Вийшов посібник про те, як зробити професійні техучилища привабливими

Міносвіти вирішило оновлювати професійні техучилища, й разом із партнерськими командами випустило посібник «Новий профтех. Путівник з ремонтних робіт у закладах професійної освіти». Він присвячений трансформації просторів: як змінювати фасади, як робити кабінети зручними і привабливими.

Металообробка, будівництво, машинобудування — це лише кілька галузей, що критично потребують працівників і працівниць. Але ці професії не користуються популярністю в молоді. В Україні професійна освіта не вважається чимось престижним — на відміну від країн з найкращими показниками зайнятості та розвиненою економікою. Наприклад, у Швейцарії профосвіту після дев’ятого класу обирають 65% дітей.

«В Україні професійна освіта асоціюється з неуспіхом в школі, а не з тим, що можна іти туди за покликом та любити свою справу. Звісно, великою частиною цього є і дуже запущена інфраструктура багатьох закладів. Окремим важливим питанням є якість гуртожитків, бо батьки часто приймають рішення про місце навчання дитини на підставі того, які побутові умови може запропонувати заклад освіти», — пояснює заступник міністра освіти Дмитро Завгородній.

Архітектура простору напряму впливає на всі процеси навчання: мотивацію, результативність, наскільки швидко втомлюються викладачі та учні. За часів СРСР навчання було організоване таким чином, аби учні мало взаємодіяли між собою, зазначає керівниця Big City Lab Вікторія Тітова.

Рідко коли у профтехах забезпечено базовий комфорт. Так, у майстернях для зварювальників є багато місця, — але немає лав, аби присісти і відпочити. Після того, як учні 15-16 років попрацюють кілька годин у зварювальному костюмі, їм потрібні вбиральні, душові та роздягальні.

«Більшість закладів професійної освіти були побудовані ще за радянських часів і з тих пір не змінювалися. І простори, в яких сьогодні відбувається навчання, не дають можливості ані для розвитку творчої думки, ані для будь-якої взаємодії поза класами. Також ми маємо розуміти, що привабливість архітектури освітнього закладу — це складова престижу професій. Якщо простір некомфортний, неестетичний, із застарілим обладнанням, не підлаштований під сучасні потреби та стиль життя — популярність професій, які можна в ньому опанувати, буде падати», — наголошує Вікторія.

Запропонована в путівнику дизайн-система пропонує рішення для поточних точкових ремонтів в окремих приміщеннях. Закладам не треба чекати можливості провести велику реконструкцію: можна оновлювати приміщення поступово, одне за одним.

У посібнику можна знайти інформацію про планування простору, вимоги до освітлення та вентиляції, навіть про колір штор та фурнітури на меблях.

Рекомендації охоплюють всі види приміщень: від прилеглої території та майстерень до гуртожитків та укриттів. Одним з ключових принципів посібника є безбар’єрність.

Команда архітекторок досліджувала як нормативну базу України щодо проєктування закладів освіти, так і міжнародний досвід, зокрема, Німеччини, Австрії та Швейцарії. Навігація розроблялась практично з нуля, пояснює Маргарита Заіменко, співзасновниця агенції ARC Wayfinding Systems. Адже наразі в Україні не існує відповідних стандартів щодо закладів освіти.

Ще під час створення посібника організовували індивідуальні консультації для керівництва закладів, де робили ремонти у 2024 році. Так, одним з перших закладів, де стали втілювати розроблені рекомендації, став Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту.

Сьогодні посібник доступний на сайтах Міністерства освіти і науки, проєкту EdUP, урбан-бюро Big City Lab.

Друковану версію «Нового профтеху» розсилатимуть закладам професійної освіти та органам, які ухвалюють рішення про їхні ремонти.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті