Українські міста переходять на багаторічні рослини: це екологічніше і дешевше

Перехід українських міст на озеленення багаторічними рослинами не лише є сталим підходом, але й дозволить суттєво скоротити витрати на утримання зелених зон. Про це йдеться у дослідженні громадської організації «Семиярусна гора», яка проаналізувала практики Вінниці, Львова, Луцька та Нововолинська.

У випадку з однорічними рослинами озеленення є позмінним, воно триває чотири місяці, після чого залишаються оголені ділянки землі протягом решти сезону. Гола земля стає джерелом пилу й забруднює повітря. Натомість декоративність багаторічників зберігається навіть у періоди поза цвітінням, восени та взимку.

Багаторічні насадження та луки є стійкими до змін клімату. Навіть якщо догляд за ними був недостатній, їхній загальний вигляд залишається прийнятним. Натомість, недогляд за газонами може спричинити серйозні проблеми. Деградований газон складно привести до попереднього вигляду, особливо якщо там з’явилися інвазивні види, які зводять нанівець усі попередні витрати та зусилля.

«З багаторічниками треба допустити собі, що вони не завжди виглядають ідеально. І вони виглядають по-різному, а газон, якщо в нього вкласти купу грошей і добре доглядати, то теоретично він завжди буде однаковий. Багаторічники — це про неідеальність, про різноманіття»,— зазначає Олександра Сладкова, заступниця директорки департаменту економічного розвитку міськради.

Хоча вартість одного квадратного метру однорічних рослин є нижчою, щорічні витрати на розсаду та висаджування роблять такий тип озеленення невигідним уже в середньостроковій перспективі. Багаторічники дозволяють суттєво економити на розсаді, їх не треба заново висаджувати щороку. Крім того, однорічні рослини вразливіші до змін клімату, і є більша ймовірність втрати посадкового матеріалу.

Кліщі — один із аргументів, які часто наводять проти зменшення частоти покосів. Однак саме низька трава є комфортним середовищем для кліщів, оскільки вона менш сприятлива для проживання їхніх природних хижаків.

Для косіння варто переходити на молоткові самохідні газонокосарки — вони мінімально шкодять ґрунту. Зараз частіше використовують мотокоси, які завдають значної шкоди газонам й призводять до руйнування не тільки трави, але й коріння, і, відповідно, збільшують площу теплового острову.

Автори дослідження провели практичні семінари, які завершилися озелененням експериментальних ділянок у Луцьку (посіяли різнотрав’я біля навколо готелю «Профспілковий») та Нововолинську (біля молодіжного центру) влітку минулого року.

Вінниця

Нова хвиля озеленення Вінниці почалася з ухваленням концепції «Зелений курс». Одним із найуспішніших став проєкт із висадження лук, він не потребував додаткових витрат на перших етапах.

Використання ресурсів на облаштування та догляд за газонами наразі не є доречним: дешевше облаштувати посівні луки. Кошторис для створення луки, який передбачає підготовку ґрунту, зняття дернини, посів однієї сотки, обійдеться в 1,5 тисячі гривень. Водночас створення квітника з багаторічних рослин такої ж площі вартуватиме близько 40 тисяч.

На ділянках, де є потреба залишити газон, варто враховувати його функціональність — як ним можуть користуватися містяни.

Звісно, чимало містян надають перевагу клумбам з однорічними рослинами: люди досі сприймають озеленення в першу чергу як декоративне.

«Люди будуть говорити “це бур’яни”, “це негарно”, “ви не доглядаєте”, “за що ми платимо взагалі ці гроші в бюджет?..” На всі скарги є адекватні відповіді, повірте мені. Проєкт “Луки Вінниці” я веду вже два роки і знаю всі можливі варіанти скарг», — зазначає Любов Колосова, експертка з екології та озеленення Інституту розвитку міста.

Інший тип труднощів пов’язаний із нормативно-правовим регулюванням, яке фактично відсутнє.

«У законодавстві в нас доволі обмежені види озеленення. Проте, можна знайти в законодавстві поняття “мавританський газон”. У принципі, якщо захотіти, з нашим законодавством можна якось існувати», — зазначає Колосова.

Львів

Останнім часом у Львові змінюють підхід до озеленення. У приорітет поставили зменшення частоти покосу трави та висаджування багаторічних рослин на квітниках.

У Львові обрали певний тип квітника: каркасом виступає озеленення з багаторічних рослин, квітники також містять однорічні рослини, фрагменти газону і злакові породи. Залишаючи місце для експериментів, можна вдало поєднати такий вид озеленення навіть із тропічними рослинами. Наприклад, вкопати в клумбу контейнер з алое чи аґавою на літній період, згодом помістивши його назад в оранжерею.

За таким принципом відновили квітник за мотивами Арнольда Рьорінга — перед Університетом Франка. Рьорінг був інспектором плантацій у 1881–1913 роках і розробляв проєкти міських насаджень, зокрема й квітника перед університетом. Повністю відтворити автентичний вигляд не вдалося: детального опису не знайдено, а на фото розпізнати всі елементи неможливо. Однак намагалися досягти тієї ж композиції та форми.

Багаторічники висаджували під час реконструкції Двірцевої площі перед вокзалом. Ще одним успішним прикладом є озеленення тінистої вулиці Руданського, де дерев взагалі не було.

Зараз тієї ж кількості однорічних рослин, яку раніше висаджували на одній клумбі, вистачає для доповнення 20 квітників. У такий спосіб загальний обсяг використаних однорічних рослин не збільшується. Вартість якісного квітника у Львові становитиме від 50 до 100 тисяч гривень, залежно від підібраних рослин.

Економії додає впровадження принципів пермакультури: зменшення використання добрив та збільшення переробки відходів на добрива.

Луцьк

Оксана Лисак, начальниця відділу екології міської ради, створила низку проєктів озеленення багаторічниками та різнотрав’ям на території дитсадків. Такі проєкти складно втілювати, оскільки для створення ботанічного кутка необхідно 25-30 тисяч гривень. Тому цей проєкт — це радше освітня методика, спрямована на розширення знань дітей про багатство рослинного світу.

У Луцьку зараз висаджують багаторічники поряд із транспортними розв’язками та автострадами: сіють лаванду і вівсяницю, а також створюють композиції з піонів, які потребують мінімального догляду.

Одни із наймасштабніших проєктів переходу на багаторічні рослини — реконструкція центрального проспекту Волі. Там висадили 170 дерев та чотири тисячі багаторічників, серед яких плютелус порохоплітний, барбарис Тунберга, кизильник, гортензія.

В історичній частині міста, поблизу костелу Петра та Павла квітники засадили міскантусами, м’ятою та різними травами. За ініціативи громадської організації «Нуль відходів Луцьк» було реалізовано два міські городи.

У планах — сіяти різнотрав’я вздовж автотрас, за польським зразком. Це також передбачає зменшення частоти косіння газонів із традиційних 6-7 разів на рік до двох.

Автори дослідження виявили, що у 2024 році з бюджету Луцька на озеленення витратили понад 30 мійльонів. У попередні роки виділяли 15–17 мільйонів. При цьому частка однорічних рослин досі є значною.

Нововолинськ

Перевагою Нововолиснська є використання власних теплиць загальною площею 1200 квадратних метрів. Однак частка однорічних рослин, які закуповують, становить 90%, а багаторічників — лише 10%

Навесні 2023 року місцеві активісти у співпраці з міським головою обрали та запроєктували три експериментальні ділянки в центрі міста.

Автори дослідження рекомендують українським містам:

• збільшити частку багаторічних рослин,
• збільшити частку власноруч вирощених саджанців,
• зменшити частку партерних газонів, перетворивши їх на посівні луки із різнотрав’ям,
• відмовитися від косіння мотокосами, замінивши їх на молоткові самохідні газонокосарки.
• збільшити площі обмеженого косіння.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті