарем, доктором медицини. Також він був нащадком роду міських радників та лавників

Сімейний бізнес

Закономірно, що крім згаданого вище аптекаря і доктора медицини Якова Гідзельчика апартаменти та приміщення у кам’яниці Вольфовичів-Масарі орендував і інший міський аптекар – Станіслав Гендзицький. Він винаймав у родини Масарі приміщення на площі Ринок саме перед Яковом Гідзельчиком. Платив за цю можливість 300 золотих на рік. За вказану суму Станіслав Гендзицький мав у своєму розпорядженні ті самі приміщення, що й аптекар та доктор медицини Гідзельчик.

Давня аптека. Фото з https://www.alamy.com/

Очевидно, що використовував приміщення з тією ж ціллю – для відкриття там аптеки й отримання прибутку. Принаймні щодо родини Гідзельчиків є згадки про отримання ними прибутку з “Вольфовичівської кам’яниці”. Є й пізніші згадки про отримання прибутків від “Массарівської кам’яниці” у період після 1648 року “Томашем Гордоном”. Очевидно, досить нетиповим та екзотичним мешканцем давнього Львова – шотландцем, який також значиться одним із мешканців кам’яниці на площі Ринок, 24. Останній, між іншим, став громадянином Львова і навіть був бургомістром.

Давня аптека. Фото з wikimedia.org

Про кам’яницю на площі Ринок, 14, яку також асоціюють із консулом Венеції у Львові Антоніо Масарі, відомо дещо більше. Крім самого Масарі серед її власників – представники родини Льоншан де Бер’є. Це французькі гугеноти, які втекли до Львова від переслідувань вдома. Відтак подарували нашому місту багато знаменитих урядників, університетських професорів. З ними пов’язані перші масонські ложі в регіоні та багато інших цікавих історій. Проте й “біографія” кам’яниці на площі Ринок, 24, також пов’язаної з Антоніо Масарі, не поступається цікавими барвами й епізодами.